Станіслав Шушкевич увійшов в історію, перш за все, не стільки через те, що свого часу став першим головою Верховної Ради незалежної Білорусі, а як один із підписантів Біловезької угоди (разом із президентами України і Росії — Леонідом Кравчуком і Борисом Єльциним), якою було остаточно ліквідовано ім

Мабуть, це була одна з найкращих ігор збірної України в історії — саме за якістю гри, а не просто за результатом. Із чорногорським успіхом «синьо–жовтих» приблизно на одному рівні стоїть хіба виїзний матч із турками восени 2004 року, коли підопічні Блохіна виграли з рахунком 3:0. Тоді теж тривала відбіркова кампанія чемпіонату світу, як і нині. Різниця в тому, що в дні Помаранчевої революції збірна України мала право на помилку — а зараз ліміт невдач вичерпано, і кожен матч — як останній.

4:0 — хто б міг подумати, що підопічні Фоменка, підточені численними кадровими втратами, обіграють балканських вискочок наскільки переконливо? Але під керівництвом Фоменка команда дивує і вболівальників, і опонентів, і, мабуть, саму себе. Приїжджаючи із клубів у «розібраному» стані, часто — після довгих відсидок на лавах запасних, футболісти збірної України б’ються, наче востаннє, і літають, наче на крилах.

Сьогодні в місті Подгориця відбудеться черговий «матч життя і смерті» для збірної України. Якщо «синьо–жовті» програють чорногорцям — на планах потрапити на чемпіонат світу 2014 до Бразилії можна ставити хрест. Нічия залишає хоч примарні шанси на продовження конкурентної боротьби...

Чотири роки тому, даючи «Україні молодій» перше інтерв’ю в іпостасі Президента, Віктор Ющенко був сповнений планів і надій. Уже тоді, через сто днів після інавгурації, було очевидно, що робота у владних кабінетах для вчорашніх «помаранчевих революціонерів» зовсім не буде легкою прогулянкою. Однак головні випробування демократією були ще попереду. Тепер, напередодні нової президентської кампанії, Ющенко визнає: не все із замисленого вдалося здійснити. І не заперечує, що не обійшлося без помилок. Та Президент твердо переконаний: усе, що він робить — це лише заради блага нації. І неозброєним оком видно, що те, як часто нація не здатна цього оцінити, його прикро вражає. Він добре знає, які в нього рейтинги, але не варто й питати, чому, попри ці невтішні показники, Ющенко вирішив знову балотуватися в президенти: очевидно, що продовжити його курс наразі більше нікому, принаймні з реальних претендентів на головне крісло держави. Це, до речі, визнають навіть опоненти.
Скажімо, представники Партії регіонів «не на диктофон» зізнавалися «УМ», що, незважаючи на категоричні політичні розбіжності й нелюбов до Ющенка, розумом усвідомлюють: для інтересів України як незалежної держави він є найкращим Президентом з нині можливих. І хай там що, а колись та сама невдячна нація ще оцінить багато з тих кроків В. Ю., які зараз так нищівно критикує. Президент у це вірить.

На вулицях Вільнюса сьогодні нічого не свідчить, що вже за півтора місяця, 12 жовтня, у країні відбудуться парламентські вибори. Не мозолять очі бігборди чи інша реклама з «політичним навантаженням». Це заборонено законом. Неприпустимі в Литві також концерти на підтримку політичних сил чи щось на кшталт роздачі гречки чи іншої «гуманітарки» перед виборами. Законом про вибори передбачені лише публікації програмних партійних засад, оприлюднення їх на телебаченні у визначений час та ще можливість узяти участь у теледебатах. Відтак на вулицях литовської столиці майже ідилічна атмосфера, розмірений ритм життя.
Уже чотири роки це — Євросоюз і НАТО. Країна, яка входить до клубу найрозвиненіших країн світу. Ці чотири роки Литва пройшла з президентом Валдасом Адамкусом. Учасник антирадянського збройного спротиву, емігрант і «поверненець», пан Адамкус швидко завоював довіру співвітчизників своєю «західністю»: прагматизмом, безкомпромісністю в боротьбі з корупцією і твердістю у відстоюванні національних інтересів. Для України Литва Адамкуса — одна з найпослідовніших країн ЄС і НАТО, які відстоюють наше право приєднатися до цих організацій, «маленька» на перший погляд країна, з якою у нас величезні обсяги торгівлі, народ і культура, з якими нас пов’язують віки спільної історії.
Своїм баченням українсько–литовських стосунків, подій у світі та в регіоні Валдас Адамкус люб’язно поділився в ексклюзивному інтерв’ю «Україні молодій».