Скасувати не можна копати...

З притаманним для діючої влади фарсом поставлено — принаймні на ближчі роки — крапку в історії з дозволом приватному капіталу влаштувати небезпечне для здоров’я людей та екології виробництво під носом мешканців прилеглих до Гуляйполя сіл (див. «УМ» від 19 квітня п.р.). Те, що ТОВ «Гайчурський ГЗК» одержало від обласної влади дозвіл на освоєння не залізорудного, а де–факто радіоактивного родовища, — факт, достеменно встановлений геологами ще радянськими. Ось ГО «Гуляйпільська громада» і піднялося на безкомпромісний спротив реалізації, можна сказати, злочинного проекту.

До чужого — по... своє

До чужого — по... своє

Екіпаж єдиного у складі Військово–Морських сил України підводного човна «Запоріжжя» ніяк не вирветься з павутиння проблем. Завершивши багаторічну «ремонтну епопею» (найбільше клопотів було із заміною акумуляторів), наша субмарина пройшла ходові випробовування й довгоочікуване занурення у відкритому морі на перископну глибину і змогла долучитися до спільних російсько–українських навчань «Фарватер миру», а також до святкування Дня ВМФ України.

Село «пiд наглядом»

Камери відеоспостереження встановили в селі Свидівок Черкаського району майже рік тому з ініціативи тамтешньої сільської ради і її коштом. Із часом у дієвості такого відеоспостереження переконалися не тільки мешканці, а й дільничний інспектор. «Село — як на долоні. Адже камери стоять у найбільш людних місцях, зокрема, біля Будинку культури, сільської ради, дитячого садка, на перехресті центральної вулиці Шевченка та Партизанської», — розповів «УМ» дільничний інспектор Дмитро Мегаленко. Відео з усіх камер «стікається» у кабінет дільничного, там же зберігається й архів записів.

«Зелений» уклін Тарасу

Днями у Каневі представники громадськості Черкащини, ­Полтавщини, Київщини, Львівщини, Чернігівщини, Сумщини та Дніпропетровщини за сприяння мерії міста урочисто заклали сквер Тараса Шевченка. Двісті дубків для нього привезли небайдужі полтавці, делегацію яких очолювали голова громадського об’єднання «Світ України» Володимир Степанюк і керівник обласного відділення «Жіночої громади» Валентина Шемчук. Саме вони стали ініціаторами всеукраїнської акції «Живий пам’ятник Шевченку» до 200–річчя Кобзаря. Тож уже кілька таких «зелених» пошанувань поета напередодні його ювілею відбулося у полтавському краї. Восени минулого року ті ж таки полтавські «садівники» їздили на Черкащину в рідне село великого Тараса Моринці, де тоді висадили 47 молодих дубків (за кількістю прожитих ним років).

Розцвіте й зазеленіє

Свого часу — а було це в сімдесяті–вісімдесяті роки вже минулого століття — Суми називали «містом троянд». Та ці квіти не люблять морозів, вимагають догляду і... коштів. Коли у країні настав час перемін, не було проблем лише з морозом, відтак місто перестали вважати «трояндовим».

Не радій радію

Не радій радію

Запорізька обласна рада, з огляду на її «червоно­регіональну» більшість, належить до обойми таких органів влади, які служать не стільки своїм обранцям, скільки сучасним «грошовим мішкам». Вчергове депутати це підтвердили 24 грудня 2012 року, ухваливши на сесії рішення № 29.

Згаданим «циркуляром» обранці кинули на поталу приватному капіталу більше тисячі гектарів сільгоспугідь (десять відсотків iз них — рілля) Гуляйпільського району. Без будь­якого погодження з «маленькими українцями» депутати облради вирішили, що гуляйпільцям краще житиметься­дихатиметься, якщо під носом у них запрацює залізорудний комбінат. І дали дозвіл якомусь ТОВ «Гайчурський ГЗК» на дослідно­промислову розробку залізорудного родовища, що неподалік Гуляйполя. З огляду на надто низький, до десяти відсотків, вміст заліза у місцевій руді й досить складні геологічні умови її видобутку бізнес­проект інвесторів викликає сумнів: який сенс вкладати мільйони у нерентабельне виробництво? І де візьмуться ресурси для обіцяних представниками згаданого ТОВ високих зарплат? Проте на купу обіцянок (робочі місця і високі зарплати) купилися й гуляйпільські депутати, бо ж 26 грудня 2012­го, услід за обласними обранцями, ухвалили аналогічне рішення на сесії райради.

«Феміда» для курортника

Як завжди, дозований оптимізм випромінює зацікавлений тутешній міністр курортів і туризму Олександр Лієв. Утім у нього є вагомі підстави для цього — завантаження готелів з початку року в порівнянні з аналогічним періодом минулого зросло майже на третину і досягло 250 тисяч приїжджих. Тільки на травневі свята людей прийматимуть 169 санаторіїв і 197 готелів, тоді як торік на цю пору працювали, відповідно, 140 і 163 заклади. При цьому зростання цін на травневий відпочинок в оздоровницях Південнобережжя зафіксовано на рівні 6­7%, східного узбережжя — 5% і всього 2% — західного. Щодо подальших прогнозів, то вже продано 70­80% готельних місць у літній період. Цю обнадійливу статистику пан міністр навів на нещодавньому засіданні постійної комісії з санаторно­курортного комплексу, туризму і підприємництва місцевого парламенту. За словами пана Олександра, такий попит на місцевий туристичний продукт є найвищим за останні двадцять років.

У Полтаву — через Бендери?

Днями на Полтавщині побував Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Іон Стевіле, який після зустрічі з керівниками області повідомив журналістам, що запропонував очільникам краю встановити побратимські зв’язки між Полтавою та молдавським містом Бендери. «Після Полтавської битви український гетьман Іван Мазепа і шведський король Карл ХІІ у 1709 році прибули на берег Дністра у Бендери, перебували там деякий час, — пояснив пан посол. — Іван Мазепа там помер, а в 1710 році його наступник Пилип Орлик у Бендерській фортеці (територія, контрольована Османською імперією) написав першу європейську Конституцію».

Хочеш бути кінологом? Будь!

Хочеш бути кінологом? Будь!

Двадцять слухачів різного віку з різних куточків України — Дрогобича, Балаклеї, Новодністровська, Луганська, Києва, із Сумщини, Вінниччини та Закарпаття — прибули минулого тижня в Ромни для прохо­дження тримісячних курсів кінологів. Розташовані навчальні класи на базі другого Спеціального регіонального центру швидкого реагування Державної служби з надзвичайних ситуацій.

«Знайди свою каву» в Сумах

Отже, Львів — і саме в Сумах! Не вірите? Приїздіть до Сум 19—22 квітня і переконаєтеся самі: таке можливо. Принаймні на центральній вулиці — Соборній (або ж у народі — на Сотні) обіцяють справжнє львівське свято: ярмарок, традиційні каву і чоколяду, колоритну тамтешню музику та великодні вироби...