Найбільший «бігморд» — комуністичний

Найбільший «бігморд» — комуністичний

Уже понад тиждень кияни і гості міста мають змогу спостерігати на стіні заводу «Більшовик», що біля станції метро «Шулявська», велетенську рекламу Комуністичної партії України. Монументальний червоно­чорний напис на білому тлі «За народовладдя! Диктатуру геть!» тисне на свідомість, незважаючи на те, що сам банер виготовлений із брезенту, а не висічений на граніті.

Здрастуй, Україно, ми — твої Сім чудес

Здрастуй, Україно, ми — твої Сім чудес

Як і обіцяв ініціатор марафону «Сім чудес України» Микола Томенко, у вівторок увечері в стінах Софії Київської оголосили зведений вердикт інтернет-голосування і опитування експертів. Сімома чудесами України стали заповідник «Кам'янець» на Хмельниччині, Києво-Печерська лавра, парк «Софіївка» в Умані Черкаської області, заповідник «Софія Київська», Херсонес Таврійський, Хотинська фортеця у Чернівецькій області та заповідник «Хортиця». Ще троє чудес відзначили у спеціальних номінаціях: Лівадійський палац-музей як пам'ятку новітньої історії, Острозький замок та академію як визначну пам'ятку духовної України і «Музей-писанку» — як визначну пам'ятку сучасної України.

Кімната ненависті

Кімната ненависті

Таке враження, що у новому «музеї» зібрані чи не всі упередження, байки та чорний піар, які ходили і ходять східними областями щодо Помаранчевої революції. Відкриває виставку лялька Віктора Ющенка з табличкою «Конституцією як хочу, так і ворочу». Далі — стенд «Міфи передвиборчих обіцянок Ющенка» з фотографіями, газетними публікаціями. Стенд, присвячений реформуванню Президентом ДАІ, та ще один, «сльозоточивий»: «Могучій рускій язик», де томики творів Пушкіна, Некрасова та підручник російської мови припечатані грізним чорним написом незрозумілою для організаторів музею мовою — «Заборонено». Музей — дітище депутата Луганської міськради Артема Клінчаєва, і його експозиція, за словами авторів, має символізувати шкоду бунтів, яким вони вважають Майдан-2004.

Казахи води пожаліли

Потяг із фосфором зійшов з колії тому, що цей самий фосфор сильно «розгулявся» в цистернах. Це, в свою чергу, було спричинене дещо «халтурним» ставленням казахської сторони до завантаження і транспортування цього зовсім непростого вантажу. За словами гендиректора «Укрзалізниці» Володимира Козака, причин катастрофи декілька, і всі вони на совісті казахів: несправні «шассі», заварені клапани люків цистерн, нестача в них води.

МЕРсіанський гоп-стоп не пройде

МЕРсіанський гоп-стоп не пройде

Українську музику і книгу з майдану Незалежності вигнати не вдасться. Так постановили собі київські митці, твори яких і продавали на головній площі країни. Вчора вони зібралися на місці сувенірного ряду, аби підтримати торгівців із Майдану, яким столичний градоначальник Леонід Черновецький запропонував «свої значки в зубах продавати». На місці, де раніше стояли конфісковані мерією прилавки, з розпорядження мера виставили величезні вазони з туями. За них і взялися: Лірник Сашко, Ігор Мазур-«Тополя» з київського УНСО та продавці української музики — дружно пересунули туї на інший бік тротуару. А на звільненому місці відомий бард і кобзар Едуард Драч заспівав під гітару саркастичний «Блюз керманичів».

Що для тебе «синьо-жовтий»?

Уже другий рiк в Україні 23 серпня відзначатимуть День прапора. Чи ви замислювалися коли-небудь, що він для вас означає? Чи вас наповнює гордість, коли дивитеся на синьо-жовте полотнище? Більшість українців, які жили ще за Радянського Союзу, ставляться до цього за принципом відомого кіногероя: «Знову влада міняється». Скільки разів доводиться бачити почорнілі «засмальцьовані» прапори на держустановах! У прапори кутаються і, зіжмакавши, як ганчірку, крутять ними над головою на концертах і футбольних матчах. Натомість нікому з нас не спадає на думку встановити прапор на своєму будинку чи офісі, що в цивілізованих країнах є звичайною практикою.

Битва за нулі

Звичні з дитинства номери екстрених служб «01», «02», «03» та «04» найближчим часом нікуди не дінуться і змінювати їх ніхто не буде, у перспективі ж до них просто допишуть спереду одиницю, заявив Ігор Сиротенко, голова правління ВАТ «Укртелеком». Відклали на невизначений термін й анонсовану на 5 вересня ренумерацію, тобто заміну скорочених дво- і тризначних номерів, що починаються на «0», номерами на «1».

«Вас тут не стояло»

Люди, які під стінами Головпоштамту продають книжки, українську музику, сувеніри, футбольну та навколополітичну символіку, вже давно скаржаться, що на них тиснуть, аби вони припинили торгівлю на Майдані. А позавчора вранці в них просто забрали «знаряддя праці» — металеві столи-прилавки. «Як тільки ми розклалися, за п'ять хвилин з'явилася машина, якiсь люди повантажили наші столи, які коштують великі гроші, і поїхали, нічого нам не пояснивши, — розповідає продавець книжок пан Федір. — Було семеро міліціонерів і ще якісь люди, разом чоловік п'ятнадцять. Вони не показали ніяких документів і не представилися».

Рекувалдизація

Держтелерадіо, на чолі з Едуардом Прутніком, вирішило остаточно дотиснути колектив державної кіностудії, який понад дев'ять місяців протистояв спробам згори об'єднати «Укртелефільм» із держпідприємством «Фотон» й перенести студію з її теперішнього мальовничого та вигідного місця на Русанівській набережній. Позавчора, близько шостої вечора, Ігор Кошара, який виконує обов'язки генерального директора кіностудії замість усунутого силоміць Олега Бійми, у супроводі судового виконавця просто зайняв приміщення «Укртелефільму». З паном Кошарою прийшли люди з Держтелерадіо, Мін'юсту та охоронці — разом близько 30 осіб. Вони зачинили всі двері й почали «шмон». Шукали фінансові й кадрові документи, при цьому особливо не церемонячись: двері бухгалтерії, приймальні й відділу кадрів вибивали кувалдами, а сейфи — пилками-«болгарками», розповів «УМ» заступник гендиректора студії Віктор Оніщенко.

Всесвітня сміттярка

Всесвітня сміттярка

Роки кризи й захмарні ціни на одяг зробили пересічного українця сталим клієнтом секонд-хенду. Там дешевше і якісніше — так вважається. А фактично у нас просто виймають із кишені гроші. Чи можете ви навіть на найдешевшому «секонді» купити чоловічий костюм за 2,2 долара? А саме стільки він «коштує» при розмитненні. Сорочка на кордоні має ціну 1,16 долара. Шкіряне пальто перед лицем української митниці коштує 20—40 доларів, а чоботи 10—15 доларів — спробуйте вийти на ринок і купити їх за такою ціною. Дорогий костюм, який потрапить на вітрину з цінником 1000 гривень, на кордоні оцінюють у 15 доларів. Цей перелік можна продовжувати.