«Я живий і здоровий приїхав в Україну», — заспокоїв журналістів, які зустрічали його в аеропорту, Віктор Ющенко. Опозиційний кандидат у президенти почувається значно краще, хоча кілька тижнів боротьби з недугою дають про себе знати дещо нездоровим виглядом. «Звичайно, наслідки хвороби залишаються протягом кількох тижнів. Після курорту на обличчі людини якийсь час залишається добрий слід відпочинку, відновлення організму. Те ж саме і тут — після важкої хвороби протягом кількох тижнів залишаються сліди, які відмінні від нормального вигляду людини», — пояснив у інтерв'ю «Українській правді» Микола Корпан, лікар, який лікував лідера «Сили народу» у віденській клініці «Рудольфінерхаус».

Поступово, крок за кроком, починаючи з другої половини 90-х років уже минулого століття, правоохоронні органи та інші силові відомства незалежної України почали дедалі активніше втручатися у політичні процеси в державі. Але якщо раніше це питання не набувало певних обов'язкових ознак у діяльності «силовиків» і мало періодично-тимчасовий характер (час від часу), то, починаючи з приходу до керівництва Адміністрацією Президента Віктора Медведчука, а згодом — Миколи Білоконя у Міністерство внутрішніх справ та Ігоря Смешка — в Службу безпеки України, політична спрямованість чітко й стрімко почала вкарбовуватися в повсякденність структур, які ми звикли відносити до правоохоронних.

Про доленосність майбутніх президентських виборів для громадян України й України як держави сказано і написано багато. Немає сумніву, що вибір лежить не в площині прізвищ, характерів, симпатій, а в площині напряму, курсу, яким буде розвиватися суспільство з листопада 2004 року. Ми так само впевнені, що цей вибір вирішальною мірою залежить від глибини усвідомлення виборцями суті того, що відбувається, розуміння, який, власне, вибір перед ними стоїть. З огляду на цю обставину якість перебігу виборчої кампанії (головні ідеї, робота виборчих штабів, поведінка кандидатів, піар-ходи, креатив тощо) має дати відповідь на питання: чи громадяни зрозуміють суть вибору, чи їм нав'яжуть штучні протистояння за допомогою маніпулятивних технологій.

До Чернігівської обласної громадської організації «За Україну! За Ющенка!», яка в області була зареєстрована в серпні, приходять люди різного віку, політичних поглядів та соціального статусу. Всіх їх об'єднує одне: віра в те, що змінити злиденне життя мешканців України на краще зможе тільки Віктор Ющенко. «Ми вже втомилися від жалюгідної зарплати, втомилися від обіцянок і брехні уряду», — пояснює голова обласної організації «ЗУЗЮ» Валентина Башинська.

Близько 200 тисяч виборців Чернігівщини можуть не реалізувати своє виборче право, голови дільничних виборчих комісій не знають, хто входить до складу «їхніх» виборчкомів, а священики УПЦ Московського патріархату «на прохання» начальства агітують за кандидатів у президенти під час... похоронів. Усі ці, а також багато інших фактів наводилися під час інтернет-відео-прес-конференції, яка відбулася у комп'ютерному центрі IREX в бібліотеці ім. Коцюбинського в Чернігові.

Тваринний страх втратити насиджені керівні крісла після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка підштовхує можновладців до «війни» навіть із його тінню. Судіть самі. На минулу суботу була запланована зустріч лідера коаліції «Сила народу» з полтавцями. Лише необхідність додаткового медичного обстеження в австрійській клініці завадила приїзду лідера «Нашої України» на Полтавщину. Однак зустрічей членів команди В. Ю. — народних депутатів-«нашоукраїнців» — з мешканцями обласного центру, як і «супутніх» виступів відомих українських митців, ніхто не відміняв. Власне, до визначеної заздалегідь «години ікс» ніхто достеменно й не знав, чи приїде народний кандидат особисто. Тож усі готувалися до відвідин Полтави саме Ющенком.

Тема міжетнічних та міжнаціональних стосунків стає все популярнішою в ході нинішньої виборчої кампанії. Втім суспільству нічого доброго від такої дискусії чекати не доводиться, оскільки етнічну карту політики витягують із засаленої колоди як дієву технологію передвиборчої агітації та пропаганди, як популістський засіб підняти власний рейтинг або тицьнути виборця носом в уявну національну пляму на іміджі опонента. Тим часом у передвиборчих програмах кандидати в президенти приділили міжнаціональним стосункам дуже мало уваги.

Жаль тому, що знаю його відтоді, коли він ще й не прийшов на цей світ. Себто пам'ятаю його матір, незрівнянну красуню Оленку Антонів, яка вирізнялася серед львівської студентської молоді 60-х років рідкісною жіночою вродою і не меншою красою душі. Згодом вона стала першокласним лікарем-доброчинцем, розпорядником громадського фонду опіки над політв'язнями та членами їхніх родин. А з батьком В'ячеславом Чорноволом ми познайомилися 8 січня 1960 року (другий день Різдва Христового), коли його, студента-журналіста Київського університету ім. Т. Шевченка, поселили в нашій кімнаті гуртожитку Львівського університету ім. І. Франка. В'ячеслав приїхав до Львова попрацювати у багатющих фондах наших бібліотек. Відтоді мені судилося пройти з ним поруч протягом нелегких сорока років життя.

На шабаш брутальної наруги над волею та гідністю тисяч полтавських студентів і учнів технікумів, профтехучилищ перетворилася так звана «урочиста хода» під девізом «Молодь проти провокацій та революцій». За повідомленнями провладної преси, організувала її Коаліція молоді Полтавщини «Ми обираємо Януковича». Хто був справжнім ляльководом цього брудного дійства, кореспонденту «УМ» розповіли більше десятка керівників і викладачів навчальних закладів, яких змусили поставити у стрій своїх підопічних.

Ви ще не чули? У Донецьку місцеве ЗАТ «АВК» припинило випуск цукерок «Курочка ряба». Бо, по-перше, шоколадні цукерки — майже копія мініатюрних яєчок. А по-друге, самі коробки зроблені у формі яйця завбільшки з гарматне ядро. Що вже, погодьтеся, є відвертою насмішкою над «Ядиним» кандидатом у президенти, якого збив з ніг «снаряд», мабуть, такого ж розміру...