Провідні юристи країни створили комісію, яка домагатиметься покарань за порушення прав людини «під час реалізації громадянами права на мирні зібрання, починаючи з 30 листопада 2013 року. До комісії увійшли дванадцять осіб — правники, правозахисники і колишні політв’язні: Олег Березюк, Микола Сірий, Станіслав Шевчук, Йосип Зісельс, Євген Сверстюк, Василь Кисіль, Микола Козюра, Василь Овсієнко, Мирослава Антонович, Станіслав Батурин, Данило Курдельчук.

На Майдані двоє чоловіків проходять повз намет Першої сотні, прикрашений дерев’яними скульптурами. «Бачиш, який у нас талановитий народ. Руки ростуть із того місця, що треба. До чого б не торкнулися — все на мистецтво перетворюють», — каже один другому і просить сфотографувати його на тлі робіт.

Народне повстання. Складно назвати інакше той процес, що відбувається останні п’ять днів не на київському Майдані, а в регіонах, фактично по всій Україні. Львів, Рівне, Луцьк, Тернопіль, Івано–Франківськ — тут беруть штурмом облдержадміністрації ще в четвер.

Люди старшого й середнього віку, напевне, пригадують чималі томи «Історії міст і сіл Української РСР», видані в одному з харківських видавництв ще у 1973 році. Зрозуміло, що історія там була винятково та, яка вміщалася у прокрустове ложе радянської пропаганди, і з тих пір видання більше не оновлювалося.

18 січня минає 360 років iз часу Переяславської ради. Цю подію оцінюють по–різному українцi і росіяни. Доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Ярослав Федорук, який багато років досліджує історію українсько–російських відносин, переконаний: щоб дати наукову оцінку Переяславській раді та її наслідкам, слід подивитися на неї в широкому сенсі тогочасних міжнародних відносин.

Державний бюджет України на нинішній рік має бути затверджено вже на цьому тижні. Принаймні на це сподіваються урядовці, нардепи та незалежні аналітики. Після засідання погоджувальної ради керівників фракцій і комітетів Верховної Ради голосування за головний фінансовий документ країни було визначено як завдання номер один.

До 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка на батьківщині поета відкрився ще один його музей — у селі Мошни Черкаського району. На цей музей два роки тому Черкаська обласна рада виділила  із бюджету 100 тисяч гривень.