Українці поступово, невпинно й наполегливо переходять із традиційного газу без кольору і запаху на його рідкий аналог. За статистикою, споживання скрапленого газу у нашій державі зростає на 25% щорічно! Шалена популярність пропану з бутаном породжує таке ж саме плавне, але невпинне подорожчання альтернативного пального. Ну і, звичайно ж, де є попит і ціна, там миттєво з’являються принаймні підозри у змовах, «схемах» та інших порушеннях правил гри.

Економічна криза — вона і для Прем’єр–міністра не тітка. Днями Микола Азаров відвідав Київський міжнародний книжковий ярмарок і, за старою доброю традицією, вирішив запастися літературою. Але статки очільника українського уряду дозволили Миколі Яновичу придбати друкованого слова рівно у десять разів (!) менше, ніж потрібно йому для життя і роботи. Принаймні саме такі цифри наш Прем’єр озвучив на вчорашньому засіданні уряду.

У непевний час, коли світ втрачає довіру до таких «вічних» цінностей, як євро і американський долар, на першу роль завжди виходить універсальний замінник грошей та сховище для заощаджень усіх часів і народів. Ідеться про золото. Вартість блискучого і, кажуть, благородного металу останнім часом зростає не просто дуже швидко, а навіть б’є історичні рекорди. Подорожчання на сто доларів за унцію всього лише за день–два — унікальне явище для бірж. Станом на обід учорашнього дня найвища ціна на торгах становила 1814,28 долара за унцiю. Зарубіжні експерти стверджують: до кінця місяця ціна золота може подолати «психологічний» бар’єр у 2000 доларів, а до кінця року піднятися до 2500 «баксів». А позавчора вартість цього металу навіть обійшла платину, яка завжди була дорожчою.

На тлі «просідання» курсу та невпевненості у завтрашньому дні російського рубля — валюти, якою керівництво РФ ще недавно пропонувало замінити долар, — українська гривня демонструє чудеса стійкості і незламності. Але чи надовго? Прем’єр–міністр Микола Азаров має на це запитання чітку відповідь: «У нас є всі підстави розраховувати на той курс, який ми заклали у 2011 році — завдяки позитивному сальдо торговельного бюджету і достатнім валютним резервам». Як відомо, під час розрахунку державного бюджету нинішнього року уряд використав курс долара 7,95 гривнi. Нині офіційний курс практично не відхиляється від цього показника і становить 7,97 грн.

Збирання врожаю ранніх зернових добігає кінця. Станом на позавчорашній день комбайни вже завершили роботу на 10,8 млн. гектарів. Зібрано 32,8 млн. тонн зернових при середній врожайності 30,4 ц/га. «Торік врожайність не перевищувала 24,7 ц/га», — заявив учора аграрний міністр Микола Присяжнюк. Сьогодні завершуються жнива у зонi Лісостепу та на Поліссі — тут обмолочено вже 84% площ. «Перешкоджають дощі, але у цих регіонах сконцентрована збиральна техніка, і як тільки погода налагодиться, ми одразу ж приступимо до роботи, — пообіцяв міністр. — Сьогодні ми збираємо в день зі 170 гектарів, а наші можливості дають змогу працювати на площі 550 гектарів».

Мінфін завершує підготовку державного бюджету на 2012 рік. Як учора обережно обмовився Прем’єр Микола Азаров, соціально орієнтованим, як обіцяла раніше його партія, держкошторис не буде. Після того, як Феміда офіційно дозволила главі держави не виконувати свої перед­виборчі обіцянки, про такі тенденції вже можна говорити вголос. «Бюджет має бути вкрай економним, — лаконічно висловився очільник Кабміну, традиційно збиваючись у своїх месиджах на високий штиль. — Образно кажучи, ми маємо створити захисну дамбу проти цілком вірогідних викликів і ризиків на світовому ринку». Друга хвиля економічної кризи, яка, цілком iмовірно, нині бере свій початок у розвинених країнах світу, може стати чудовим виправданням для помилок українських урядовців. А що ж ви хотіли, панове? Криза ж...

Український Прем’єр Микола Азаров — людина бувала, присипана сивиною та обтяжена життєвим досвідом. Тобто від споживання деяких товарів, звичних активному молодому поколінню, цей державний діяч, вочевидь, устиг відвикнути. І тому на початку серпня, навіть не кліпнувши оком, викреслив із переліку товарів, які не обкладаються ПДВ, такі стретегічні вироби, як презервативи, підгузки, дитячі соски тощо. Відтак, якщо йти за банальною логікою, гумове причандалля, знане ще в Радянському Союзі — за молодості Миколи Азарова — за шифром «виріб номер два» може подорожчати на цілих 20—25%. Для молодого покоління з активною громадянською позицією й нинішня ціна була непідйомною, а якщо додати до неї ще третину...

Позавчорашній теплий і сонячний день має всі шанси увійти в історію під неприємним, але звичним для фінансистів титулом «чорний понеділок». Перший тривожний дзвіночок у світовій економіці продзвенів, утім, ще 4 серпня, коли одночасно на 4–5% обвалилися американські, європейські, японські, австралійські та російські біржі. На всезагальну паніку відреагував навіть український ринок акцій, який, щоправда, вже понад двадцять років перебуває на перших щаблях свого розвитку і вкрай мало впливає на сектор реальної економіки. Але як би там не було, індекс ПФТС опустився на 2,29%.

Сьогодні–завтра Україна завершить збирання ранніх зернових культур, принаймні таку обіцянку народові минулими вихідними дав Прем’єр–міністр Микола Азаров. «Ми вже зібрали 31 млн. тонн збіжжя, — сказав Прем’єр. — Це чудовий результат. Залишилося обмолотити лише 1 млн. тонн. Таким чином, ми зберемо чудовий врожай, якого нам вистачить і в цьому році, і в наступному». Всього ж, нагадаємо, українська влада очікує зібрати у нинішньому році рекордний врожай — до 51 млн. тонн. А перший заступник міністра, керівник Академії аграрних наук Микола Безуглий, стверджує, що вже через кілька років держава, не особливо напружуючись, зможе закладати в комору близько 80 млн. тонн.

«Середня врожайність пшениці цьогоріч у нас виходить 30 центнерів iз гектара. Якщо порівняти з південними областями, то це, може, й небагато. Але якщо зважити, що у нашому регіоні 54 дні падав дощ, то, я вважаю, результат пристойний. Озимої пшениці посіяли 880 гектарів, комору для зберігання маємо власну, тому можемо сподіватися, що притримаємо зерно до того моменту, коли ціна на нього зросте до минулорічної. Так що будемо з прибутком, — директор господарства «Саливінківське» Ігор Майко ділиться своїми планами з журналістами. — Тому вважаю, що обрана нами стратегія є правильною».

Вирощують у Саливінках–2 не тільки найзатребуваніший експортний продукт. «Ось збільшили посіви гречки, — продовжує Майко. — Дуже, скажу вам, вигідна культура: затрати на вирощування мінімальні, а ціна цього року різко піднялася. І ми дуже сумніваємося, що надалі вона може впасти». Але «родзинка» господарства — 76 гектарів експериментального полігону — поля, на якому разом iз фахівцями Національної академії аграрних наук вони апробовують сорти сільськогосподарських культур, розроблені українськими науковцями. І хоча задоволення це не з дешевих, академіки отримують наукові дані та рекомендації для різних регіонів держави, а «Саливінківське» — підказку, що саме, коли саме і як саме слід вирощувати на землях району. Утворення полігону і вважає Ігор Майко стратегією їхнього господарства.