Не так давно київський зоопарк проводив «день ведмедя». А сьогодні там, до речі, — «день слона». Цікаво, коли влада міста організує «день столичного споживача»? Адже всі ми ризикуємо вимерти як вид, не дочекавшись субсидій та світлого майбутнього. У попередньому номері «УМ» вже писала про продаж акцій підприємств «Київводоканал» та «Київгаз» і окреслювала ймовірні фінансові втрати пересічного городянина внаслідок переходу їх до приватних господарів. Сьогодні ми можемо повідомити деякі подробиці цього рішення.

На вулицях Вільнюса сьогодні нічого не свідчить, що вже за півтора місяця, 12 жовтня, у країні відбудуться парламентські вибори. Не мозолять очі бігборди чи інша реклама з «політичним навантаженням». Це заборонено законом. Неприпустимі в Литві також концерти на підтримку політичних сил чи щось на кшталт роздачі гречки чи іншої «гуманітарки» перед виборами. Законом про вибори передбачені лише публікації програмних партійних засад, оприлюднення їх на телебаченні у визначений час та ще можливість узяти участь у теледебатах. Відтак на вулицях литовської столиці майже ідилічна атмосфера, розмірений ритм життя.
Уже чотири роки це — Євросоюз і НАТО. Країна, яка входить до клубу найрозвиненіших країн світу. Ці чотири роки Литва пройшла з президентом Валдасом Адамкусом. Учасник антирадянського збройного спротиву, емігрант і «поверненець», пан Адамкус швидко завоював довіру співвітчизників своєю «західністю»: прагматизмом, безкомпромісністю в боротьбі з корупцією і твердістю у відстоюванні національних інтересів. Для України Литва Адамкуса — одна з найпослідовніших країн ЄС і НАТО, які відстоюють наше право приєднатися до цих організацій, «маленька» на перший погляд країна, з якою у нас величезні обсяги торгівлі, народ і культура, з якими нас пов’язують віки спільної історії.
Своїм баченням українсько–литовських стосунків, подій у світі та в регіоні Валдас Адамкус люб’язно поділився в ексклюзивному інтерв’ю «Україні молодій».

Хитка пакистанська правляча коаліція змогла об’єднатися, аби відправити у відставку президента Первеза Мушаррафа, але відразу ж забула про єдність, коли справа дійшла до пошуку наступного глави держави. Коаліціянти вже визначилися, що вибори нового президента в парламенті відбудуться 6 вересня.

Води вже нема. Не віриться, що кілька тижнів тому тут, на вулицях села Прутівка у Снятівському районі ІваноФранківської області, нуртувала стихія. У Прутівці під час повені загинуло найбільше людей — восьмеро. Сільський голова Роман Білик показує на паркані слід від води і каже, що біля деяких будинків вода сягала підвіконь. Побачивши голову, підходить бабуся, Симотюк Ганна. «Я сьогодні півгорода скопала і набрала лише відро бульби», — зітхає вона. «Будемо переходити на макарони», — віджартовується пан Білик. До бабусі підбігає дівчинка. У неї на косичці чорна траурна стрічка. «В Аліни під час повені загинула бабуся, — пояснює Ганна. — Перекинуло човен, утопилося п’ятеро дітей і троє дорослих. Аліна каже, що тепер я буду її бабцею», — пригортає до себе дитину пані Симотюк.
Незабаром у селі почнуть зводити будинки для людей, які втратили житло. Це першочергове завдання влади. Керівництво підтоплених районів поплатиться посадами, якщо не встигне до 15 листопада. Однак намурувати будинків — це одне, натомість значно важче буде вирішити інші проблеми: відновити дороги, збудувати мости, насипати дамби. На це піде не один мільярд гривень і не один місяць роботи...

До офіційного початку передвиборчої президентської кампанії ще залишається майже рік, а в Україні вже повторюється сценарій 2004 року, коли у вибори Президента України активно втручалися зовнішні сили. Про це попереджає заступник голови президентського секретаріату Андрій Кислинський. «Сьогодні в Україні російськими політичними колами створюється організаційна база для реваншу політичних сил та ідей, що програли чотири роки тому», — ідеться в заяві Кислинського, поширеній прес–службою Президента.

Чи існує демократична коаліція у ВР після того, як на початку червня із неї вийшли БЮТівець Ігор Рибаков та «самооборонець» Юрій Бут. У цьо­му мають великі сумніви опозиціонери з Партії регіонів. Мовляв, після демаршу двох депутатів коаліція нараховує лише 225 багнетів, а це лише половина депутатського корпусу, а не більшість. Саме тому 105 «регіоналів» звернулися до Конституційного Суду з проханням дати офіційне тлумачення терміну або змісту поняття «коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України» з урахуванням конституційного положення про встановлення мінімального кількісного складу коаліції.

Голова президентського секретаріату Віктор Балога особисто курирує справу про «кремлівську змову» Юлії Тимошенко. Це випливає зі слів заступника Балоги Олександра Шлапака, сказаних учора на тлі засідання Кабміну. На запитання журналістів, чи передав секретаріат правоохоронцям матеріали про домовленості Прем’єрки з Росією щодо підтримки кандидатури Тимошенко на президентських виборах в Україні, Шлапак відповів: «Не знаю. Звертайтеся до тих, хто цим займається». І уточнив, що займаються цим сам голова (Балога) й інший його заступник — Андрій Кислинський.

Цієї суботи з в’язниці вийшов «головний політв’язень» країни Олександр Козулін. Указ про його помилування підписав напередодні президент Олександр Лукашенко. Тепер перед Козуліним складне завдання — повернутись у політичне життя Білорусі й спробувати утвердити за собою статус лідера опозиції, адже зовсім недавно соратники змістили його з посади керівнка Білоруської соціал–демократичної партії. Це сталося 4 серпня на позачерговому партз’їзді. Місце Козуліна зайняв його заступник Анатоль Левкович, хоча чимало соратників відкрито заявляли, що не вважають його лідером партії.