Чергового «офісного щура», що краде з установи, де працює, затримали днями співробітники столичної міліції. Наручники приміряла 37–річна касирка одного з провідних банків України, яка викрадала гроші, що називається, не відходячи від каси!

Надзвичайна подія в Черкасах: на працівника міліції спецпідрозділу «Титан» було скоєно напад. Трапилося це на території ВАТ «Черкасигаз», де «титанівець» ніс охоронну службу. Неймовірно, але скоїв напад інший охоронець, щоправда, з приватної фірми, зареєстрованої в Києві, яка разом із ВДСО охороняє це підприємство.

«Листи щастя» — саме так у народі називають постанови про стягнення штрафу за порушення Правил дорожнього руху. Якщо ви раптом знайшли у поштовій скриньці один із таких «листів» і не погоджуєтеся з його висновками — не панікуйте і не поспішайте сплачувати штраф. На думку юристів, фото– і відеофіксація адміністративного правопорушення не є достатнім доказом факту його вчинення, а саму постанову можна скасовувати в суді через її невідповідність Кодексу України про адміністративні правопорушення (КоАП).

У кримінально–виконавчій системі є одинадцять установ, які навіть у засуджених язик не повернеться назвати «зонами». Йдеться про колонії–поселення з сільськогосподарським нахилом — тут полегшений режим контролю і робота на свіжому повітрі. Загалом в Україні в аграрних колоніях мінімального рівня безпеки у полі, на фермах, олійницях та пасіках працює півтори тисячі засуджених. Середня зарплата — близько семисот гривень на місяць, хоча зараз на жнивах — можна «підняти» і дві з половиною тисячі. Потрапити в такі установи серед засуджених (яких наразі в Україні близько 107 тисяч) вважають великою вдачею. Але такі спецпоселення не для всіх: на полегшені умови утримування можуть розраховувати лише ті, що скоїли злочини з необережності (аварійники, будівельники тощо), засуджені вперше за нетяжкі злочини й при цьому твердо стали на шлях виправлення. Якщо зарекомендував себе гарною поведінкою та працею на загальній «зоні» — за рік–півтора до завершення терміну можеш потрапити на «поселення».

Журналіст «УМ» побував на двох зразкових сільськогосподарських спецпоселеннях країни — у Машівській виправній колонії №9 та Крюковській виправній колонії №29, що на Полтавщині.

Цей білокам’яний будинок на лівому березі тихоплинної Горині височіє над старовинним Ізяславом понад чотири століття. Він і до сьогодні вражає прибульців до міста своєю похмурою величчю і незвичною архітектурою.

Незвичайне судове засідання ухвалило звільнити начальника Державної інспекції з контролю над цінами Людмилу Хапову з–під варти через недостатню обвинувальну базу. Розслідування у цій справі триває — факт одержання хабара в 10 тисяч гривень офіційно не доведено. А ось обвинувачену жінку в передінфарктному стані доставлено назад у палату реанімації, під крапельницю. Правда, вже без наручників та «групи супроводу». Ніяких вибачень за відпрацьовування на практиці методів боротьби з хабарниками не надійшло.

Днями у Полтаві співробітники обласного Управління боротьби з організованою злочинністю спіймали, як кажуть, «на гарячому» жінку–адвоката, котра вимагала у свого клієнта хабар у розмірі 20 тисяч доларів. Наголосимо: йшлося не про традиційний і цілком легальний гонорар за послуги фахового правозахисника. За словами пані адвокатші, ці гроші вона збиралася передати «кому потрібно», щоб фактично «відмазати» свого підзахисного від реального терміну покарання за вчинений злочин. Неважко здогадатися, що «найпотрібнішими» для таких справ людьми були і залишаються судді...

Невтішну статистику оприлюднила прокуратура міста Києва. За словами заступника столичного прокурора Вадима Горана, протягом лише цього року порушено 28 кримінальних справ проти киян, які не піклувалися про власних дітей та застосовували до них насилля. Як правило, йдеться про батьків, які зловживають спиртними напоями і під дією «зеленого змія» часто хапаються за ремінь.

Нещодавно до «УМ» зі скаргою на свавілля в Подільському районному суді Києва звернулася 31–річна киянка Аліна Островська. Громадянка скаржилася на незаконне, на думку адвокатів, рішення суду, згідно з яким у неї відібрали квартиру. Здавалося б, нічого особливого, адже у фіналі практично будь–якої судової тяганини залишаються сторони, незадоволені присудом. Утім адвокати стверджують, що справу повністю сфальсифікували не без участі судді.

Довгих сім років простий працівник морського порту В’ячеслав Гордієнко шукав правди і знайшов її. Чоловік виграв суд в облуправління міліції Херсонщини й добився довічної матеріальної компенсації. Після цього пан Гордієнко написав документальну книгу про свої митарства і відверто розповів усім, що треба робити маленькому українцю, щоб захистити себе від «перевертнів у погонах». Книга відверто шокує, а її діючих осіб можна легко впізнати, тому спочатку видавці боялися її друкувати. Але наполегливість В’ячеслава і його спрага до справедливості таки перемогли. Тепер книга «Менти поза законом» є таким собі підручником, що розкриває методи захисту своїх прав в умовах тотальної кримінальної кругової поруки правоохоронців. В’ячеслав Гордієнко впевнений, що його праця допоможе багатьом українцям, що опинилися в біді.