Такі книжки, як «Друга світова: Роздуми через вісім десятиліть» (К.: Дух і Літера), є своєрідними робочими зошитами або щоденниками історіографії, де фіксується стан сучасної науки.
Книжка, яку пан Тихий згадує на початку своєї статті для масштабування подальших міркувань — «Світова гібридна війна: український фронт» під редакцією пана Горбуліна, — справді показово-визначальна.
Нещодавно ми аналізували несподівану для традиційного літературознавства інтерпретацію соціології письма і читання від британського дослідника Вілла Сторра («УМ» від 03.05.2023).
Тімоті Снайдер, випускник Оксфорда й професор Єльського університету нині, — один з найвідоміших в Україні американських істориків: перекладено вже під десяток його праць.
Якщо у цій книжці замінити всі географічні назви й імена персонажів на українські та прибрати з обкладинки авторське прізвище — наш читач може подумати, що це похмура пародія на залаштункове буття вітчизняної влади.