Резонансні справи, особливо коли вони стосуються загадкових смертей відомих персон, в Україні розслідуються не вельми результативно, таке наше «селяві». З дня смерті видатного борця за Україну В'ячеслава Чорновола минуло трохи більше семи років, а остаточно з'ясувати, чи він загинув у ДТП з низкою прикрих випадковостей, чи його вбили в ретельно спланованій акції, ще ніхто не зміг. Торік кримінальну справу поновили, проте невдовзі вона знову була спущена на гальмах. І невідомо, як би все склалося, якби не 15-та річниця Незалежності та приурочене до неї відкриття пам'ятника Чорноволу.

Епопея тривалістю в сім років, яка почалася з арешту колишнього Прем'єр-міністра України Павла Лазаренка в 1999-му, нарешті наближається до кінця. Вирок у справі Павла Івановича мали оголосити давно, однак вирішальне судове засідання постійно переносили. І все ж минулої п'ятниці у федеральному суді Сан-Франциско нарешті було поставлено крапку в найгучнішому корупційному скандалі незалежної України. Щоправда, проміжну, бо Лазаренко збирається оскаржити рішення заокеанської Феміди в апеляційній інстанції.

За добу до великої розвилки, де праворуч підеш — розпустивши парламент, а ліворуч — подаcи до Верховної Ради кандидатуру Януковича як майбутнього Прем'єра, політичне життя України повністю сконденсувалося в одному повідомленні. Воно було укладене вчора вранці прес-службою Банкової. «Президент України Віктор Ющенко планує провести сьогодні консультації, згідно зі статтею 90 Конституції України щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, з головами депутатських фракцій, Головою Верховної Ради та його заступником» — так починалася ця замітка. В кінці йшлося про те, що глава держави вважає право на розпуск «своїм останнім аргументом». Президент вдасться до цього методу, якщо не буде підписано Універсал національної єдності, а фактично — коли Янукович не пристане на вимоги глави держави.

Подібних мирних пактів в Україні не було щонайменше півтора року. Останній підписували ще тоді, коли Ющенко та Янукович змагалися на президентських виборах, і їх — за участi високих міжнародних спостерігачів — довелося садити за стіл перемовин. Саме з підписаними тоді меморандумами можна порівняти інший документ, уже в умовах сьогодення, — Універсал національної єдності. Вчора, незадовго до другого етапу «круглого столу», робочій групі вдалося узгодити його текст. Очікується, що цей Універсал візьмуть за основу роботи нової (чи видозміненої) коаліції. З цього часу — коли поняття правлячих сил та опозиції знову втрачають свої контури — починається інша сторінка української політики.

Замість народних депутатів на парламентських кріслах фракції Блоку Юлії Тимошенко прилаштувався державний прапор. БЮТівці ігнорують роботу Верховної Ради, протестуючи проти реваншу команди Януковича. Однак цей демарш поширюється тільки на «підкупольну» роботу, себто залу засідань. Бо «тимошенківці», як і обіцяли, продовжують працювати в комітетах і чи не щодня проводять засідання фракції. Свою вчорашню сходку вони зробили відкритою для журналістів.

До «часу ікс», який настане 25 липня (коли спливає двомісячний термін з того часу, як уряд Юрія Єханурова склав свої повноваження перед новообраною Верховною Радою), лишається менше тижня. Якщо нового уряду до наступного вівторка не буде — в Президента з'явиться можливість розпустити Верховну Раду. Тож «дедлайн» наближається, натомість активності, яку в цих умовах мали б демонструвати прибічники нових виборів ВР, не видно.

Істинність твердження, нібито літня пора — не благодатна для проведення якихось акцій чи мітингів, цими сонячними днями суттєво похитнулася. У Києві вирує активне політичне життя. Причому на вулиці — не згірш, ніж у коридорах влади й парламенту. Свою акцію на підтримку «антикризової» коаліції вже другий день проводять «регіонали», відучора на вулицях Києва активізувався Блок Тимошенко, а в ніч на середу дещо призабута «Пора» витягла зі своїх сховищ старі революційні намети і встановила їх на майдані Незалежності.