Приємно, коли твоя міліція тебе береже. Звісно, якщо при цьому ти живеш у демократичній країні, де життя й свободи громадянина — понад усе. Україна, як це не прикро, поки що до таких не належить. Тому «охорона» на кшталт тієї, яку «засікла» під час сходження на вершину Ай-Петрі команда Віктора Ющенка («УМ» уже докладно розповідала про те, як «ющенківці» зловили невідому особу, що стежила за В. Ю., та вилучили в неї посвідчення співробітника МВС і апаратуру для відео- та аудіостеження), ні до чого доброго в умовах кучмівського режиму не призводить.

Вчасно Віктор Янукович, хоч і погано, та вивчив-таки українську мову. Звісно, давно пора, але якби «єдиний кандидат» від влади й досі володів лише «донбаським варіантом» російської, у нього було б іще менше шансів достукатися до сердець українських виборців (Донецький регіон, природно, не рахується). Адже, як з'ясували експерти соціологічної служби Центру Разумкова, понад третина українців вважає, що претендент на найвищу посаду в державі має спілкуватися з ними українською мовою (34,8% опитаних). Майже стільки ж — рівно 34% — виступають за двомовність, тобто, відповідаючи на запитання: «Якою мовою кандидат на посаду Президента має спілкуватися з виборцями?», обрали варіант «Як українською, так і російською, залежно від регіону». А винятково мову сусідньої держави від кандидата хотіли б чути всього-на-всього 4,6% мешканців України, тобто абсолютна меншість.

Важко сказати, хто б іще міг так комплексно й регулярно «моніторити» по всій Україні ситуацію з дотриманням виборчого законодавства, якби не всеукраїнська громадська організація Комітет виборців України. Репліки кандидатів, партій, блоків та інших учасників виборчого процесу сприймаються здебільшого як заангажовані, «піарні» і рідко коли бувають систематизовані в часі та масштабі всієї країни. У вічно зайнятого в такі гарячі деньки Центрвиборчкому до складання реєстрів виборчих перекосів руки не доходять, у ЦВК кивають на міліцію й суди — мовляв, хай вони цим займаються, до того ж Центральна виборча комісія по-своєму заангажована й проти «верхів» критично налаштовуватися не поспішає. А от хлопці з КВУ вважають своєю основною справою саме стеження за дотриманням учасниками «великих перегонів» законності та міжнародних стандартів демократичності виборів. При цьому КВУ вперто залишають за межами кола учасників виборчого процесу — представники «профільної» громадської організації й у нинішній виборчій кампанії не матимуть легітимних підстав працювати спостерігачами, і результати їхнього моніторингу, виходить, не мають жодної ваги, окрім як створення інформаційного резонансу серед кола посвячених. Уже на початку липня робота Комітету виборців України переросла в довготерміновий моніторинг кампанії з виборів Президента, цього тижня КВУ представив звіт про перший етап роботи, але заступник голови ЦВК Ярослав Давидович фактично знівелював усі старання, заявивши в інтерв'ю журналістам, що Комітет виборців не є суб'єктом процесу, тож його висновки на підставах виконаного моніторингу жодного значення для Центрвиборчкому не матимуть. Мовляв, до лампочки всі ці спроби об'єктивно й цілісно оцінити перебіг виборчої кампанії в центрі й регіонах. Хоча, якщо є бажання, — «на здоров'я». ЦВК, звісно, може лишатися при своїй думці, але, гадаємо, читачам і виборцям загалом буде принаймні незайве ознайомитися з результатами першого моніторингу КВУ кампанії-2004.

Стадія 1/32 фіналу Кубка України та участь у ній вищолігових клубів придумана передусім задля популяризації футболу в глибинці. Те, що провінційні колективи мають перевагу свого поля, має лише підвищувати інтригу в протистоянні з грандами. Але останні (в сенсі — гранди) якось привчилися долати перший кубковий бар'єр без надмірних зусиль. Сенсації трапляються рідко, хоча підсумкова перевага в забитих м'ячах часто зупиняється на позначці «один». Але це — не про «Динамо» й «Шахтар». Золотий і срібний призери минулої першості «привезли» друголіговим колективам по чотири голи кожен. Мабуть, через те, що досить умовно можна було назвати ті склади киян і донеччан, у яких вони вийшли на поля в Мелітополі та Раві-Руській, «резервними» чи «другими». Обидва наші представники у Лізі чемпіонів мають по кілька рівноцінних виконавців на кожну позицію, що й підтвердили минулого уїк-енду. До речі, деякі автори голів, як, приміром, динамівці Гіоане й Пеєв та донеччани Агахова і Брандао, минулого сезону були «основними» у єврокубках.

Років через сотню такі «залізні коні», напевнє гасатимуть по наших вулицях у переважній більшості. Бо саме за ними — майбутє. Вони не забруднюють довкілля шкідливими викидами, є компактними і напрочуд економними. Їм не потрібне пальне, а працюють вони на акумуляторах.

Дощ завжди сприяє починанням і приносить успіх, принаймні в цьому переконані всі учасники закладання символічної капсули на знак початку зведення житлового будинку по вулиці Російській, 45 у Дарницькому районі Києва. Ця подія є знаковою для науково-реставраційної корпорації «Укрреставрація», адже відкриває нову сторінку її діяльності. За свою майже шістдесятирічну історію корпорація брала участь у відновленні численних пам'яток архітектури, серед яких Андріївська церква, Маріїнський палац, Михайлівський Золотоверхий, Успенський та Софійський собори, Будинок з химерами, собор святого Володимира в Херсонесі, Центральний залізничний вокзал столиці тощо. Тепер корпорація розпочинає ще й будівництво житла із залученням інвестицій.

Українські плавці склали другу за чисельністю команду у складі національної збірної на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах. Водночас саме від них ми очікуємо найбільшої кількості і якості завойованих нагород. Про стан справ у сфері «басейнового господарства» кореспонденту «УМ» розповів віце-президент Федерації плавання України Андрій Власков.

Керівництво Національного олімпійського комітету України затвердило склад збірної України на Олімпійських Іграх в Афінах. До списку ввійшли 242 спортсмени з 27 видів спорту. Медальні сподівання українських спортивних вболівальників пов'язані, перш за все, з плаванням, легкою атлетикою, художньою та спортивною гімнастикою. Розраховувати на призові місця Україна може і в боротьбі, стрибках у воду, стрільбі з лука, фехтуванні, важкій атлетиці, боксі.

Операторів зернового ринку та власників зерна притискають представники місцевої влади, вважають в Українській зерновій асоціації (УЗА). Доходить навіть до порушення норм Закону «Про зерно та ринок зерна». Зокрема, в регіонах досить активно порушується стаття 18 закону, яка гарантує суб'єктам ринку «право вільно розпоряджатись власними ресурсами зерна та продуктами його переробки, укладати угоди щодо їх продажу, в тому числі й на експорт». У тому ж законі зазначено, що суб'єктам господарювання забороняється встановлювати обмеження щодо переміщення зерна, крім випадків, встановлених законами України. Причому перелік «обмежуючих» випадків не додається, отже, логічно передбачити, що таких обмежень у діючих законах України немає.