Олександр Черненко: Боротися проти виборів — цешкодити собі

Олександр Черненко: Боротися проти виборів — цешкодити собі

Олександр Черненко очолив Комітет виборців України після того, як попередній голова Ігор Попов перейшов працювати заступником глави секретаріату Президента. Перед тим Черненко 12 років працював у КВУ на посаді речника. Олександр, якого в середовищі друзів кличуть на прізвисько «Профі», зізнається: того дня, коли він очолив КВУ, йому довелося поєднати роботу і керівника, і прес–секретаря організації: спершу він підписав наказ про своє призначення, а потім розіслав журналістам власний прес–реліз про це.

Хто сказав 25–те?!

Після того, як постанова Верховної Ради про призначення виборів Президента на 25 жовтня цього року була опублікована в «Урядовому кур’єрі» й набула чинності, Віктор Ющенко направив подання до Конституційного Суду щодо її відповідності Основному закону. Також, як повідомила журналістам на брифінгу заступник голови президентського секретаріату, представник Президента у Конституційному Суді та Центральній виборчій комісії Марина Ставнійчук, глава держави просить КС визнати неконституційною частину першу статті 17 Закону «Про вибори Президента України». З огляду на «особливе суспільне і конституційно–правове значення цього питання», Банкова звертається до тлумачів Конституції з проханням розглянути це подання невідкладно (протягом місяця).

У всьому винні румуни

У всьому винні румуни

Масова протестна акція зі штурмом парламенту та резиденції президента виявилася зовсім не «кольоровою» і зовсім не революцією. За ніч влада оговталася: відвоювала у молодих повстанців державні будівлі й почала там вставляти вибиті шибки, заарештувала сотні активістів, полякала опозицію. Націонал–демократичні сили відтак відхрестилися від організації велетенського мітингу, що переріс у побоїще і банальний розбій. Школи та університети позакривали у своїх розумних стінах дужу молодь — аби не кортіло повторити вівторкову акцію громадянської непокори. Міністерство освіти видало наказ: щоб до 15.00 всі сиділи на заняттях, облік присутніх суворий, як під час надзвичайного стану. І революційне студентство, як не дивно, перестало вимагати перегляду результатів парламентських виборів. Президент Молдови заявив, що «цю вакханалію» допомогла організувати Румунія, тож країна стоїть на межі розриву дипломатичних стосунків зі своїм найріднішим сусідом. Усе стихло. Комуністи дали країні урок демократії.

Віз попереду коня

Учора на тему дострокових президентських виборів, які Рада призначила на 25 жовтня, висловився на прес–конференції міністр юстиції Микола Оніщук. Думка міністра кардинально відрізняється від позиції 401 народного обранця. Спочатку у парламентському середовищі виникли ситуативні політичні домовленості, а потім під них підігнали юридичну складову, вважає Оніщук. До того ж юридичну базу застосували невірно, додає він. Адже «відносини, пов’язані з обранням Президента, врегульовані чинною Конституцією по–іншому, ніж це передбачено у постанові Верховної Ради щодо призначення президентських виборів». Словом, п’ятий рік повноважень чинного глави держави добігає кінця аж ніяк не у жовтні 2009–го, переконаний глава Мін’юсту. Утім остаточну крапку в цьому питанні поставить Конституційний Суд. Хоча особисто для Оніщука ця тема вже зараз є «вичерпаною».

Константа, прописана в газеті

Постанова Верховної Ради про призначення виборів Президента 25 жовтня набула юридичної сили. Вчора її було опубліковано в газеті Кабінету Міністрів «Урядовий кур’єр». Але все ще може змінитися, адже Президент висловлював намір оскаржити постанову в Конституційному Суді. З іншого боку, вона може зберегти легітимність, якщо політики все–таки домовляться (скажімо, провести одночасно і вибори Президента, і парламенту).

На греблі, на Дунаї

На греблі, на Дунаї

На зустрічі зі студентами і викладачами 18–ти одеських вишів Віктор Ющенко підтвердив готовність проголосити одночасні дострокові вибори глави держави і парламенту, якщо Верховна Рада України ухвалить найближчим часом зміни до Закону про вибори народних депутатів України, що передбачатимуть вибори членів парламенту за відкритими партійними списками. «Якщо сьогодні всі політичні сили в парламенті, починаючи від Прем’єра Юлії Тимошенко та глави опозиції Віктора Януковича, що вже висловилися проти закритих списків, справді змінять закон про вибори народних депутатів України і за цією моделлю будуть готові йти на вибори, я зроблю їм крок назустріч і ухвалю рішення про проведення дострокових президентських виборів», — наголосив глава держави.

Комуністичний крах: молдовський варіант

Комуністичний крах: молдовський варіант

Ніщо не віщувало бурі в Молдові. Ще позавчора партія влади — комуністична — святкувала, набравши 50 відсотків голосів на недільних парламентських виборах. На мітинг опозиції, який було визначено як «день жалоби по демократії» і який відбувся позавчора в центрі Кишинева з 16.00 до 23.20, зібралося приблизно 10 тисяч осіб, хоча владні ЗМІ повідомили «про кілька сотень молодиків». Влада також заявила, що під час проведення цього мітингу «були порушені деякі положення «Закону про зібрання», зокрема блоковані головні магістралі міста, внаслідок чого «мітинг перетворився на масові безпорядки». Прокуратура Молдови в ніч на вівторок повідомила про відкриття кримінальних справ щодо організаторів мітингу та окремих його учасників.

Усі на вибори! Чи не всі?

Усі на вибори! Чи не всі?

Українська влада знову зависла за крок до перезавантаження. Бути чи не бути одночасним достроковим виборам Президента і Верховної Ради — це запитання з розряду риторично–нездійсненних вимог опозиції перейшло в цілком реальну площину. Адже несподівано для багатьох своїх опонентів, принаймні з «нижчої», не надто обізнаної в інтригах політичних верхів ланки, про проведення синхронних позачергових виборів заговорив і сам Президент. Щоправда, Віктор Ющенко поставив жорстку умову такого «тотального переобрання»: зміни у виборчому законодавстві щодо переходу на обрання парламентаріїв за відкритими партійними списками і скасування депутатської недоторканності.
Скептики переконані: принаймні за нинішніх обставин виконання цієї умови виглядає не надто реальним. Обережні оптимісти зауважують: в українському політикумі, де всі торгуються, домовляються, продаються і купують, можливо все. Інша річ, що часто у своїх іграх політики заходять так далеко, що вже й самі не знають, як виплутатися з лабіринту власних обіцянок та сьогоднішніх потреб, цілковито відмінних від учорашніх.