Приводом для чергового вуличного сплеску незадоволення активістів «Адалету», «Койдешлеру», «Намусу» та інших, котрі днями провели велелюдний пікет у центрі Сімферополя, стало оприлюднення кримською міліцією результатів службового розслідування щодо скандальної спецоперації у селищі Мирне. У гнівних виступах протестувальники були одностайні: мовляв, керівництво місцевого Главку поставило за мету «приховати безпосередньо винуватих у скоєнні тяжкого злочину від заслуженого покарання». Вказали й на конкретних людей: першого заступника начальника Главку, полковника Миколу Федоряна. Саме йому учасники поставили в провину «озброєний напад «Беркута» на будинок Хаїрових, а отже і всі подальші нещастя цієї родини.

Сьогодні чимало наших співвітчизників можуть дозволити собі кількаденний тур до екзотичного Єгипту. А от на початку 70–х років минулого століття наших людей до загадкової країни сфінксів і пірамід відправляли цілком безкоштовно, щоправда, «інкогніто». На те була воля кремлівських «туроператорів». Як відомо, СРСР тоді однозначно став на бік арабських країн у їхніх перманентних війнах з Ізраїлем. Відтак посилав на підмогу навіть цілі з’єднання своїх військ. У складі одного з них довелося служити й Віктору Курочці — тоді «зеленому» лейтенанту, а нині 62–річному полковникові у відставці з Сімферополя.

Такий вердикт винесла внутрішня службова комісія, яку очолював перший заступник начальника тутешнього Главку — начальник управління боротьби з організованою злочинністю Олександр Московчук. Тож, як повідомили «УМ», за професійні прорахунки в організації й проведення «санкціонованого проникнення» у житло Мустафи Хаїрова в селищі Мирне, внаслідок чого невинний чоловік позбувся кисті руки, а його син зазнав тілесних ушкоджень, звільнено з лав Міністерства внутрішніх справ чергового Сімферопольського райвідділу і начальника штабу полку «Беркут». Якщо бути абсолютно точним — начштабу сам написав рапорт про звільнення.

«Регіонали» — як собаки на сіні. Так образно севастопольський градоначальник висловився на вчорашньому брифінгу щодо позиції своїх одвічних опонентів із міської ради, де більшість складають представники «біло–блакитних» на чолі з Валерієм Саратовим. «Перебуваючи при владі, вони нахапали собі дуже багато землі, — зазначив Сергій Куніцин. — А зараз криза грянула, і не знають, що з ділянками робити. Сидять, як собаки на сіні. Розбиратимемося з кожним випадком».

«Лейтмотив» презентації, що звелась до роздачі присутнім медійникам проекту змін до чинного Основного закону під загальною назвою «Конституція порядку» і розлогої прес–конференції самого Анатолія Гриценка як глави парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, а також лідера Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція», — перед загрозою економічної катастрофи у країні треба навести демократичний порядок.

«Ті політики, які використовують Леоніда Макаровича як рупор, роблять дуже погану послугу, коли під танки кидають стариків», — так Віктор Ющенко в інтерв’ю «Ассошіейтед пресс» відреагував на звернення до нього Леоніда Кравчука, прокручене напередодні по ТБ.
О дев’ятій годині вечора у вівторок в ефірі кількох провідних телеканалів (зокрема, ICTV і ТРК «Україна») було перервано поточні серіали та інформаційні програми й запущено «Звернення першого Президента України Леоніда Кравчука до Президента Віктора Ющенка». Востаннє Л.М. звертався таким чином до українців, мабуть, ще в новорічну ніч далекого 1994 року. Стоячи на тлі синьо–жовтого прапора, 75–річний член СДПУ(о) говорив багато, насамкінець закликавши чинного главу держави піти у відставку та оголосити дострокові президентські вибори.

Буйство білого, синього і червоного кольорів особливо спостерігалось у «червоний день календаря» 23 лютого (у Росії це вихідний день). Його влаштували деякі схиблені на «москвофілії» «парт’ячейки» на кшталт «Руського Криму» і «Руської общини Севастополя». І принагідно скористалися можливістю відзвітувати перед спонсорами. Наприклад, пару сотень активістів «Руського Криму», за повідомленням інформагенції «Новий регіон—Крим», «вдарили позавчора автопробігом на маршруті Сімферополь—Бахчисарай—Севастополь. При цьому своєю різнобарвною несакціонованою автоколоною у Севастополі створювали певні незручності іншим учасникам дорожнього руху, тому резонно були попереджені працівниками ДАІ щодо загрози стягнення штрафів».

Кримська прокуратура порушила кримінальну справу тільки за фактом мир­ненського інциденту в будинку Мустафи Хаїрова, який ква­ліфікується як «перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки». Хто ж конкретно зі співробітників спецпідрозділу «Беркут» і Сімферопольського райвідділу кримського Главку в ту злощасну ніч «перегнув палицю», а відтак має шанси сісти на лаву підсудних, ймовірно, з’ясується під час слідства. Санкції ж, згідно зі статтями Кримінального кодексу, досить серйозні — від семи до десяти років позбавлення волі, хоча прес–секретар місцевої прокуратури Наталя Бояркіна зізналась «УМ», що не пригадує, аби справа за подібних обставин мала в Криму таку судову перспективу. Мовляв, досить непроста доказова база.

За інформацією прес–служби Меджлісу кримськотатарського народу, у неділю близько першої години ночі (!) до будинку Хаїрова по вулиці Робоча, 1в, у селищі Мирне Сімферопольського району ввірвались понад десять озброєних співробітників «Беркута». Далі наводиться свідчення Ейваза Хаїрова, сина господаря будинку: «Почувши надворі шум, подумав, що зловмисники намагаються викрасти метал. Не вмикаючи світла в будинку, підійшов до вхідних дверей... Одразу побачив людину в масці, камуфляжній формі й із наведеною на мене зброєю. Я різко зачинив двері й побіг у кімнату. Позаду себе почув звуки вибитих дверей, розбитого скла, крики. Мене повалили на підлогу, засипану уламками розбитого вікна, заломили руки, кілька разів ударили ногами і прикладами зброї по попереку, спині...».

Ідеться про мешканців майже всього житлового сектора (окрім приватного), а також школи, дитсадки й решту бюджетних установ більше сорока населених пунктів півострова, якими має опікуватись головний «калорійний» постачальник — орендне підприємтво «Кримтеплокомуненерго». Але його керівництво скрушно розводить руками — майже 140 відомчим котельням із 190 після довгих увіщувань ВАТ «Кримгаз» ще 11 лютого закрутив газовий вентиль. Причина банальна — тепловики не уклали договір з головною конторою — ДК «Газ України», а отже, не отримали необхідних лімітів на постачання «блакитного палива» від НАК «Нафтогаз України». Хоча, до слова, мали це зробити відразу після 24 січня, коли НКРЕ озвучила ціни на енергетичні тарифи.