Прогнозоване експертами зменшення валового збору зерна на 20—25 відсотків підтверджується: Україна матиме 27-28 мільйонів тонн проти 34,3 — за підсумками минулорічного хлібозбору. Приблизно таке ж зменшення очікує і на запорізький регіон. На вже обмолочених двохсот з лишком тисячах гектарів середня урожайність становить 19,5 центнера. Дещо оптимістичніший прогноз у Бердянському районі, який вигідно сусідить з Азовським морем, а також у Вільнянському, Мелітопольському, деяких інших... Для зменшення затрат вирощеного хлібороби задіюють сучасну збиральну техніку. У Куйбишевському районі ТОВ «Алоїнс-Агро», приміром, жнивуючи потужними комбайнами «Кейс», закупило ще й оснащені комп'ютерами два комбайни «Массей Фергюссон-7274». Керівник ТОВ Сергій Нідерман каже, що це дозволить не лише обмолотити власні пшеничні поля та посіви ріпаку, а й надавати допомоги менш заможним сусідам. За винагороду, звичайно.

До збирання врожаю уже приступила Чернігівщина. Зернові у нинішньому році тут достигли раніше — у зв'язку із теплими погодними умовами початку літа жнива в області почалися на декаду скоріше, ніж зазвичай. Причому прогнози фахівців щодо врожаю як ніколи обнадійливі.

На Кримському півострові завершили збирання та обмолот ранніх зернових. А вже під завісу літа дійде черга до не менш важливих для автономії культур — кукурудзи, соняшника, рису. Наразі ж, як повідомив на всеукраїнській селекторній нараді перший заступник голови тутешнього Радміну Микола Колісниченко, місцеві аграрії впорались із всім клином озимого ячменю, тобто 100,3 тисячі гектарів. Загалом же ранні колоскові зібрані на 72% площі. Урожайність, як повсюди в Україні, цьогоріч особливо не вражає – у середньому 22 проти торішніх 24 центнерів із гектара. Проте Крим зібрав вже понад мільйон тонн зерна! До речі, торік кримчани відправили у державні засiки 1 млн. 216 тисяч. Майже відразу комбайни на полях господарств змінює тракторна техніка. Грунт під посів озимини наступного врожаю підготовлений на площі понад 250 тисяч гектарів.

Хлібороби Одещини завершили збирання ранніх зернових ще у перших числах липня: на три тижні раніше, ніж у минулі роки. Й не дивно — посуха скоротила посівні площі на 327 тис. га, а на решті 637 тис. га урожай пшениці та зернобобових сягнув усього 15,8 центнера з 1 га. Щоправда, до 1 млн. тонн зібраних ранніх зернових місцеві хлібороби сподіваються долучити у вересні ще 400-500 тис. тонн урожаю кукурудзи, хоч види на врожай не вельми втішні — стебла королеви ланів у багатьох господарствах більше нагадують бамбукові палиці...

Двічі на рік — під час сівби та жнив — коли у поля треба виводити техніку, український чиновник iз подивом з'ясовує, що виводити великою мірою нічого. Через це частина врожаю залишиться на полі, іншу частину із шумом та димом затопчуть, мов орди монголо-татарів, ще допотопні трактори. У такій ситуації вести мову про передові світові технології обробітку землі взагалі вважається некоректним. Принаймні подібні запитання ми б не радили задавати керівникам навіть великих, як для України, та непогано оснащених господарств. Господарі, що обробляють свої гектари ще пострадянською технікою, і взагалі можуть образитися — добре, якщо його старенький тракторець доїде до межі поля.
Сезонна підготовка до польових робіт у більшості аграрних «ТОВ» не надто відрізняється від практики їхніх дідусів та батьків, що мали щастя народитися у часи суцільної колективізації. Підкрутили, запаяли, забили молотком, а головне — щедро пофарбували, і сільськогосподарські машини дуже непогано виглядають на віртуальній «лінійці готовності».

Південні райони Запорізької області вже розпочали збір зернових. Щоправда, дощі, яких селяни чекали ще навесні, змусили затримати комбайни біля межі. Тепер старт хліборобам може дати тільки погода — і люди, і техніка до «битви за врожай» готові. Найсумніше, що в нинішньому році збирання хліба через низку причин і справді може перетворитися на повномасштабну військову операцію. Ситуацію в аграрному сегменті економіки мої співрозмовники коментують по-селянськи коротко і дотепно: «Що тут скажеш? Ні боги, ні царі жити не дають!». І кивають-зиркають на небо — так, начебто натякають: до запрудженого збайдужілими чиновниками-бюрократами Києва, на жаль, ще далі...

Цьогорічні жнива в Україні розпочалися майже непомітно: без зайвого пафосу, але під акомпанемент проблем і протиріч. Найгостріші з них спричинила погода, випаливши сонцем велику кількість посівів, та урядовці разом із політиками. Останні стали авторами «хлібної» кризи, а намагаючись її подолати, штовхають країну до ще глибшого економічного провалля.

Минулого тижня ціна на хліб виросла на 20—30 копійок. Хлібопекарські комбінати називають різні причини, але головна з них — зростання цін на борошно. Водночас Антимонопольний комітет переконаний: на ринку існує змова. Представники міністерства кажуть, що підвищення цін не виправдане, і продають комбінатам пшеницю дешевше, ніж на ринку.

Минуло п'ятнадцять років, відколи колишнi колгоспи отримали державні акти на право колективної власності на землю, одинадцять років — з початку видачі земельних сертифікатів колишнім членам господарств. Але, як кажуть, час минув, а проблеми залишилися, й досі люди шукають, де ж та гарантована законом їхня земля.
Про це — в розмові з начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів Віктором ПЕТРУКОМ.

Специфічний і водночас звичний для початку літа пасажир у Мелітополі штурмує потяги, що прямують у північному напрямку: «маленькі українці» прагнуть збільшити сімейні бюджети завдяки черешневому бізнесу. Як розповів директор місцевого держпідприємства «Дослідне господарство «Мелітопольське» Юрій Єрещенко, з урожаєм знаменитих ягід, попри природні катаклізми, усе гаразд, і перші десятки тонн «Рубінової ранньої» та інших сортів оптові покупці вже придбали. Мелітопольська черешня — для реалізації на внутрішньому ринку, якщо, звичайно, не маєш «вікна» на кордоні. Адже експортувати дозволено не більш як 500 кілограмів. Везтимеш більше — прикордонники з митниками відберуть (якщо не вмієш домовлятися). Тому мелітопольці й пруть самотужки відра, ящики і корзини: реалізуєш півтонни в Росії — буде на хліб із маслом для всієї сім'ї. Бо ж неоптові реалізатори здійснюють за сезон принаймні з десяток—півтора «черешневих набігів» на Росію чи Білорусь.