Повземо, але вгору

Конкурентоздатність України зро­стає, але ми все одно плетемося десь між Ботсваною й Гондурасом. Такими є дані оприлюдненого вчора рейтингу конкурентоздатності країн світу, укладеного Світовим економічним форумом (СЕФ) — великою неурядовою міжнародною організацією зі штаб–квартирою у швейцарській Женеві.

День, який змінив світ

День, який змінив світ

Після 11 вересня 2001 року про те, що в американському варіанті позначення цієї дати — 9/11, дізнався увесь світ. Цієї неділі виповнюється рівно десять років відтоді, як світ змінився назавжди. Приголомшливі теракти у Нью–Йорку та Вашингтоні в буквальному та переносному сенсі струснули не лише Америку: зловісна вибухова хвиля від них покотилася всією планетою і не вщухла досі.

«Доїти» Німеччину — конституційно

«Доїти» Німеччину — конституційно

Учорашній день був значною мірою вирішальним для подальшої долі єврозони: Конституційний суд Німеччини мав оголосити вердикт щодо законності надання цією країною фінансової допомоги партнерам по зоні євро. Відповідний позов до КС іще торік подали шестеро провідних німецьких економістів — противників євроінтеграції та фінансового «доїння» Німеччини як провідної країни єврозони. Рішення суддів, затамувавши подих, чекали й міжнародні інвестори, і влада країн, що перебувають у зоні ризику — передусім Греції, фінансовий пакет допомоги якій було затверджено ще в травні. Тепер вони можуть зітхнути з полегшенням — як повідомляє «Німецька хвиля», Федеральний Конституційний суд ФРН у Карлсруе підтвердив: надання фінансової допомоги іншим державам єврозони цілком відповідає Конституції.

Не все те блищить, що називають «золотом»

Не все те блищить, що називають «золотом»

Іспанці та італійці знову мітингують проти жор­стких заходів, спрямованих на виведення їхніх країн із кризи. Позавчора десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мадрида, Барселони, Сарагоси, Валенсії, Більбао та інших іспанських міст на знак протесту проти намірів влади внести зміни в Конституцію задля встановлення так званого «золотого правила», яким визначається верхня межа дефіциту державного бюджету в розмірі трьох відсотків.

Суд — заочний, вердикт — справжній

Суд — заочний, вердикт — справжній

Судовий процес над колишнім президентом Франції Жаком Шираком ледве не опинився під загрозою зриву: за три дні до початку слухань з’ясувалося, що Ширак не може брати в ньому участь за станом здоров’я. Згідно з висновком медичної експертизи, 78–річний політик страждає на провали в пам’яті й неврологічний розлад, тож, за словами його адвокатів, просто не спроможний згадати події майже 20–річної давності, за які повинен відповідати. Проте процес усе–таки почався: позавчора увечері Паризький суд постановив, що він буде заочним, тобто без участі самого підсудного. На прохання Ширака його інтереси представлятимуть адвокати. Всупереч очікуванням французьких ЗМІ, суд вирішив не наполягати на проведенні власної медекспертизи стану здоров’я екс–президента, довірившись довідці, наданій його захистом.

Меркельленд обрав не Меркель

Правоцентристська правляча партія канцлера ФРН Ангели Меркель — Християнсько–демократичний союз — програла на регіональних виборах у землі Мекленбург — Передня Померанія. Особливої гіркоти поразці додає те, що ця земля є малою батьківщиною фрау канцлера, через що її інколи жартівливо називають Меркельленд.

Європа в депресії

У Європі поширюється пошесть психічних та неврологічних захворювань. Як повідомляє агенція «Рейтер» із посиланням на результати останніх досліджень, майже 165 мільйонів європейців, а це 38 відсотків населення Старого Світу, щороку потерпають від таких розладів мозку, як депресія, страх, безсоння чи втрата пам’яті. Психічні розлади перетворюються на велику економічну та соціальну проблему, ціна якої вимірюються мільярдами євро. Адже люди, які на них страждають, не здатні повною мірою віддаватися роботі. «Ця проблема стає найбільшим викликом для Європи ХХІ століття», — наголошують автори масштабного дослідження, що тривало три роки у 30 країнах (27 держав–членів ЄС плюс Швейцарія, Ісландія та Норвегія).

Тільки б не було атаки...

Тільки б не було атаки...

Сполучені Штати готуються до масштабного вшанування 10–ї річниці наймасштабніших в історії терактів, унаслідок яких 11 вересня 2001 року загинуло понад 3 тисячі людей. Влада США вживає додаткових заходів безпеки, адже ця річниця може бути знаковою не лише для американців, а й для їхніх ворогів. «Особливу загрозу, окрім великомасштабних терактів, становлять терористи–одинаки», — наголосив президент Барак Обама.

Заупокійна в день народження

У Лівійській Джамахірії вчора було свято — 42–га річниця Великої Вересневої революції. Упродовж понад чотирьох десятиліть річницю державного перевороту, внаслідок якого було покладено кінець монархії і до влади прийшов полковник Муаммар Каддафі, щороку відзначали бучними парадами й святкуваннями. Учора ж святкувати було нікому — колись усесильний очільник Лівійської Джамахірії десь переховується, а сама держава в замисленій ним формі саме на свій день нароження фактично почила в бозі. Учора в Парижі відкрилася конференція дружніх до постреволюційної Лівії країн, на якій обговорювалося майбутнє нової держави, яку будуть зводити на руїнах Джамахірії Каддафі.

Смерть на Богдана Хмельницького

Завершення священного місяця Рамадан, під час якого мусульманам заборонено чинити будь–яке насильство (що, правда, не завадило ісламським екстремістам вчинити цілу серію терактів в Іраку, Афганістані тощо), у Грозному відзначили кривавим «салютом». «Коли мусульманська громада Чечні святкувала закінчення посту, у столиці республіки було здійснено подвійний теракт, внаслідок якого загинуло дев’ять людей. З них семеро — співробітники поліції, ще один працював у МНС», — повідомив учора міністр внутрішніх справ Росії Рашид Нургалієв.