Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин: «Запровадження платних доріг — питання часу»
Після зими, яка зруйнувала значну частину доріг, уряд доручив пришвидшити їх ремонт у два з половиною рази. >>
На тлі «просідання» курсу та невпевненості у завтрашньому дні російського рубля — валюти, якою керівництво РФ ще недавно пропонувало замінити долар, — українська гривня демонструє чудеса стійкості і незламності. Але чи надовго? Прем’єр–міністр Микола Азаров має на це запитання чітку відповідь: «У нас є всі підстави розраховувати на той курс, який ми заклали у 2011 році — завдяки позитивному сальдо торговельного бюджету і достатнім валютним резервам». Як відомо, під час розрахунку державного бюджету нинішнього року уряд використав курс долара 7,95 гривнi. Нині офіційний курс практично не відхиляється від цього показника і становить 7,97 грн.
Експерти пояснюють: гривня прив’язана до долара, і тому коливатиметься, тобто знецінюватиметься щодо інших валют разом iз ним. Запорукою стабільності нашої валюти нині є надходження кредитного капіталу: потік грошей із Заходу до нашої країни, на щастя, не обмілів. А що, як завтра нам трохи прикриють «грошовий кран»? Іншими факторами ризику експерти вважають призупинення українського експорту та проблеми з МВФ. Усі три тенденції, враховуючи ймовірний початок другої хвилі світової економічної кризи, цілком реальні. Так, зіткнувшись із нестачею коштів, західні банки перестануть кредитувати сумнівні для них проекти — такі, як Україна. Зупинка економічного зростання в єврозоні означатиме, що вітчизняний метал не так потрібен, як раніше, а проблеми з МВФ уже почалися. Отож повторення 2008 року і «стрибок» курсу з 5 до 8,5 гривнi за долар?
«Я вважаю, що цього не станеться: українська гривня вичерпала «ліміт падіння», — сказав «УМ» експерт компанії «Х–Трейд» Володимир Олексюк. Проте ряд експертів думають інакше. За словами екс–керівника Мінфіну Ігоря Уманського, про нинішню нестабільність на світових ринках знали давно, але Нацбанк чомусь не наважується на м’яку девальвацію національної валюти як контрзахід проти можливого обвалу гривні. «Девальвацію треба було починати ще з початку літа, — каже Уманський. — Чому ми не почали створювати «подушку безпеки» — мені незрозуміло. Боюсь, що це психологічні моменти, у тому числі впертість уряду і його обіцянки про стабільність: свого часу через подібні причини ми вже були змушені обвалити курс. Краще плавна девальвація, ніж її різкий обвал».
Такої самої думки директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць. «Інших інструментів швидкого реагування, окрім девальвації, немає, а такий розвиток подій викличе значно серйознішу реакцію, ніж поступове знецінення», — заявив експерт. На думку спікерів, нинішня осінь для України була б украй важкою навіть за умов, якби у світі не почався другий етап кризи. «Насамперед через ситуацію з платіжним балансом», — пояснив Уманський.
Утiм у нашій країні є ще одна сторона, зацікавлена у дешевій гривні, — експортери, які продають свою продукцію за вільно конвертовану валюту, а затрати несуть у гривні. Останні є доволі потужною силою, причому наближеною до нинішньої влади, інтереси якої можуть лобіювати не лише експерти, а й чиновники. І дуже високопоставлені. Як триматиметься гривня під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, ми побачимо вже найближчим часом.
Після зими, яка зруйнувала значну частину доріг, уряд доручив пришвидшити їх ремонт у два з половиною рази. >>
Багатонаціональну коаліцію у сфері оборонного забезпечення CORPUS для кращої координації закупівельних агенцій створили Україна, Італія, Фінляндія, Норвегія, Швеція та Велика Британія. >>
Мобільні тренажери винищувачів F-16, які мають пришвидшити підготовку пілотів, підвищити ефективність перехоплення повітряних цілей і посилити захист неба нарешті отримала Україна. >>
23 квітня детективи Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Полтавській області провели масштабні обшуки у найбільшій локальній мережі продуктових магазинів Полтавщини «Маркетопт». >>
Справді варту наслідування ініціативу започаткувало фермерське господарство з села Усичі Торчинської громади на Волині. >>
7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, відомий як «цифровізація виконавчого провадження». >>