2015-й тільки почався, а столичний Національний художній музей уже претендує на звання «виставка року». Куратор і головний хранитель НХМУ Юлія Литвинець працювала над проектом-реставрацією «Спецфонд» понад чотири роки день у день.

Проект-реставрацію «Спецфонд» у Національному художньому музеї ідеально доповнює інша виставка, яку відкрили трохи раніше, — «Герої. Спроба інвентаризації». Насамперед її цінність у тому, що на прикладі картин і скульптур вельми цікаво вивчати історію України. Отож виставку присвячено особам, навколо яких у різні періоди історії існував культ.

Усе-таки щось змінилося. У листопаді минулого року, коли Шевченківський комітет оголосив твори, які інституції висунули на найвищу відзнаку України, м’яко кажучи, хотілося вити від люті. Установи, а це Мінкультури, Держкомтелерадіо, Національна академія наук, Національна академія мистецтв, всеукраїнські творчі спілки, Український фонд культури та товариство «Просвіта», яким Президент свого часу надав право визначати кращих, застрягли в рамках «свій до свого» у негативному розумінні цього виразу.

Видатного поета-шістдесятника, прозаїка, громадського діяча Ігоря Калинця висунуто Інститутом Івана Франка НАН України на здобуття Нобелівської премії з літератури.

Міністр культури В’ячеслав Кириленко звільнив директора національного заповідника «Софія Київська» Олену Сердюк. Про те, що урядовець готує ланцюжок звільнень, стало відомо ще 19 грудня, коли Кириленко у своєму «Твіттері» написав, що внесе «пропозицію на звільнення кількох директорів». Першою під обстріл мала потрапити «Софія».

Резонансна справа Ігоря Завадського нині знову виринає у медійному просторі. 20 січня, у день народженння акордеоніста, на Ярославовому Валу в Києві у Будинку актора відбувся концерт «Ігор Завадський збирає друзів». Нагадаємо, що три роки тому музиканта, його директора та водія заарештували за підозрою у розбещенні неповнолітніх.

«УМ» на своїх сторінках постійно звертається до літератури «нон-фікшн», що значить просто «непридумане». Інколи такі книжки називають «документальними», але таке означення здається неправильним: біографії, мемуари, есе — яскраві представники «нон-фікшн», але вони базуються на фактах, як їх знає чи пам’ятає автор, а не на документах.

Коли на сцену виходить струнний квінтет Volosi, у залі не наважується поворухнутися жоден слухач. Музиканти енергійними жестами наче будують пісочний замок із українських коломийок, класичних творів, балканських мелодій та джазових обробок. Здається, один різкий порух десь на балконі — і замок на сцені може зруйнуватися.

Днями у столичному Будинку кіно показували фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, на рахунку якого вже понад 30 призів міжнародних кінофорумів, у тому числі так званий європейський «Оскар» — нагорода у номінації «Відкриття року» від Європейської кіноакадемії. Під час інтимних сцен у темному залі якийсь чоловік почав кричати: «Ганьба! Мені соромно!

Що принесе у книжкову сферу, крім підвищення цін і результатів низки літературних премій, новий 2015 рік — поки що не знає ніхто. Сподіваємося, будуть у ньому яскраві спалахи, зокрема в літературі для дітей і підлітків. Нині «Україна молода» добрала сім яскравих дитячих книжок, що побачили світ наприкінці 2014-го, — з них і почнемо новий літературний рік.