Трунний марш

Трунний марш

Ми не виключаємо, що студенти, які вчора прийшли під російську амбасаду в Києві протестувати проти антиукраїнської політики Москви, знали, що в програмі українсько-російської співпраці на найближчі роки є спільне відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя. Адже головним реквізитом протестувальників була домовина — наче для модерної постановки повісті «Вій». Втім домовина при ближчому розгляді нагадувала два цинкові корита, скріплені, як мушлі. На ній напис (щоб стало остаточно зрозуміло навіть тим, хто сумнівався у призначенні цього предмета) — «Для Путіна».

Бійня 1921-го

Про Великоолександрівські події весни 1921 року в науковій літературі говорили завжди якось глухо. Скажімо, фундаментальна «Історія міст і сіл УРСР» обмежилася двома непевними реченнями: «26 лютого на Велику Олександрівку напав загін махновців (до 2000 шабель). Бандити вбили близько 40 чоловік: начальника району з боротьби з бандитизмом Логінова, начальника Великоолександрівської волосної міліції Надточія, трьох міліціонерів, райпродкомісара та ін.». Пам'ятник у райцентрі, занесений до радянського переліку пам'яток історії і культури, звався так само непевно — «Братская могила борцов за Советскую власть». Непевно, з огляду на численні повстання 1918—1921 років, що вирували під гаслами «За владу Рад без комуністів!».

«На Україні я дозрів як письменник»

«На Україні я дозрів як письменник»

До літераторів, які за минулі десятиріччя були приголублені режимами, що правили в країнах так званого соціалістичного табору, нині багато хто ставиться з осторогою. І для того знаходиться досить підстав, адже пафос не одного творчого доробку за тоталітарних умов зводився до пропагандистського утвердження «нового життя», списаного з радянського зразка під диктовку Москви. Нічого дивного, що після 1989-го вони успішно канули в Лету. У тому, певно, й полягає головна причина, через яку ім'я одного з чільних польських майстрів слова двадцятого століття, багаторічного керівника письменницької спілки Польщі Ярослава Івашкевича у нас не на слуху.
Проте у європейській літературі його ставлять в один ряд із такими постатями, як Томас та Генріх Манни, Джон Голсуорсі, Ромен Роллан, Михайло Шолохов. Та не тільки ставлять — з цими митцями він зустрічався і спілкувався як рівний з рівними, а його естетичні пошуки йшли в тому ж річищі, що й в інших найвидатніших представників покоління. І біографія Івашкевича, і творчість щонайтісніше пов'язані з Україною, яку він, поляк за походженням, із повним правом називав своєю батьківщиною.

У компанiї з Компанiченком

У компанiї з Компанiченком

Якось уже анекдотично колеги-журналісти почали сприймати мої сумовиті розповіді про те, як мені знову не вдалося записати велике-велике інтерв'ю з українським кобзарем Тарасом Компаніченком. Добре, коли ті ж таки колеги сприймають це із розумінням, гірше, коли перепитують — про кого, власне, мова? Про кого? І я розповідаю напівміф про першу вражаючу зустріч із кобзарем у Харкові — про його виконання адаптованих версій «божественних пісень» слобожанина Сковороди на презентації книжки «Нерви ланцюга». Опісля — зустрічі на полтавських «Мазепа-фестах», на київській «Країні мрій» і шматочки розмов, випадково записаних під харківськими зорями, полтавським дощем чи стінами Київської лаври. Течки мого комп'ютера були позначені різними датами і назвами міст. Настав час брати приклад із невигадливих заголовників-науковців і писати «Мого Тараса Компаніченка».

«Засекречений» чемпіонат

«Засекречений» чемпіонат

Формально баскетбол в Україні вважають другим за популярністю видом спорту. Хоча, якщо орієнтуватися на глядацьку аудиторію, посперечатися за це звання періодично можуть й змагання з інших видів. І якщо гру з помаранчевим м'ячем серед чоловічих команд телебачення транслює регулярно, про те, що відбувається у перегонах жінок, дізнатися проблематично. Хоча саме жіноча збірна України 11 років тому стала чемпіоном Європи, а за рік по тому фінішувала четвертою на Олімпійських іграх.

І знову КамАЗи

І знову КамАЗи

Партія «Наша Україна» звернулася до правоохоронців, аби ті гарантували безпеку голові Херсонської облдержадміністрації Борису Сіленкову. Занепокоєння «нашоукраїнців» викликав випадок, що стався з «губернатором» 26 листопада. Як розповів сам Сіленков, увечері в неділю він разом з дружиною та маленьким сином ледь не потрапив у аварію на власному авто. Причому ДТП навмисне намагалися спричинити два КамАЗи та «БМВ».

Поїзди будуть, а квитки?

Вісімнадцять додаткових поїздів курсуватимуть Україною в період новорічно-різдвяних свят. Ще 15 потягів додатково перевозитимуть пасажирів у Росію. Таке рішення ухвалила «Укрзалізниця» з огляду на те, що під час різдвяних канікул пасажиропотік, як і під час відпусток, значно зростає. Зокрема зі столиці відправлятимуться шість додаткових поїздів.