Слова Андрія Ярмоленка про те, що збірна України завжди погано починає відбори, вочевидь стосуються не тільки національної збірної. Кваліфікація нашої «молодіжки» на чемпіонат Європи-2015 також розпочалася з невдачі. У стартовому матчі підопічні Сергія Ковальця вдома поступилися збірній Хорватії, яка, в підсумку, й виграла «пульку».

Кому війна, а кому — «мать родна», як кажуть росіяни. Їхній президент Володимир Путін на переговорах «трійки» Митного союзу та України в Мінську приділив бойовим діям на Донбасі якихось кілька фраз із більш ніж чотиригодинної розмови.

Якщо у Нормандії новообраний Президент України Петро Порошенко уникнув рукостискання з Путіним, то у Мінську без цього, очевидно, — ніяк. В Білорусь Петро Олексійович їде, щоб провести зустріч у форматі «Україна — ЄС — «Євразійська трійка» (Білорусь, Казахстан, Росія). Формально зустріч буде присвячена обговоренню тих самих питань, які так бентежать Росію у контексті асоційованого вступу України до ЄС.

«Все инородцы пересоливают по части истинно русского настроения», — зауважив колись Володимир Ульянов (Ленін). І, варто визнати, він мав рацію. До такого висновку спонукає нинішня активна діяльність президента Росії Володимира Путіна і його челяді щодо реставрації втраченої колись Російської імперії та реанімації штучно ним виданого «русского міра». Адже, наскільки мені відомо, й сам Путін чи то карел, чи іжора.

Президент Росії Путін, який представляє себе великим знавцем історії, продовжує зомбувати населення своєї країни. Полковник КДБ у ленінському стилі бреше всьому світові, які області України входили до складу Російської імперії.

Сьогодні, коли Тернопільщина гірко оплакує своїх кращих синів, що гинуть у війні на сході України, тут усе-таки знайшли можливості «пом’янути» і зовсім іншу війну — Першу світову, рівно сто років з початку якої виповнилося 1 серпня. Цій даті приурочено унікальну виставку в обласному державному архіві, автором якої став головний спеціаліст відділу інформації та використання документів установи Андрій Цаль.

Нове літературне ім’я важко пробивається на головну сцену літпроцесу. Ще важче потрапити у фокус масової уваги молодому політологові. А надто — не з принагідними коментарями до стрічки новин, а з цілою книжкою. Схоже, маємо такий винятковий випадок: Віктор Андрусів, «Змінити майбутнє» (К.: Наш формат).

«Дорожня карта» кожної з трьох велобагатоденок «гранд туру» складена таким чином, що складність етапів наростає з наближенням фінішу перегонів. Власне не є винятком і нинішній, 101-й за ліком, «Тур де Франс», де наразі лише розпочалася «горбиста» «прелюдія» до виснажливих гірських ділянок, на яких, по суті, й має вирішитися доля власника жовтої майки.

Укладати карти місцевості люди навчилися ще кілька тисячоліть тому, і ці карти дають змогу відповісти на численні питання, що постійно виникають. До таких питань належить і поняття «історичні землі».