Нещодавно гарвардський професор Мартін Пухнер опублікував дивну на перший позір працю «Писаний світ» з викличним підзаголовком «Як література формує історію» (2018; український переклад — 2022; рецензія в «УМ» від 05.07.2023).

Останній важливий крок письменника Пєлєвіна, «творця» сучасної російської масової свідомости, — кооптація/поглинання/привласнення вампіричного шалу тогочасної літератури в романі «Ампір В» (2006).

В історичній ретроспективі росіяни — молодий етнос.

У двох попередніх статтях циклу РОZZІЯ (16 та 23 серпня ц. р.) ішлося про те, в який спосіб у нинішній РФ леґалізувався фашизм, що його прийнято іменувати — аби відрізнити від італійського і німецького — рашизмом.

Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» всерйоз узялося випускати колекційні зібрання творів сучасних письменників, які вже здобулися на місце в українському каноні.

Парадокс Кокотюхи: читаєш — годі відірватися, а щойно закриєш книжку — не бачиш у кишені розуму жодного прибутку.

Чи не найкращі історії — ті, що розказують начитані, фантазійного характеру підлітки.

Основний жанр тележурналіста каналу «Еспресо TV» Сергія Руденка — інтерв’ю.

Чим Галина Пагутяк точно не є — то це письменницею моди. Тріумф «Слуги» аж ніяк не спонукав її збирати дивіденди успіху. Радше навпаки

Цього року з’явилися дві книжки Галини Пагутяк.