Шанувальники гурту «Мертвий півень» мають бути заінтриговані: новий альбом цієї команди вперше може обійтися без пісень на слова Юрія Андруховича. Нещодавно «півні» з’їхалися до Києва, аби почати запис цього диска, якому вже й назву дали — «Радіо Афродита». А перед відповідальною працею вирішили зіграти концерт, де й презентували київським слухачам частину речей, що ввійдуть до нової роботи. І серед усіх новинок — жодної на слова Патріарха Бу–Ба–Бу, віршам якого команда свого часу присвятила навіть окремий альбом. Сам вокаліст «Мертвого півня» Михайло Барбара під час розмови з «УМ» попросив не поспішати з висновками, адже для нового видання створюватимуться й інші пісні, однак припустив, що така оказія справді може трапитися, й багаторічний творчий зв’язок із Андруховичем хай на трохи, але призупиниться.

Дивовижна львівсько–київська формація «Атмасфера» презентувала свій другий альбом «Інтегро». Дебютний реліз «Забута любов» вийшов навесні 2010–го і супроводжувався низкою яскравих презентаційних концертів. І не лише в Україні. Музика «Атмасфери», насичена міксом екзотичних кельтських, індуїстських і давноукраїнських мотивів, припала до вподоби організаторам одного з найбiльших європейських фестивалів Prystanek Woodstock, який відбувається на заході Польщі. Ви спитаєте: чому не в Україні?

Росіяни мають «Аріель», білоруси — «Піснярів», а ми — «Кобзу». Легендарний гурт, через який пройшло безліч музикантів. Нині вони працюють у різних напрямах, живуть у різних країнах, але кожний чудово пам’ятає свою альма–матер. У 1969–му в надрах Київської консерваторії виник ансамбль, засновниками якого були тоді ще студенти Володимир Кушпет, Георгій Грабар, Кость Новицький та Олександр Зуєв. У 1971–му хлопці зустріли вокаліста Валерія Вітера, який мав сценічний досвід виступів із групою «Березень». Через тиждень репетицій ансамбль записує дебютну платівку, яка, як з’ясувалося, була першою в Україні стереоплатівкою. Перший серйозний виступ колективу відбувся у клубі «Славутич» 20 жовтня 1971–го. Відтоді «Кобза» рухалася тільки вперед. Попри купу проблем і життєвих негараздів, ансамбль швидко перетворився на один із головних символів сучасної музичної культури України. Сьогодні продовжує існувати «Кобза original», гурт, відновлений Валерієм Вітером ще 2001 року, сам Вітер паралельно займається сольною діяльністю та графічним мистецтвом. Ми зустрілися з Валерієм одразу після презентації дуже симпатичного диска «Біла мрія».

Обов’язковим атрибутом корпоративного Нового року разом із вітальними листівками, шампанським і ялинкою в передпокої є святкові вечірки, що, як правило, не обходяться без званого артиста. Рівень запрошеної «зірки» залежить від фінансового достатку й смаків компанії: одні здатні розщедритися на Лару Фабіан, інших Вєрка Сердючка веселить, а дехто обирає групу «ТІК». І поки робочий люд відпочиває у новорічно–різдвяний період, артисти роблять фінансові припаси на рік. «УМ» з’ясовувала зайнятість українських ведучих, співаків та музикантів; яким чином на їхні заробітки вплинула світова криза; чи відповідає дійсності твердження, що на святкові корпоративи припадає левова частка річних прибутків.

Конфлікт між Філіпом Кіркоровим та молодою дівчиною, яку сьогодні всі знають як Марину Яблокову, помічницю режисера на програмі «Золотий грамофон», породив дискусію, що давно лежала на поверхні. Як мають будуватися стосунки між відомою особою та людьми, які з нею працюють (журналісти, помічники, обслуговуючий персонал)? Де та крапля, яка переповнює чашу терпіння з одного чи іншого боку?

Пам’ятаючи про попередній «шкандаль» Кіркорова з «рожевою кофтинкою», бійку Олександра Абдулова із фотографом, випади «чорної пантери» Наомі Кемпбелл щодо своїх асистенток, ми звернули погляд на вітчизняний шоу–біз. Найбільший ексцес, який змогли пригадати, — це вибитий Іриною Білик мікрофон із рук світської журналістки Каті Осадчої. На жаль, співачка не захотіла коментувати нашу дискусію. Опитані ж вітчизняні селебрітіз виявилися поміркованими людьми: ніколи ні з ким не сварилися і фізичної розправи не вітають, але ставлення до скандалу Кіркоров—Яблокова у кожного своє.

У 1989 році на перший Всеукраїнський фестиваль української співаної поезії «Оберіг» уперше злетілися молоді артисти, яких згодом назвуть батьками–засновниками цілого жанру — Андрій Панчишин, Марія Бурмака, Стас Тризубий, Олександр Смик, Едуард Драч, Сергій Шишкін. Останній вирізнявся тим, що акомпанував собі не на гітарі, а на клавішних інструментах. На другому «Оберезі», у 1990–му, Сергій отримав Гран–прі, а на третій «Червоній Руті»(1993) — титул лауреата. Пізніше він брав участь у журі кількох знакових імпрез, таких як «Тарас Бульба», «Срібна підкова». Будучи жителем провінційного, але гордовитого і з легендарною історією містечка Володимир–Волинський, він створив фестиваль «Володимир», яким опікується вже 15 років. Щороку «Володимир» збирає на своїх майданчиках найкреативніших, найцікавіших артистів з усієї країни. За 20 років творчої діяльності Шишкін записав 5 повноцінних альбомів, але не видав жодного. Утiм невдовзі (щось у лісі здохло) вийдуть друком «Западенська зима, весна, літо...» та «Мисляча людина» — два альбоми співака, які можна позиціонувати як вибране і найкраще від Сергія Шишкіна.

Скандали навколо тендітної артистки Міки Ньютон тягнуться ще з минулого року. То вона до суду на колишнього продюсера Юрія Фальосу подавала, відсуджуючи своє сценічне ім’я, то, як стверджували таблоїди, роман з екс–чоловіком Лілії Подкопаєвої Тимофієм Нагорним закрутила. Останнім часом дівчина рідко виходила на сцену, на тусовках теж не світилася. І от днями Міка Ньютон з новими силами виринула у шоу–бізнесі. «Для мене цей період особливий. Я презентую 10–й кліп, святкую 15–річчя своєї співочої кар’єри, і мені виповнилося 25 років», — розповідала в усі телекамери Міка Ньютон на вечорі–презентації нової програми.

Rock–n–roll Saves The World! Join Us! — під такою назвою український гурт «Друга ріка» вирішив створити колекцію композицій iз рок–виконавцями з інших країн. Ідея прийшла після успішного дуету з російською групою «Токио» (внаслідок якого народилася пісня «Догоним! Доженемо!»). Наразі в музичній колекції проекту два треки — друга композиція записана з турецьким гуртом Mor Ve Otesi. «Перемовини тривали близько року й нарешті цього літа ми записали трек у трьох версіях — турецькою, українською та англійською мовами. Робоча назва пісні — «Де та любов, що врятує світ», — розповів «УМ» соліст «Другої ріки» Валерій Харчишин.