Усім органам виконавчої влади можна тільки поспівчувати — вони й раніше спокою від своїх «законодавчих» колег не мали, а тепер узагалі замучаться, розгрібаючи депутатські запити. Адже завдяки рішенню Конституційного Суду у Верховній Раді — нововведення: відучора всі запити народних обранців направлятимуться до адресатів «автоматом». Раніше за кожен запит доводилося окремо голосувати, і парламентаріям, аби їхні «листи» до всіляких міністрів та прокурорів пішли за адресою, доводилося чимало побігати між фракціями, вмовляючи колег по залу підтримати їхню петицію. Відтепер для того, щоб надіслати «послання» тому чи іншому «виконавцю», достатньо просто написати запит і передати його спікеру, щоб оголосив. Голосувати ж доведеться тільки за офіційні звернення до Президента.

За останні два тижні хліб в Україні подорожчав на 20—30 копійок. Місцями, як-от в Ужгороді, ціни сягали взагалі аж трьох гривень. І рано тішитися, якщо вашу область загальноукраїнська тенденція оминула — значить, місцеві пекарі тримаються з останніх сил, які ось-ось мають здати. Хвиля подорожчання шириться стихійно і безпосередньо залежить від волі місцевої влади, оскільки центральна (Кабмін) досі воліла за краще відмежуватися від соціально вибухової проблеми. Щоправда, учора в уряді Януковича під головуванням першого віце-прем'єра Миколи Азарова відбулася нарада з хлібного питання. На якій, однак, не домовилися ні до чого кращого, ніж повернутися до цієї теми пізніше — після восьмого листопада. Тим часом, схоже, на цей раз аграрним керманичам не втриматися в кріслі. Як повідомило «Інтерфаксу-Українi» інформоване джерело в КМУ, віце-прем'єр з питань АПК Іван Кириленко незабаром може піти на пониження — у «сільські» міністри. Тоді як міністра агрополітики Сергія Рижука відпустять на голову рідної Житомирської облдержадміністрації.

«Вдаримо автопробігом по бездоріжжю!» — відома фраза славнозвісного Остапа Бендера якнайбільше підходила до незрозумілих масових акцій часів більшовизму. Всеукраїнський автопробіг, що стартував у Києві і спрямований на підтримку вітчизняного виробника, має гучніше гасло: «Молодь — за європейський вибір!». Протягом двох тижнів колона з восьми авто відвідає найбільші міста сходу і центру країни: Одесу, Миколаїв, Херсон, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, Краматорськ, Харків, Суми, Полтаву.

«Маємо два завдання: не дозволити владі утриматися після виборів 2004 року та забезпечити контроль над проведенням виборів. Влада має діставати бюлетені з виборчих урн і плакати». «Садистом», якому належать ці жорстокі слова, є Станіслав Ніколаєнко — один з небагатьох опозиційних, та ще й україномовних депутатів, обраних до Верховної Ради в одномандатному окрузі Південної України. Соціаліст Ніколаєнко представляє в парламенті Херсонщину, яка наприкінці минулого тижня приймала у себе форум демократичних сил, які вже традиційно проводить в областях нашої країни «Наша Україна». «Сьогодні лінія водорозділу між політичними силами проходить не по кольору прапорів, — зазначив, виступаючи на форумі, соціалістичний депутат. — Кожен має відповісти на питання: з народом він чи зі злочинним режимом». І наголосив на тому, що наразі ведуться переговори як у рамках опозиційної трійки лідерів, так і в рамках «четвірки», підкресливши, що в питаннях необхідності зміни системи влади та проведення виборів на пропорційній основі соціалісти і «Наша Україна» — єдині.

«Це — Олексій. Його сорочка випрана дорогим порошком. А це — Петро, чия сорочка випрана нашим, якісним. Ви відчуваєте різницю?». Це риторичне запитання щодня ставить нам відома реклама. «Не бачу ніякої різниці!» — щиро дивується дружина одного з них. А от кому не можна позаздрити, так це жінкам наших героїв, бо прати сорочки доводиться щодня: Олексій та Петро працюють на землі. У їхній роботі, як і в сорочках, на перший погляд, немає ніякої різниці — обоє виросли в селі, обоє займаються сільгоспвиробництвом, обоє орендують в односельців паї, обоє отримують прибуток і однаково люблять свою роботу. Проте насправді відмінності між чоловіками чималі, адже Олексій Чередниченко — фермер із Донеччини, а полтавець Петро Дмитрович Неварикаша — голова агрофірми «Наталка-полтавка».
З'ясувати особливості роботи і способу мислення директора агрофірми (екс-голови колгоспу) і фермера-приватника вирішила Міжнародна фінансова корпорація, провівши дослідження «Розвиток аграрного виробництва та аграрного бізнесу в Україні». На які культури роблять ставки нинішні сільські керівники, як і кому продають вирощене, де шукають спеціалістів, наскільки обізнані з аграрним законодавством, — ці та інші запитання фахівці МФК поставили не лише Чередниченку та Неварикаші, а й ще 400 їхнім колегам як із західних, так і зі східних областей України. І виявилося: те, чого не вміє Олексій, уміє Петро Дмитрович, а там, де Петро Дмитрович отримує збитки, Олексій пожинає прибутки. Словом, дослідження цілком об'єктивно відповіло, яка форма господарювання на селі най-найкраща, — ніяка.

Колись по таврійських степах височіли кам'яні брили з людськими обрисами. Їх ласкаво називали «бабами». Однак це слово тюркського походження й означає «батько; старший в родині; дід; родоначальник». І скіфська баба не баба зовсім, а зображення воїна-чоловіка. «Дід — це баба!» — постановили у херсонському центрі молодіжних ініціатив «Тотем» і саме так назвали свій фестиваль сучасного мистецтва.

Через несприятливу погоду в Україні позаминулої ночі понад 1800 населених пунктів залишилися без світла — такий наслідок початку «сезону» злив та шквального вітру, швидкість якого досягала в окремих місцях 35 метрів за секунду. Найбільше постраждав південь країни, зокрема Крим — там при каганцях сиділи мешканці 387 населених пунктів. Дісталося і Херсонській (тут знеструмлено 283 села і містечка), Дніпропетровській (255), Миколаївській (243), Одеській (195), Запорізькій (88), Харківській (79), Сумській (73), Рівненській (70), Кіровоградській (41), Полтавській (24) та Житомирській (16) областям, повідомляє прес-служба МінНС України. За iнформацiєю київських рятувальників, у столиці країни НП через ураган не було, хоча повалені дерева журналісти «УМ» бачили на власні очі. А ще — в Києві буде тепло, учора на апаратній нараді в міського голови схвалили рішення про початок опалювального сезону.

Cьогоднi Лесю Силину — 90. Це подвиг фронтовика, будівничого, охоронця національної спадщини України. Ось уже шість десятиліть після Другої світової — за дуже тяжких, а то й екстремальних обставин — цей лицар охороняє пам'ятки історії та культури. Працює тільки лежачи, невтомно, каторжно, за цілі інститути. Після контузій, поранень, лікувань, роками не рухаючись.