Усе почалося з того, що рішенням парафіяльних зборів парафія Святого архістратига Михаїла в смт Калінінське Великоолександрівського району на Херсонщині вийшла з підпорядкування Української православної церкви (Московського патріархату) і увійшла до УПЦ Київського патріархату. Для юридичного закріплення цього рішення були подані на реєстрацію відповідні зміни і доповнення до статуту парафії — до слів тексту «Української православної церкви» було додано «Київського патріархату». Розпорядженням голови Херсонської облдержадміністрації зміни до статуту парафії було зареєстровано. Взяти участь у парафіяльних зборах змогли 18 з 30 прихожан, їх рішення про перехід y Київський патріархат було цілком правомірним, що і зафіксовано розпорядженнями голови Херсонської облдержадмiнiстрацiї. Пізніше на підтримку рішення парафіяльних зборів було зібрано ще 487 підписів мешканців селища.

Сергію — 36 років. Він живе з дружиною в невеликому селі непoдалік Вінниці, виховує двох дітей і формально ніде не працює. Хоч насправді вся його родина гарує з ранку до ночі, вирощуючи на 20 сотках по два урожаї капусти, помідорів та огірків, які возять продавати то на Київ, то на Харків, то аж у Росію — в залежності від кон'юнктури ринку, тобто ціни, яку за ці овочі пропонують. На той рік підприємець розширюватиметься: забрав із господарства мамин земельний пай, щоб посіяти в полі городину — моркву і буряки.

При цьому офіційно фермерське господарство він не реєстрував, бо законодавством дозволено працювати, не створюючи юридичну особу, а просто приєднавши ділянку до присадибного господарства. Відтак вінничанин заробляє, не платячи жодних податків, окрім земельного. Таким дрібним господарям, як він, влада повинна була б допомагати ставати на ноги, а насправді в Києві й на місцях тільки й шукають шляхів, як би отримати зиск із молодих та підприємливих. І, як не дивно, знаходять відповідні схеми.

Не випадково господарства продовжують масово скорочувати поголів'я, а то й позбавляються від тваринництва як такого. Керівники знають: залишати худобу на зиму означає прирікати її на голодну смерть. За словами заступника міністра аграрної політики Юрія Мельника, цього року заготовлено на чверть кормів менше, ніж торік — лише 4,9 мільйона тонн. Простіше кажучи, всього 1,1 центнера (або 11,3 кормових одиниці) на одну умовну голову. Добрі хазяйки знають, що такою кількістю харчів корівку зиму не прогодуєш.

Перший день зими 2003 року може стати для українця Сергія Гордієнка знаковим — якщо пощастить, він потрапить у Книгу рекордів Гіннесса, прославивши тим самим і свою Батьківщину. Адже нікому ще не вдавалося здiйснити кругосвітню подорож пішки. Сергій Гордієнко також цього ще не зробив, але все свідчить на його користь.

Особливою гордістю голови Луганської облдержадміністрації Олександра Єфремова сьогодні є той непересічний факт, що «в поточному році Луганська область стала другою в Україні після Автономної Республіки Крим з валового збирання зерна озимої пшениці і першою серед областей степової зони зі збирання зернових культур». Про це офіційно повідомила обласна прес-служба. Відомо навіть, скільки саме зібрано збіжжя — близько 560 тисяч тонн, однак чомусь ніхто не згадує, що це менше половини від широко розрекламованого торік плану. Усе зрозуміло: негода є негода. Однак досягнення (утім доволі скромненькі) двох попередніх років керманичі області чомусь приписували собі, мудрим, і зі сприятливою погодою славою не ділилися.

У дні 70-ї річниці голодомору про нього та його жертви говорять багато. Називаються вражаючі, проте сухі цифри, і яким би красномовним не був оратор, що виступає на мітингу-реквіємі, уявити трагедію можна лише вкусивши того гіркого «голодного» хліба, у прямому сенсі цього виразу.

На Миколаївському Чорноморському суднобудівному заводі днями спущено на воду унікальний буксир криголамного класу. Замовниками цього судна виступило державне об'єднання «Укрморпорт», повідомляє УНІАН. Буксир призначений для проводки суден та виконання інших робіт в акваторіях Миколаївського і Херсонського портів, а також Бузько-Дніпровському і Херсонському каналах.

Стару, ще чорно-білу, кінострічку «Тореадори з Васюківки», яку я останнього разу дивилася, мабуть, років у десять, часто згадую за такий момент: пам'ятаєте, один з горе-тореадорів сидить на березі і настільки смачно хрумтить великим яблуком, що з рота аж слинки котяться? Після нього я завжди бігла до холодильника і діставала найбільше яблуко, аби захрумтіти самій. Тоді в яблуках недостачі не було, і коштували вони буквально копійки. Давно вже зникла з телеекранів стара комедія, та й «яблучна» ситуація кардинальнo змінилася. Коли на роботі хочеться «заточити» велике й червонобоке, доводиться платити 3,50-4 гривні за кілограм. Чому так дорого? «Це на гривню дешевше, ніж торік», — втішає знайома продавщиця з фруктової «розкладки» біля станції метро «Шулявська».

Наш гандбольний чемпіон добився першої перемоги у груповому турнірі Ліги чемпіонів — з рахунком 31:24 на своєму майданчику «ЗТР» обіграв італійський клуб «Конверсано».
Надто довгим був шлях запоріжан до цього успіху, аби впадати в ейфорію. Підопічні В'ячеслава Дідушенка, не приховуючи своїх амбіцій, свого часу відмовилися від участі в першому (кримському), а затим і в другому (санкт-петербурзькому) турах чемпіонату Професійної гандбольної ліги.

Прийняття бюджету на наступний рік ніколи не обходиться без шахтарських пікетів. Цього року Кабмін пікетують представники шахти «Партизанська» ДП «Антрацит» — члени Незалежної профспілки гірників України(НПГУ). Третій місяць триває їх конфлікт із дирекцією , яка займається знищенням організації НПГУ, а натомість розбудовує структуру Партії регіонів. Закривали і пломбували приміщення, яке займала профспілка, і оголошували, що тут буде офіс Партії регіонів. Те, що відбувається на шахті «Партизанська», є порушенням конституційних прав громадян. Та й узагалі, складається враження, що гірники постійно знаходяться у зоні лиха. Про те, чому так відбувається, ми розпитували народного депутата, голову НПГУ Михайла Волинця.