Днями на прес–конференції у Полтаві лідерові соціалістів Олександру Морозу довелося відповідати на запитання про його ставлення до відомих «втікачів» із СПУ, зокрема до останнього з них — «парканного героя України» Василя Цушка. Інформація про вихід із Соцпартії екс–міністра внутрішніх справ з’явилася зовсім недавно — політик, який минулого року штурмував Генпрокуратуру, нібито має з’явитися у виборчому списку Партії регіонів.

Починаючи з 17 листопада, тобто з «години Ч», введення суттєво підвищених штрафів за порушення Правил дорожнього руху, кременчуцьким пасажирам «маршруток» доведеться прокидатися раніше і, відповідно, хутчіш поспішати на зупинки, щоб не запізнитися на роботу. Принаймні саме до цього їх позавчора закликали спершу керівники приватних підприємств–перевізників, а потім і чільники транспортного відділу міськвиконкому.

Такий маловтішний висновок випливає з даних, тільки–но оприлюднених Головним управлінням статистики в Полтавській області. До того ж навіть якщо сучасну Наталку Полтавку порівнювати не з теперішнім паном Возним, а з рівним їй за соціальним статусом Петром, порівняння все одно виходить не на користь землячок Івана Котляревського. Бо ж «гендерна дискримінація гривнею» відчутна майже в усіх галузях.

Останнім часом доктор історичних наук, професор Санкт–Петербурзького університету Тетяна Таїрова–Яковлєва приїздила в Україну два місяці поспіль — у вересні й жовтні. Обидва рази — для участі у міжнародних науково–практичних конференціях. Спочатку в тій, яка відбувалась у Полтаві з нагоди 350–річчя Гадяцької угоди про створення триєдиної держави у складі Великого Князівства Руського, тобто Гетьманщини–України, Королівства Польського і Великого Князівства Литовського. А потім — на столичний етап наукового форуму, присвяченого постаті видатного українського гетьмана Івана Мазепи.
Життєпис останнього став своєрідною візитівкою Тетяни Геннадіївни не лише в науковому світі. Своєю книгою «Мазепа», виданою минулого року московським видавництвом «Молодая гвардия» у серії «Жизнь замечательных людей», ця тендітна жінка з чарівною посмішкою зробила справжню «революцію» в російській історіографії. Бо ж адресоване масовому читачеві науково–популярне видання насправді важить більше, ніж численні наукові «многопуддя». Хоча б тому, що у підмурівок біографічного представлення Івана Мазепи російському читачеві кладе реальні факти, документи (частину з них узагалі використано вперше), а не псевдонаукові, власне, ідеологічні догмати трьохсотлітньої «витримки». Й саме завдяки цьому розвінчує практично всі головні «страшилки» та міфи про «знакового» гетьмана.
Водночас іще тільки небагатьом фахівцям–історикам відомо про те, що Тетяна Таїрова–Яковлєва набагато більше, ніж про самого Івана Мазепу, написала про добу Гетьманщини, власне, про той період нашої історії, який багато в чому визначав і, певно, таки продовжує визначати і українські перемоги, і українські поразки. Власне, вся її наукова діяльність присвячена дослідженню саме цієї тематики. Тож і розмова власкора «України молодої» з пані Тетяною у Полтаві почалася зі з’ясування першовитоків її зацікавленості нашою минувшиною.

«Депутати, вашими рішеннями прикриваються хабарники», «Матковський, схаменись, всього не забереш», «Не забирайте кусок хліба у глухих» — транспарантами із цими та іншими, не менш дошкульними для міської влади гаслами зустрічали обранців громади, котрі наприкінці жовтня поспішали на чергову сесію Полтавської міськради, кілька десятків пікетувальників. Останні репрезентували працівників місцевого виробничого підприємства «Універсал» Українського товариства глухих та приватних підприємців, які торгують на єдиному в Полтаві книжковому ринку «Книжкове джерело», що належить згаданому підприємству.
Ці люди під стіни мерії прийшли не вперше. Аналогічне пікетування відбулося через кілька днів після того, як 18 вересня ц. р. на позачерговій сесії міськради депутати вирішили «перенести» ринок «Книжкове джерело» з «насидженого» місця по вул. Шевченка, 58–А на таку собі «цілину» по вул. Шевченка, 62 і водночас надати вивільнену ним площу приватному підприємству «Полтава–2008» для спорудження тут торговельного центру. При цьому очевидне географічне сусідство згаданих територій зовсім не «поріднювало» їх, навпаки — розводило ледь не на різні «полюси» за умовами для використання.

Більш ніж обережно, навіть не офіційною заявою прес–служби, а у формі «персональної репліки» її керівника Віктора Кикотя міська влада Полтави відреагувала на показаний 6 листопада російським державним каналом «РТР» документальний фільм відомого своїми симпатіями до «кращих імперських традицій» журналіста Олексія Денисова «Полтавська баталія: 300 років потому». Речник мерії вважає цей фільм «тенденційним» та «неправдивим», таким що робить спробу зашкодити «нормальним взаємовідносинам міської влади з російською стороною у процесі підготовки до гідного відзначення 300–річчя Полтавської битви» та «створити в очах російських телеглядачів негативний імідж Полтави».

Днями десятки полтавців, котрі прогулювалися Соборним майданом, побачили незвичну картину: поважні люди «тягали» за собою повномасштабний макет пам’ятника гетьману Івану Мазепі, намагаючись визначити оптимальне місце для його встановлення. Але ж, даруйте, депутати міської ради, котрі у серпні нарешті прийняли «історичне» рішення (тисячі їхніх земляків своїми підписами фактично змусили їх це зробити. — Авт.), бачили фото з «прив’язкою» до такого місця на тому майдані, зроблене самими авторами проекту — скульптором Миколою Біликом і архітектором Віктором Шевченком. Заперечень тоді ні в кого не виникало. Але...

Продемонстрували його журналістам позавчора в Полтаві представники кількох місцевих громадських організацій. Хоча, так би мовити, офіційна презентація відбудеться 13 листопада в Батурині під час всеукраїнського відзначення 300–річчя відомої трагедії.

Ще одна дитяча «спортивна» трагедія сталася минулої суботи увечері в приміщенні Кременчуцької дитячо–юнацької спортивної школи №2. За попередніми даними, в одному зі спарингів між юними спортсменами з Дніпродзержинська та Сум після удару суперника 13–річному хлопцю з Дніпродзержинська стало зле. Організатори змагань одразу викликали «швидку», але врятувати життя медикам не вдалося — він помер.

Днями заступник голови облдержадміністрації Надія Мякушко повідомила про новацію у шкільних закладах Полтавщини: вже з другої чверті тут з початком нового «робочого» тижня, себто по понеділках, лунатиме Гімн України. Йдеться, звісно, не про якусь самодіяльність, а про загальношкільні зібрання, з яких, власне, і стартує кожен наступний навчальний тиждень.