11 квітня Президент України Віктор Ющенко своїм указом звільнив Віктора Скопенка з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ющенко призначив виконувачем обов’язків ректора Володимира Литвина і доручив уряду оголосити конкурс та провести вибори ректора університету. Віктор Скопенко образився і заявив, що збирається у суді відстоювати своє право керувати університетом... 23–й рік поспіль. Утім позивач не може не знати, що вже рік триває судовий процес із протилежно поставленим питанням — щодо незаконності перебування Скопенка на ректорській посаді. Сьогодні в Печерському районному суді відбудеться чергове його засідання, на якому, нарешті, судді мають оприлюднити своє рішення. Процес розпочатий за позовом випускника історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Сергія Пархоменка. Активіст правозахисного руху твердить, що дипломи КНУ ім. Шевченка недійсні, бо підписані незаконним керівником ВНЗ.

Прогноз Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка про те, що парламент у п’ятницю знову не покаже плідної роботи, справдився. На чому закінчилось засідання ВР у четвер — з того воно й почалося у п’ятницю: коаліція вимагала заслухати ситуацію в Харкові та проголосувати про дострокові вибори в місті, натомість опозиція виступила різко проти. Яценюк запропонував компроміс — розглянути п’ять соціальних законопроектів, «а вже після обіду блокувати, розблоковувати». Але його не підтримали.

Блок Кличка закликав міського голову, а за сумісництвом — кандидата в мери Леоніда Черновецького та його заступників, які ввійшли до виборчих списків, піти у відпустку на час виборчої кампанії. Про це повідомляє агенція «Українські новини». Те, що «Льоня–Космос» використовує адмінресурс, а мерія перетворилася на виборчий штаб одного кандидата й одного блоку, на переконання Блоку Кличка, засвідчують 190 тисяч агітаційних листівок мера, виявлені міліцією в будівлі головного управління соціального захисту населення КМДА. Відтак Блок Кличка закликає простих чиновників мерії повідомляти про незаконні методи агітації Службу безпеки України. Чинному меру також закидають використання для агітації комунальних ЗМІ, які фінансуються за рахунок усієї громади.

Результати останніх виборів до Тернопільської обласної ради були такими: Блок Юлії Тимошенко — 34,49%, «Наша Україна» — 31,27%, УНБ Костенка і Плюща — 8,65%, Соціалістична партія — 3,30, «Пора» — 3%. Розрив між БЮТ і «Нашою Україною» був зовсім невеликим. По суті, більшість одержали БЮТівці, однак, враховуючи традиційну для регіону підтримку «Нашої України» представниками УНП, розклад сил суттєво змінювався. Боротьба за реальну першість почалася відразу, і передусім це виявилося при обранні голови ради. І БЮТ, і «НУ» бачили на чолі ради тільки свого представника. Ним став все–таки БЮТівець, за якого проголосували і десять «нашоукраїнських» депутатів — двоє позафракційних та восьмеро членів Конгресу українських націоналістів, котрі відразу після виборів створили окрему фракцію «Національний вибір». Саме щодо цих десяти осіб, які й надалі були помічені в підтримці Блоку Тимошенко, «Наша Україна» вирішила застосувати закон про імперативний мандат — той самий, ініційований верховними БЮТівцями для вирішення своїх проблем у Київраді. Однак — найшла коса на камінь.

Поки фракції й лідери коаліції чубляться, опозиція зацікавлено спостерігає за тим, чим усе завершиться. Схоже, найупевненіше в політикумі почувається саме Партія регіонів, для якої навіть перехід керівних однопартійців у «табір ворога» — не ознака розвалу, а привід для гордощів. Так принаймні випливає зі слів Тараса Чорновола, з яким «УМ» поспілкувалася напередодні завтрашнього з’їзду ПР.

Учора Верховна Рада вкотре не спромоглася на плідну роботу — її засідання довелося перервати ще до обіду. Голова ВР Арсеній Яценюк винюхав у парламентській атмосфері спробу змовитися. Звертаючись уранці до народних депутатів, він попросив не втягуватися «у жодні політичні ігри, у путчисти і ГКЧПісти».

Учора, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко висловилася за те, щоб у нашій державі постала парламентська республіка. «Нам потрібно зробити розмежування функцій влади і зробити Україну традиційною парламентською республікою, як це характерно для європейських держав», — цитує слова Тимошенко «Українська правда». Прем’єрка вважає, що така республіка має переваги над «монополізованими системами влади». Водночас пані Юлія зазначає, що сама посада Президента та його всенародні вибори мають залишитися.

Нарив, який давно визріває в парламентській коаліції, зрештою прорвався словесним потоком. Іще недавно Юлія Тимошенко наголошувала, що у відповідь на закиди з Банкової її політична сила й уряд смиренно мовчать, але тепер БЮТ похвалитися терплячістю вже не може. Чи є після цього шанс повернутися до співпраці в рамках коаліції? Чи на горизонті — наступні вибори? Відповіді на ці запитання чекати недовго.