Ідею впорядкувати торгівлю секонд–хендом урядовці виношують давно. А протягом останніх місяців Міністерство економіки ретельно готувало проект постанови про заборону імпорту в Україну одягу та інших використовуваних виробів як давальницької сировини (з метою перешивки та переробки. — Авт.). Зазначимо, це була одна з головних схем потрапляння дешевого одягу в Україну. Інші шляхи завезення — під маркою «гуманітарної допомоги» чи «товарів, як були у використанні». Днями ж уряд затвердив відповідний проект постанови.

Для мешканців віддалених гірських сіл і присілків є дві новини — добра і не дуже. Радує те, що відновлено автомобільне сполучення з усіма населеними пунктами Прикарпаття, які тривалий час залишалися відрізаними від зовнішнього світу. Місцеві шляховики, а також спеціалізовані фірми з різних регіонів держави зробили це в такі стислі строки, в які спершу мало хто вірив. Коштували ці ударні темпи близько ста мільйонів гривень. Для того, аби дорожня інфраструктура в горах мала значно вищий запас міцності, необхідні мільярди.
Нам треба звикати до аксіоми, що якісні дороги — надто дороге задоволення. У звичних рівнинних умовах будівництво одного кілометра траси першої категорії з 15–метровою шириною проїжджої частини, за існуючими розцінками, обходиться приблизно в десять мільйонів гривень. Образніше цю суму можна уявити у вигляді того ж кілометрового відтинку з тією ж шириною, щільно вкритого 5–гривневими купюрами. У гірській місцевості вартість дороги такої категорії, що пролягає вздовж бурхливої, принаймні кілька разів на рік, річки, а отже потребує надійних підпірних стінок, зросте щонайменше вдесятеро. Про сучасний стан прикарпатських гірських автошляхів та перспективи їх розвитку розмовляємо з начальником служби автомобільних доріг Івано–Франківщини Сергієм Сендерським.

Бійка зі спецпідрозділами міліції в стилі 9 березня 2001 року і майже півтори сотні затриманих — такий підсумок дуже неоднозначної політичної акції, що відбулася в Києві в суботу.
Близько 400 радикалів та ультраправих націоналістичних активістів — представники організації «Патріот України», незареєстрованої Української національно–трудової партії, партії «Братство» тощо — пройшли маршем по вулиці Володимирській, нібито відзначаючи річницю створення УПА. Майже всі «патріоти» — в камуфляжних уніформах та берцах (важких армійських черевиках). Частина, крім прапорів, мала обладунок у вигляді залізних армійських шоломів та дерев’яних щитів із перехрещеними літерами I та N («Ідея нації»). Чимало хлопців з УНТП — в берцах і підкачаних джинсах. У деяких — прізвиська на кшталт прізвищ діячів Третього рейху.

Київ перетворюється на «гарячу точку» в усіх значеннях цього слова. М’яко кажучи, бардак: політичне протистояння переростає у фізичне, різні політичні сили захоплюють суди, конституційні укази не виконуються, центральна влада бореться з іншою частиною центральної влади. Для картини повної некерованості й уседозволеності бракувало тільки масових вуличних сутичок — і ось вони відбулися. Впродовж минулого уїк–енду на Печерських пагорбах відбулося одразу два зіткнення за участю численних підрозділів міліції: спершу, увечері в п’ятницю, рейдерське захоплення «Інституту «Республіка», наступного дня — вочевидь спровокована й зрежисована бійка за участю ультраправих на вулиці Володимирській.

У п’ятницю ввечері міліція затримала й доставила до Голосіївського райуправління внутрішніх справ м. Києва 27 громадян, які бра­ли участь в акції проти виселення правозахисної організації — «Інституту економіко–соціологічних досліджень «Республіка» на вул. Горького, 12 (центр Києва, Голосіївський район). До числа затриманих потрапили семеро журналістів, котрі висвітлювали подію. В «Інституті...» ситуацію розцінюють як продовження рейдерської атаки з метою незаконного відчуження приміщення.

До кінця цього року підвищення тарифів на опалення та гаряче водопостачання торкнеться майже всіх регіонів України.

Низка областей просто не може вчасно розпочати опалювальний сезон, адже подекуди влада віддала функції теплозабезпечення приватним фірмам, які тепер можуть крутити тарифами, як циган сонцем. В інших регіонах лише з настанням жовтня влада взялася за заміну теплотрас. Відтак не варто відкидати і повторення біди, яка тогоріч спіткала Алчевськ. Що й казати, якщо навіть у Києві комунальники не зважають на киян, котрі мешкають сьогодні в ще холодних «хрущовках», і обіцяють дати «тепло» лише з настанням справжніх, очевидно, «мінусових», холодів. Хоча і за таких умов можна знайти свої «плюси»: напередодні дострокових парламентських виборів український народ отримав ще одну можливість, аби сказати уряду про його незадовільні дії. Принаймні в питанні підготовки до опалювального сезону і зростанні плати за тепле житло й гарячу воду.

Загальновизнаний факт: кілька тисяч кримчан мають паспорти двох країн, України й Росії. Зрозуміло, на відміну від пролетарського поета, вони не козиряють однією з цих «паспортин». Навпаки — всіляко приховують своє подвійне підданство, розуміючи, що українське законодавство такий статус не вітає. Але не більше — дається взнаки прогалина вітчизняного законодавства. Хтозна, чим це може обернутися в майбутньому, особливо з урахуванням російського досвіду щодо захисту своїх громадян на теренах Грузії. Ясна річ, що в прямих аналогіях інколи більше емоційного надриву, аніж об’єктивного аналізу. Але ж і «умом Росію нє понять». Тим паче сьогоднішню, яка, за всіма ознаками, піймала кураж «билого вєлічія».

У секретаріаті Президента скептично ставляться до проекту Держбюджету–2009, затвердженого урядом. Як заявив на брифінгу для журналістів заступник голови СП — представник Президента у Кабінеті Міністрів Олександр Шлапак, багато пропозицій глави держави залишилися неврахованими.

Народний депутат із фракції «НУНС» Андрій Парубій учора оприлюднив інформацію щодо складу майбутнього уряду, який нібито буде сформований після створення коаліції БЮТ і ПР. Цей список Парубієві буцімто передав неназваний депутат із БЮТ.