Колишній голова Сумської обласної державної адміністрації Володимир Щербань подав до суду: він не згоден iз тим, що йому припинили грошові виплати як колишньому посадовцю. Розпорядження про скасування таких виплат другого лютого цього року підписав нинішній голова адміністрації Павло Качур.

Лінійні компресорні станції, що увійшли до туркменської газотранспортної системи «Середня Азія — Центр», у квітні почали свою роботу. Це найпотужніші подібні станції в світі, — розповіли у ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». І відтепер увесь туркменський газ, що видобувають, транспортуватимуть за допомогою агрегатів, встановлених сумчанами.

Адреса — село Піски Буринського району Сумщини. Якщо ви схочете щось дізнатися про нього, включивши пошук в інтернетi, отримаєте довгий список публікацій про торішню епідемію пташиного грипу, що сталася тут. Дані про людське душогубство майже сімдесятип'ятирічної давності навряд чи й відшукаєте. Проте, недавно знайдені документи Піщанської сільради, датовані 1933 роком, можуть пролити світло на трагедію Голодомору не лише в цьому селі. Бо такі матеріали, ймовірно, єдині подібні в Україні, що дивом уціліли.

Українсько-американське бюро правозахисту, відоме своєю боротьбою за права людини, i очолюване Семеном Глузманом, згортає свою діяльність. «Мені шістдесят років і я просто не витримую. Ми смертельно втомилися від цієї важкої роботи. У моєї колеги Тетяни Яблонської квартира перетворилася на готель для родичів ув'язнених. Вона захищає кожного і сприймає біду кожного близько до серця. Чи можна довго витримати таке?» — каже відомий правозахисник.
Між іншим, фінансової підтримки бюро не має: західні донори не оплачують адвокатів чи поїздки до тюрми, в Україні ж права людини лишаються тільки декларацією. Існує ще одна проблема — тих, хто займався б справою правозахисту. Молодь цього не прагне, констатує Семен Глузман, бо робота справді важка і невдячна. Але закриття бюро не означає, що люди, які працювали в ньому, взагалі припинять діяльність. І далі діятиме «Асоціація психіатрів України», створена й очолювана Глузманом. Окрім того, є готовність займатися просвітництвом, що передбачає поїздки для спілкування в регіонах.

Можливо, десь у Японії таку лабораторію назвуть середньою. В Україні подібних дуже мало, відтепер — три: дві в Києві, одна — в Сумах. Як розповів на відкритті головний санітарний лікар області В'ячеслав Псарьов, загалом лабораторій в Україні вісімнадцять, але інші малопотужні.

Того дня в Білопільському управлінні Пенсійного фонду України зібралися старшокласники. День відкритих дверей пропонував їм своєрідний відкритий урок на тему нібито віддалену — пенсійної реформи. Виходячи після «уроку», один з учнів сказав: «Оце нарешті поясню вдома, як діду що нараховують. А то він ніяк не розбереться».

Звичайна «Волга», чергова з багатьох авто, що мала переїхати міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Юнаківка», вийшла на смугу спрощеного контролю. Та ситуація, що виникла за кілька хвилин, виявилася зовсім не спрощеною — непростою. У машині за внутрішньою обшивкою салону було виявлено два пакети, наповнені грошовими купюрами.

Коментуючи в Сумах факт перейменування «антикризової» коаліції на коаліцію національної єдності, Віктор Ющенко зауважив: коли утворювали «антикризову» коаліцію, кризи у державі не було. Тепер, коли йдеться про єдність, важливо, аби знову не відбулося заміни понять. Адже те, що діється у парламенті, не демонструє прагнення до єдності в Україні. Бо ж замість формування національних пріоритетів там часто вдаються до «перетягування ковдри». Ті переходи з фракцій, що так гаряче обговорюються останніми днями, на думку Президента, є зневагою до виборців, які голосували за одну політичну силу і, відповідно, одну позицію; а обранці, скориставшись тими голосами, пройшли до Верховної Ради і зрадили проголошеним позиціям, а отже — виборцям. Ці переходи є ревізією політичних результатів виборів. Цей процес, сказав Віктор Ющенко, не носить демократичного характеру і не може служити демократичній справі. Та і як говорити про національну єдність тим, хто ігнорує універсал національної єдності?

Не секрет, що українські сироти сьогодні мають більший «попит» за кордоном, аніж на батьківщині. Якось на засіданні з усиновлення суддя запитала подружжя іноземців: чому ви вирішили взяти саме українську дитину? І почула у відповідь: «Наші знайомі всиновили маленьких українців і щасливі з цими дітьми. Вони — добрі, лагідні й прагнуть тепла...». Насправді ж діти, які залишилися без батьківської опіки, — різні. Часом недобрі й нелагідні, але їхньої вини в тому немає...
За даними Служби у справах неповнолітніх Сумської облдержадміністрації, в області сьогодні на обліку перебуває 3135 сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Правові підстави для усиновлення мають 755 дітей. За минулий рік було всиновлено 98 маленьких сумчан. Як бачимо, «черга» рухається не надто швидко. Але куди рухається: в Україну чи за кордон?

Геннадій Мінаєв — керівник із тих, хто не мав досвіду апаратної роботи та інтриг коридорів влади. З одного боку — ніби позитив, з іншого — низка проблем, які з такої недосвідченості витікають. Утім Геннадій Мінаєв вважає, що коли на шальки терезів покласти досвід і новизну, то новизна переважить, — досвід сьогодні, швидше, обтяжує: старі методи радянського чи ще й компартійного керівництва заважають процесам реформування.