Автор книжки «Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст.» Андрій Козицький, відомий львівський історик, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка, підготував працю, у якій висвітлюються геноциди вірмен, євреїв, циган, масові убивства в Камбоджі і Руанді, «етнічні чистки» 1990–х років на Балканах, військові злочини часів Другої світової війни, примусові депортації кримських татар та інших народів СРСР. Окреме місце в книзі займає геноцид українців. Хоча автор чітко та недвозначно кваліфікував Голодомор 1932—1933 років як акт геноциду, посібник усе ж отримав гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яке очолює Дмитро Табачник. Останній, як відомо, прямо заявив, що Голодомор геноцидом не був, а сама ідея про це — «брєдні» та «націоналістичний маразм». Незважаючи на це, міністерство рекомендувало навчальний посібник Андрія Козицького для студентів гуманітарних спеціальностей усіх українських університетів.

У презентації книжки, яка відбулася у стінах Львівського національного університету ім. Івана Франка, взяли участь історики, юристи та політологи. Провідну думку більшості виступів, що прозвучали на цьому заході, підсумував ректор навчального закладу Іван Вакарчук, який відзначив, що чи не в кожній українській родині є власні спогади про геноциди ХХ століття.

Поки Україною шириться «регіонально–мовна» лихоманка, спричинена скандальним Законом «Про засади державної мовної політики», небайдужі патріотичні уми ламають голову над тим, як зарадити ситуації. Як відомо, Віктор Янукович разом із президентським підписом під мовним законом «підкинув» ще й «пряника» — звелів створити робочу групу, яка вдосконалить «продукт» нардепів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка.

Письменника і поета Павла Мовчана за останні десятиліття ми звикли більше сприймати як політика і народного депутата, а не автора поезій і прозових творів. Навіть українська «Вікіпедія» називає його в першу чергу громадським діячем, публіцистом, журналістом, головою товариства «Просвіта» та членом Центрального проводу УНП і лише наприкінці лаконічно згадує, що він ще й поет, перекладач, сценарист. Але незабаром творчості Павло Михайлович зможе приділяти більше часу. Він вирішив покинути політику, оскільки не бачить себе в парламенті, який приймає антиукраїнські закони і руйнує те, що Україна цеглина за цеглиною будувала впродовж двадцяти років. Одначе в майбутнє нашої держави він дивиться з оптимізмом. Бо все — в Божих руках. Про наші нинішні реалії та перспективи ми розмовляємо з Павлом Мовчаном в офісі Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Кажуть, такого унікального місця, як Холодний Яр, де було б зібрано таку величезну кількість пам’яток історії, немає ніде більше в Україні. Недарма цю місцину, суцільний лісовий масив якої становить 8 тисяч гектарів на території Чигиринського та Кам’янського районів Черкащини, називають серцем України. Не лише за його незвичайну природу, а й за волелюбство, сміливість та героїзм місцевого люду. Тож побувати тут і доторкнутися до нашої минувшини прагне кожен, хто любить Україну та її історію. Люди сюди приїздять цілими родинами, бо в Холодному Яру є що подивитися. А ще тут традиційно проводять патріотичні акції, зокрема посвяти у козаки та освячення зброї. А днями неподалік тисячолітнього дуба Максима Залізняка кандидати в народні депутати від Української платформи «Собор» запалили символічний вогонь, який помандрує просторами всієї України.

Усі ми радіємо, що Незалежності України виповнюється 21–й рік. Ще такого тривалого періоду в історії нашої державної самостійності не було. Проте новітня практика державотворення і становлення нації далі актуалізує в Україні основоположне завдання, яке в часи Гарібальді стояло перед Італією: ми здобули Італію, а тепер творімо італійців.

Після того як Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав скандальний Закон «Про засади державної мовної політики», залишився лише один крок, аби він набрав чинності – підпис Президента. На Банковій вустами радника глави держави Марини Ставнійчук уже визнали, що закон, м’яко кажучи, не узгоджується з Конституцією України та низкою інших документів, ратифікованих нашою державою. У тому числі й Європейською хартією регіональних мов, на яку так палко посилаються захисники російськомовного населення України від «насільствєнной украінізациі». Тож є надія на те, що Вікторові Януковичу принаймні порадять не підписувати цей скандальний документ. Радили й Володимирові Литвину – ще за тиждень до того, як він поставив свій підпис, відомий український дипломат і письменник Сергій Борщевський та юрист Володимир Руденко детально проаналізували «закон Ка–Ка» на відповідність Конституції й надіслали свої висновки Голові ВР та Президенту. Чи не тому, бува, Литвин «дав задній хід» і намагається скасувати скандальний закон, що нарешті ознайомився з цим аналізом?

На початку липня Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Європейської платформи пам’яті та сумління. Цю коаліцію за підтримки Європарламенту зініціювали представники народів, свого часу охоплених соцтабором. Увійшовши до безкордонної співдружності, вони відчули, що мешканці західної частини Європи переважно не мають уявлення про реалії життя в час «побудови комунізму». Частина «західняків» щиро вірила в досягнення «радянського раю на землі», не цікавлячись наслідками червоного режиму для своїх східних сусідів. Тепер виникла потреба узгодження історичної пам’яті, взаємопорозуміння і, врешті, засудження масштабних злочинів проти людяності.

Сумнозвісний мов­ний законопроект Ківалова—Колесніченка, який у народі вже охрестили «законом КаКа», знову збурює Україну. Народний депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов напередодні заанонсував: друге голосування за законопроект «Про засади державної мовної політики» відбудеться 19 червня, тобто сьогодні. Причому в категоричній формі Ківалов відкинув будь–які надії опозиції на відстоювання української мови в парламенті. Так само безперспективними «регіонал» вважає і спроби опозиції оскаржити у Вищому адмінсуді голосування щодо законопроекту.

Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив, що законопроект про мови може бути ухвалений не сьогодні, а через два тижні.