Якщо чесно, в Україні мало хто сподівається на те, що майбутні президентські вибори принесуть радикальні зміни у внутрішній політиці. Натомість вибори можуть мати велике значення для зовнішньої політики: який вектор обере Україна, чи зможе вона опиратися натиску Росії? Нині наша держава істотно послаблена: різні гілки влади посварені, парламенту фактично нема; «стратегічних» міністрів оборони та закордонних справ — теж нема. Тим часом Росія підвищує градус напруги: за різким зверненням Дмитра Медведєва йде законопроект про використання російської армії за кордоном, продовження окупаційної політики на Кавказі — все це можна розглядати як ланки одного ланцюга. Який, не виключено, має охопити й Україну.

Перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Володимиром Огризко не схильний драматизувати ситуацію. Він вірить у те, що, незалежно від виборів, курс України не зміниться, і переконаний, що війна між Україною та Росією неможлива. В розмові із колишнім міністром закордонних справ ми також обговорили перспективи зближення з ЄС і НАТО.

Незважаючи на прохолодну погоду, дві години на зеленій галявині у дворі секретаріату Президента для журналістів пролетіли швидко. На підсумковій щоквартальній прес–конференції глави держави представники ЗМІ встигли поставити Вікторові Ющенку багато запитань, серед яких було чимало гострих. Президент наприкінці подякував за те, що терпляче слухали й мерзли.

Ювіляр тижня: Богдан-Ігор Антонич.
100 років українському поетові,
письменнику, перекладачеві й літературознавцю

Те, що Віталій Данилов за нинішніх обставин недовго протримається на посаді керманича елітного футбольного дивізіону, було видно ще після його обрання президентом прем’єр–ліги у липні. Фігуру власника першолігового «Харкова» тоді підтримали 11 із 16 чільників клубів «вишки», а в опозиції залишилися «Металіст», «Динамо», «Дніпро», «Кривбас» та «Арсенал». Особливо відчутним конфлікт став після визначення телевізійного каналу, що транслюватиме матчі чемпіонату України: згадана п’ятірка категорично відмовилась з’являтися на ТРК «Україна», яку обрала більшість. І відтоді ліга фактично лишалася розділеною на два табори.

Учорашній день знову не приніс радісних новин із парламенту. «Регіонали», які напередодні обіцяли «конструктивно працювати» у сесійній залі, вдалися до звичної практики — заблокували трибуну.

Цього тижня Верховна Рада нарешті запрацювала. Але її вистачило на півдня роботи, після чого депутати із Партії регіонів заблокували трибуну. Отже, доводиться констатувати, що український парламент не функціонує за призначенням уже кілька місяців. І річ не тільки в тім, що трибуна заблокована, а й у тім, що у Верховній Раді немає більшості, а компроміси стають можливими хіба для деструктивних рішень.

Народний депутат ВР трьох скликань, відомий у минулому дисидент, один із засновників УРП, колишній активіст ВО «Батьківщина», а тепер — член УНП Степан Хмара каже, що нинішній парламент — один із найгірших в історії України. Навіть у часи, коли у Верховній Раді більшість мали комуністи, навіть тоді, коли «під куполом» засідала тотальна кучмівська більшість, парламент був спроможний на державницькі кроки, каже Степан Ількович. Бувало й таке, що один простий депутат міг вирішити долю всього голосування.

У розмові з Героєм України, якому незабаром виповниться 72 роки, ми торкнулися питань як внутрішньої, так і зовнішньої політики.