«Ну що, мило взяв?» — віталися один з одним керівники обласних держадміністрацій, вмощуючись за столиками з іменними табличками великої зали засідань Кабінету Міністрів. Президентський штандарт уже стояв, а це значило, що Віктор Янукович не передумав — і таки прийде на розширене засідання уряду, яке вирішили присвятити необгрунтовано завищеним тарифам ЖКГ. А специфічний чиновницький гумор був реакцією на попередньо анонсовану обіцянку Прем’єра про персональну відповідальність: прес–служба уряду напередодні розповсюдила заяву, що дехто з регіональних очільників, хто не дав по руках своїм комунальникам, отримає до своєї посади титул «екс» просто на засіданні. Передчуття їх не обмануло — крісла позбулися троє: віце–прем’єр Вiктор Тихонов, його перший заступник Юрій Хіврич та голова Севастопольської міськ­адміністрації Валерій Саратов. Влада натякає — ці «жертви» не останні.

Наша держава отримала черговий шанс здійснити стрибок в економічному розвитку. Щоправда, у досить віддаленій перспективі. Так, міжнародна організація Oxfam попередила уряди розвинених країн: якщо ті не вживуть заходів, ціни на основні продукти харчування зростуть удвічі. Вартість пшениці збільшиться на 120—180%. І це в найкращому випадку. Полегшити ситуацію людей і навіть мати зиск у такій ситуації може низка країн, чий аграрний потенціал не використовується на повну потужність. І які, відповідно, можуть суттєво наростити виробництво. У перших рядках переліку таких держав — Україна.

Україна — на порозі чергових газових домовленостей з росіянами. Дата Х — 7 червня, місце чергової знакової події — Москва. Рівно через тиждень на засіданні комісії з економічної співпраці у столиці РФ наш Микола Азаров разом iз Володимиром Путіним пообіцяли розповісти народові, що саме вони і ті, хто стоять щонайменше за одним із них, так довго і напружено говорили на газову тему. А оскільки чи не кожна наступна газова угода в Україні є чомусь гіршою за попередню, то сьогодні наше суспільство, затамувавши подих, стежить за кожним півнатяком високих урядовців.

Міжнародний автосалон «СІА–2011», який учора стартував у Києві, мав значно кращі стартові умови, ніж минулорічний. По–перше, в нашій державі відновлюється автокредитування, а це значить, що зростають обсяги продажів, відкривається нова ніша збуту. По–друге, цьогоріч організаторам вдалося об’єднати виробників та імпортерів. Тож від «СІА» чекали якщо й не сенсації, то хоча б великого кроку вперед. Утiм насправді помітити разючий контраст iз минулорічним, «депресивним», салоном учора було дуже непросто.

В Україні може виникнути дефіцит цукру. Утiм сьогодні ймовірність чергової продовольчої кризи експерти оцінюють як 50х50, до того ж оцінки ситуації навіть серед профільних експертів дуже різняться — не кажучи вже про точку зору влади. Так, нещодавно Прем’єр–міністр Микола Азаров порахував наші солодкі запаси. «Залишки становлять 690 тис. тонн при максимальному середньомісячному споживанні 153 тис. тонн, — заявив очільник уряду. — Окрім того, у межах тарифної квоти в Україну завезуть 266 тис. тонн цукру–сирцю із тростини».

Цьогорічної весни Україна посіяла без переможних реляцій, але під супровід продуктових скандалів. Тому головні питання, що виникають за підсумками весняної аграрної кампанії, — яким буде врожай, а отже, чи вдасться восени уникнути дефіциту окремих продуктів і якими будуть ціни на продовольство? Експерти переконані: нестачі продуктів наша країна, найімовірніше, уникне. Але кінцевому споживачеві, тобто нам із вами, від цього легше не стане: подешевшання того, що вже злетіло в ціні, не станеться. А зростання собівартості польових робіт і тенденція світових ринків, навпаки, штовхатимуть ціни вгору.

Влада придумала, як їй здається, геніальний метод боротьби з «повзучим» подорожчанням бензину. Вчора Міністерство енергетики радісно повідомило: Україна закупила каспійську нафту і прокачуватиме її нафтогоном «Одеса—Броди» для переробки на двох західноукраїнських заводах — Дрогобицькому і Надвірнянському. Перша партія обсягом 80 тис. тонн надійшла в Одеський порт минулого тижня. Всього до кінця року братній Азербайджан може виділити нашій дер­жаві 1,5 млн. тонн сировини. Такий крок, на думку чиновників, дозволить стабілізувати цінову ситуацію на ринку пального — адже виготовлений в Україні бензин є дешевший за імпортний.

Гречана епопея в Україні днями набула дуже цікавих обрисів — продемонструвала конфлікт всередині правлячої партії. З одного боку, не дивно: на кону величезні гроші. «Потрібно до Азарова звернутися і сказати: Микола Янович, де дешева гречка, яку ви обіцяли?» — подібні фрази ми чуємо регулярно, але звучать вони переважно з уст опозиціонерів. Цього ж разу не стримався в емоціях керівник кримського уряду, один iз найближчих соратників Президента Віктора Януковича Василь Джарти.

У понеділок, як повідомив Прем’єр Микола Азаров, уряд підвів риску. Риска, за його ж словами, стосувалася змін до одіозного Податкового кодексу, яких уже тривалий час вимагають від влади. Але уряд не поспішав... І саме за цю неквапливість учора привселюдно дісталося на горіхи міністрові фінансів Федорові Ярошенку. Останній уже, схоже, звикся з роллю цапа–відбувайла і, судячи з деяких його реплік, цілком готовий до відставки. За яку зовсім не ображається на Президента і Прем’єра, та навіть вдячний їм за всі критичні стріли на свою адресу. Головне, мовляв, — аби кодекс правильно трансформували...

Днями американська компанія «Дельта», яка вже навіть почала продавати квитки на цей рейс, таки відмовилася відновити польоти до Києва. Трохи раніше остаточне рішення зруйнувати повітряний місток до України — напередодні гарячої літньої пори — оголосила скандинавська «САС». Розширюють мережу польотів із великих міст нашої держави тільки вітчизняні перевізники, яких вважають афільованими з високими державними чиновниками і які дивують європейських пасажирів космічними тарифами за більш ніж пересічний сервіс. Зарубіжні компанії намагаються зайняти привабливу нішу, але, наблизившись до посадкової смуги, терміново беруть штурвал на себе.