«Сміттєва мапа міста Суми» — назва нового проекту Сумського міського благодійного фонду «За чисте місто». А відповідно — і реальна інтерактивна карта, де вказані місця найбільшого накопичення сміття в обласному центрі.
Днями працівники розквартированого в Кременчуці Крюківського вагонобудівного заводу одержали від столичних метрополітенівців перші п’ять вагонів, які належить модернізувати за кошти, що надходять в Україну як «зелені» інвестиції у рамках Кіотського протоколу. Загалом у такий спосіб кременчужани оновлять 95 вагонів київської підземки. «Бігатимуть» вони на Святошинсько–Броварській лінії, де, за оцінками фахівців, морально і фізично застарілими є 90 відсотків рухомого складу. Наголосимо: то буде не косметичний і навіть не капітальний ремонт, а саме докорінна модернізація «хатинок на колесах» із встановленням найсучасніших вузлів і систем.
На базі Черкаської обласної клінічної лікарні відкрито новий діагностично–консультативний центр. П’ятиповерховий корпус, загальна площа якого становить шість тисяч квадратних метрів, відбудували на згарищi кардіологічного відділення.
«На території колишніх артилерійських складів поблизу Новобогданівки розпочалися роботи з остаточного знешкодження залишків вибухонебезпечних предметів». Коли ж це було, силкуєтеся згадати ви: два чи три роки тому? Якби ж то: повідомлення прес–служби Запорізької облдержадміністрації подано 15 березня 2013–го під рубрикою «Новини». І це, на жаль, не помилка: знову на ліквідацію зібраних боєприпасів колишньої артбази №275 витрачають бюджетні кошти, яких, як відомо, так не вистачає у казні держави для підняття рівня життя зубожілого народу.
Мер «шахтарської столиці» Олександр Лук’янченко заявив, що на місці одного зі старих териконів, можливо, найближчим часом з’являться будинки за так званими доступними цінами. Адже в індустріальному центрі гостро стоїть проблема даху над головою для десятків тисяч його мешканців.
На сходку, що відбувалася просто неба біля магазина, зійшлося більш ніж півсотні мешканців Тахтаулового та сусідніх Жуків. Селян привели на майдан найпекучіші проблеми, які особливо дошкуляють пенсіонерам із їхніми мізерними пенсіями. Тож саме вони першими висловили обурення з приводу рішення Тахтаулівської сільради про більш ніж 50–відсоткове підвищення тарифів на водопостачання. За нього тоді проголосувала мінімально необхідна більшість депутатів (12 із 22) і сільський голова. Як з’ясувалося, та сесія відбувалася за... зачиненими дверима – на неї не допустили «неугодних» депутатів.
Весь минулий тиждень на Полтавщині тривали урочистості з нагоди 150–річчя від дня народження видатного вченого–натураліста, мислителя, першого президента Української академії наук Володимира Вернадського. Зокрема, в аграрній академії влаштували представницьку науково–практичну конференцію, а в краєзнавчому музеї відкрили ювілейну виставку. На них науковці, дослідники минувшини, зберігачі старожитностей і репрезентовані ними документи, матеріали вкотре підтвердили, наскільки тісними були зв’язки одного зі світочів сучасної науки з полтавським краєм і, власне, з Україною. Попри те що народився він у Петербурзі й, зрозуміло, не міг не тяжіти до обох столиць російської та радянської імперій, де розташовувалися провідні академічні установи того часу.
«Полум’я у п’ятиповерховому будинку Конотопа зайнялося у підвалі. Там розмістився спортивний зал, який уже давно не експлуатували», — розповів фахівець зі зв’язків із громадськістю Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Сумській області Євген Могиленець. Як встановили згодом, загорівся спортивний інвентар і гімнастичні мати на поролоновій основі. Можна уявити, скільки ядучого диму валувало з приміщення. Він поширився відразу на два під’їзди будинку.
Проблеми, як розповідає сам Андрій Шилов, у нього почалися ще 25 січня цього року. Тоді ввечері до його квартири постукали невідомі. «Я звик відчиняти двері всім, не заглядаючи до вічка, тому що до мене ходять тільки інтелігентні люди, — пояснює Андрій Адріанович. — Коли я відчинив двері, то побачив на порозі двох людей, озброєних револьвером. Коли вони почали мене ображати, я спробував зачинити двері, однак вони завадили мені це зробити і вдарили по обличчю зброєю. Потім вдарили револьвером по голові, я підставив руку, щоб захиститися, внаслідок чого зламав руку. Мене кинули на підлогу і продовжували бити ногами і пістолетом. Я з усіх сил намагався прибрати дуло револьвера, який мені направляли в обличчя. Один із нападників крикнув: «Мочи його!».
«На Волині, на відміну від Києва чи Чернігова, прадавні споруди здебільшого не ховаються серед сучасної забудови і багатоповерхівки не перекривають широкий обрій. Можна побачити потужні вали і фортечні мури майже такими, якими їх споглядали наші предки 600 чи 1000 років тому, — розповідає мистецтвознавець, автор численних книг про стародавню архітектуру України Катерина Липа. — На Волині якось одразу виникає розуміння і навіть якесь емоційне відчуття безперервності української державності». Спільний проект «Твердині України» Катерина Липа і турфірма «Орнамент України» присвятили популяризації військової історії та оборонної архітектури різних епох. А це не лише замки та фортеці, а й укріплені церкви, монастирі, костели, синагоги.
