Запросити на чат-конференцію Сергія Тигіпка замість кандидата в президенти від влади Віктора Януковича змусили не залежні від нас обставини. Щоденний графік Прем'єр-міністра виявився таким насиченим, що, попри домовленість із його речницею Ганною Герман-Стеців, протягом двох місяців Янукович так і не зміг викроїти годину часу на наше спілкування. Розмова з керівником центрального штабу В.Я. відбулася у п'ятницю, в день, коли В.Я. потрапив до лікарні. Тому не дивно, що перші питання стосувалися саме інциденту в Івано-Франківську. Сергій Тигіпко висунув власну версію тих пікантних подій:

«Ну нічого страшного — впало одне яйце. Це не завадить нам працювати». Ні-ні, ви нічого не пропустили, у телевізійних новинах ця фраза не звучала. Адже належить вона зовсім не нокаутованому продуктом курячого виробництва Вікторові Януковичу: він, як уже встиг переконатися кожен мешканець України, яйцеву атаку сприйняв надто близько до серця (хоча мокра пляма внаслідок влучного кидка івано-франківського студента з'явилася з іншого боку масивної фігури провладного кандидата), аби так мужньо її коментувати. А не боїться страшних яєць не мисливець, автогонщик, колишній «зек» і просто «тому що лідер» Янукович, а його тендітна й слабка (тому що жінка) політична опонентка Юлія Тимошенко.

За неповні три доби народ за мотивами випадку в Івано-Франківську встиг скласти кілька десятків анекдотів і поширити їх в інтернеті. Пропонуємо найцікавіші, бажаючи кандидатові в президенти Януковичу В.Я. найшвидшого одужання.

Народний депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазін запропонував створити парламентську слідчу комісію з приводу «замаху» на кандидата в президенти Віктора Януковича в Івано-Франківську. «Знущається», — подумали всі, хто знає про ту п'ятничну подію не з репортажів УТ-1, «Інтера» та «1+1». Але ж справді, не завадило б на офіційному, «усередненому» щодо політичних симпатій рівні дати відповідь: як трапилося, що здорового мужика, державного діяча під час робочого візиту в регіон ввели у «колаптоїдний стан»? Що саме його звалило з ніг — зрозуміло й так: уповільнена телекартинка виявила один-єдиний предмет, зовсім не гострий і не такий уже й твердий — яйце куряче, сорт невідомий. І влучив цей ганебний снаряд не в голову, а трохи нижче грудей Прем'єр-міністра з правого боку.

Передаючи різне привабливе майно із загальнодержавної власності у відомство Держуправління справами, напевно, ніхто не припускав, що все це може піти в нечисті руки головного завгоспа Леоніда Кучми Ігоря Бакая.
Після того як Ігор Михайлович не пройшов у парламент у 2002 році, він, за словами нардепа Олександра Волкова, бідував. Причому настільки, що ходив по кулуарах Верховної Ради з простягнутою рукою і позичав тисячу-другу доларів на кишенькові витрати. Жалісливий Волков теж нібито позичав гроші жебраку Бакаю. І, мабуть, недаремно.

В інтернеті гуляє ще одне документальне свідчення того, що Віктор Янукович, закінчивши тюремні «університети», так і залишився на тому печерному рівні знань із царини граматики, хоча й пише в анкеті про кілька підкорених вищих навчальних закладів, своє «проффесорство» та навіть членство в Національній академії наук. На жаль, в НАНУ не захотіли коментувати «Україні молодій» той факт, що їхній «академік» припускається 12 помилок у 90 словах тексту простої бланкової заяви. Що ж, виборці можуть самі скласти думку про головного кандидата від влади, який претендує на посаду Президента України, за його власноручним «епістолярієм».

Коли говорять про вибори в «краї великого «дона», то, зазвичай, мають на увазі не так вкидання виборцями бюлетенів у виборчу скриньку, як масштабну фальсифікацію результатів голосування. Тож не дивно, що в поточній президентській кампанії влада на Донбасі навіть не надто звертає увагу на дієвість агітації за свого кандидата, а ставить перед собою передусім три цілі: підготовка виборчих комісій, які переінакшать результати виборів у потрібний бік, залякування виборців, включення адміністративного та бандитського ресурсу. Часом навіть спеціаліст не знайде між ними різниці. Адже і владні органи, і кримінальні формування діють однаковими методами.

Кілька останніх днів у Львові пройшли під гаслами «Ющенко — наш Президент!». Активізація народної підтримки опозиційного лідера була викликана різного штибу гастролерами-агітаторами. Попри те, що Львівщина давно вважається «проющенківським» регіоном, під час виборів представники різних кандидатів у президенти чи самі кандидати таки не викреслюють Львів зі своїх гастрольних графіків, і в результаті наражаються на відповідну реакцію несприйняття.

Отруєння лідера виборчої кампанії Віктора Ющенка залишається головною темою в українській політиці. Протягом цих днів було досить характерних для вітчизняної «еліти» заяв і припущень. Починаючи від отруєння суші чи алкоголем та закінчуючи розповідями про ціни на операції, які роблять в австрійській лікарні «Рудольфінерхаус». Хоча ні перше, ні останнє Ющенка ніяк не стосувалося.

Українській владі часто дорікають, що вона копіює російські виборчі технології: будь то боротьба з «червоним реваншем» чи війна компроматів. Зрештою, звідки узятися українським сценаріям, якщо протягом кількох останніх кампаній Адміністрація Президента неухильно слідує порадам кремлівських гастролерів, які міцно вкоренилися на київських пагорбах. Не виключено, що на цих перегонах вони спробують розіграти в Україні драму, влаштовану російською владою у 2000 році. Тоді маловідомий російський прем'єр забезпечив собі стрімке зростання рейтингу на тлі боротьби з тероризмом після кількох потужних вибухів у російських містах.