Майданів клич

      Істинність твердження, нібито літня пора — не благодатна для проведення якихось акцій чи мітингів, цими сонячними днями суттєво похитнулася. У Києві вирує активне політичне життя. Причому на вулиці — не згірш, ніж у коридорах влади й парламенту. Свою акцію на підтримку «антикризової» коаліції вже другий день проводять «регіонали», відучора на вулицях Києва активізувався Блок Тимошенко, а в ніч на середу дещо призабута «Пора» витягла зі своїх сховищ старі революційні намети і встановила їх на майдані Незалежності.

      Учора кореспондентові «УМ» випала нагода побувати в офісі «Пори». Там саме почали збиратися молоді хлопці, в коридорах стояли скручені жовто-блакитні прапори, поруч — «порівські» хустинки та значки. «Будемо робити січ, — розповів один із активістів на ймення Андрій. — Поставимо її у дворі Верховної Ради. Вже барикади готуємо». Очевидно, щодо барикад у дворі ВР Андрій жартував. Бо за ніч «порівці» таки спорудили січ, але не в дворі парламенту, а в самому центрі Києва, на майдані Незалежності.

      Вранці на центральній площі столиці вже стояло із двадцять «житлових» і три військових, так званих «штабних» наметів. По периметру містечко оточене стрічкою та прапорами «Пори». Намети — старі, революційні. На них намальовані майданівські гасла, на деяких ще збереглися старі наліпки: «Ющенко — так!» і «Не стріляй!». На одному з боків кордон містечка проходить якраз через пам'ятник Кию, Щеку, Хориву та Либеді. Історичні персонажі теж виступають на підтримку акції, принаймні на їхніх шиях прив'язані «порівські» прапори.

 * * *

      «Ця акція проводиться на противагу тому, що робиться під Верховною Радою, — розповідає «УМ» один із активістів партії Євген Золотарьов. — І не тільки цьому, а взагалі — як альтернатива Верховній Раді, де зібралися політики й політикани, переважно вже збанкрутілі. Тому нам нічого не залишається, як знову покладатися на громадянську позицію людей». Золотарьов каже, що наразі в акції є дві вимоги: обрання суддів Конституційного Суду та перевибори спікера. «Якщо ці дві вимоги не буде виконано, ми не бачимо іншого шляху, крім розпуску парламенту», — підкреслює Золотарьов.

      У наметовому таборі — не вельми людно. Близько півсотні активістів уночі розкладали намети, стільки ж на майдані було і вчорашнього ранку. Проте Золотарьов каже, що акція розширюватиметься. «Сьогодні (тобто у середу. — Авт.) буде до тисячі чоловік, — каже він, — завтра плануємо вийти десь на три тисячі. Це стосується активістів «Пори», хоча, можливо, динаміка буде іншою, якщо прибуватимуть звичайні громадяни».

      У передобіддя біля табору було близько сотні пересічних громадян. Частина з них має на собі символіку Блоку Тимошенко — очевидно, поверталися з ранкових бютівських акцій. Люди кучкуються і ведуть між собою жваві дискусії. Одна жінка замість капелюшка — а спека неймовірна — використовує примірник «УМ». «Звичайно, я підтримую цю акцію, — розповідає Олена Василівна. — Півтора року тому я була на Майдані, сьогодні відпросилася з роботи, щоб прийти сюди. Буду приходити й надалі. Обов'язково!».

      Поруч розмовляє групка пенсіонерів. «Буде другий Майдан», — запевняє кореспондента «УМ» жінка, ховаючись від сонця під парасолею. «Будемо стояти до останнього», — додає інша. «Бо тут, — втручається в бесіду чоловік, — складається так: або буде Україна, або ні!».

      Вранці до табору прийшов «нашоукраїнець» Микола Катеринчук. Про політичні справи, які розгортаються там, на Печерських пагорбах, розповів, що «зараз намагаються дотиснути Президента, щоб створити широку коаліцію». «Ви, — запитав Микола Дмитрович, — підтримуєте широку коаліцію?» — «Як, — здивувалася одна панночка, — Ющенко може підтримати широку коаліцію?» — «Ні, не підтримуємо», — загуділа купка людей. «Я теж проти цього, — відповів нардеп. — Але можу казати тільки за себе: Катеринчук буде з вами».

      Микола Дмитрович є одним із найяскравіших представників того середовища «НУ», що противиться будь-яким коаліціям з «біло-блакитними». Ходять чутки, що у випадку форс-мажорів він може стати на чолі свіжого політичного руху. На питання про те, чи підтримує «Наша Україна» акцію «порівців», Катеринчук відповів: «Я бачу, що «Пора» стоїть під гаслами за формування Конституційного Суду і проти нелегітимності обрання спікера. Я думаю, що підстави для такої акції є. Сьогодні прийшов сюди як народний депутат, щоб підтримати ці вимоги. Але офіційного рішення щодо підтримки акції наша партія ще не робила. Я збираю більше інформації, пропонуватиму президії розглянути це питання. Ми не можемо не помічати того, що тут робиться». Поки кореспондент «УМ» розмовляв з Катеринчуком, до нас знову підійшов гурт людей, поміж яких і бабуся з парасолею. Вона підняла її над головою Катеринчука — ховала політика від сонця.

* * *

      Щодо Блоку Юлії Тимошенко, то він почав свої акції із самого ранку. І на майдані Незалежності, і навпроти уряду, і поруч з Верховною Радою розбито намети БЮТ. Щоправда, вони не житлові, а агітаційні. Вранці блок Тимошенко провів кілька акцій. Одну — поблизу Верховної Ради (на неї, зокрема, приїхали байкери вкупі із зятем лідерки БЮТ Шоном Карром та її донькою Євгенією). «Я вважаю, що ми переможемо, — цитує Женю «5-й канал». — Особисто я буду стояти стільки, скільки потрібно». Акція пройшла під гаслами «Ні комуно-олігархічній коаліції» та «БЮТ за розпуск парламенту». Учасники акції розбили кілька десятків наметів біля ВР і вздовж вулиці Грушевського. Один із лідерів БЮТ Микола Томенко на мітингу заявив, що акція буде безстроковою і охопить не тільки столицю, але й регіони.

      Акція, ініційована нібито БЮТ, відбулася й під секретаріатом Президента. Але була вона, м'яко кажучи, дивною. По-перше, без жодних партійних прапорів, хіба що з державними. А на запитання про те, за що вони виступають, молоді люди небагатослівно відповідали: «За стабільність». «А що це означає?» — перепитав кореспондент «УМ». «Ну, стабільність економіки», — тихо відповіла одна дівчина. Дивно. Коли люди щиро відстоюють свої погляди на мітингах, то зазвичай можуть розповісти більше.

* * *

      Інше повноцінне містечко розташувалося в парку навпроти Верховної Ради. Це «регіонали», підтримані активістами Ком- та Соцпартій. Якщо позавчора в їхньому таборі стояло кілька наметів, то за ніч містечко збагатилося й на кілька десятків «житлових» наметiв. Хоча народ у них майже не живе. Ще б пак, на вулиці ж така спека! Люди, як могли ховалися в тінь, хтось засмагав, взявши собі за лежаки прапори Партії регіонів, а хтось просто спав.

      Видно, що за добу жителів містечка побільшало. Це видно по синіх футболках «Я.» (пригадуєте, такі були на президентських виборах?), нових прапорах і нових гаслах. Ще у вівторок їх не було. До речі, «5-й канал» свідчить, що до Києва на підтримку Партії регіонів приїхало близько п'ятдесяти автобусів із різних регіонів України. Вони прибули з Луцька, Рівного, Донецька, Херсона і зупинилися поблизу метро «Поштова площа».

* * *

      Маленьким острівцем посеред синього моря прапорів «регіонів» стоять два намети «Студентського братства». Над ними висить табличка, яка й сповіщає, що це — «Острівець демократії». За кілька метрів починається табір «біло-блакитних», між ними навіть кордон у вигляді синьої стрічки.

      Протестувальників тут усього десятеро. Хоча поруч — багато людей, які підтримують цю молодь. Помаранчевого кольору над ними немає, лише жовто-блакитний. «Сьогодні вранці прихильники «Регіонів» зірвали з нашого намету державний прапор, топтали його ногами, перекидали по площі, наче грали у футбол, — обурено розповідає керівник «Студентського братства» Олег Яценко. — Яку ж державу збираються в такому разі будувати їхні патрони?!» «Братчики» намагалися встановити прапор на місце, але «біло-сині» знов зривали його і кидали на асфальт. Цю сцену, коли «біло-сині» топтали український прапор, знімав канал НТН, розповідає Олег. Але йому віриться і так, без документальних свідчень.

      На думку Олега Яценка, привезеним із регіонів «учасникам протесту» найбільше дошкуляють саморобні плакати, які «братчики» малюють, не відходячи від наметів, від руки, — «Ні — реваншу!», «Ні — проффесору-2». Ці плакати стали першими жертвами далеко не чемних людей з «біло-синього» табору — їх позривали і подерли на шмаття. Зривали також стрічки зі студентських наметів. Проте, цікаво, подекуди супротивниками «братчиків» є теж студенти, які втім прибули на галявину перед Верховною Радою не з ідейно-партійних міркувань, а за гонорар. Олег Яценко каже, що позавчорашнім вечором привезли багато студентів із Полтави, з тамтешнього технічного університету, як вони самі розповіли. Знов-таки, за їхнім зізнанням, за добу мандрівки з мальовничого «галушчаного» краю до столиці хлопці отримали по півсотні гривень. Вони розповіли колегам, що ректори та декани є членами або вимушеними соратниками соціалістів (профільний міністр, мовляв, — член СПУ), тому й під час виборчої кампанії-2006, і в ці дні використовують студентів як «живу силу», ганяючи на мітинги.

      «Братчики» збираються стояти в Маріїнському парку і не здавати свій «плацдарм». Хоча це не осінь-2004 — психологічно дуже важко. Так, минулої ночі хлопці спали не більш як дві години, бо щораз до них у намети ввалювалися «донецькі», починали «розборки», збивали з наметів прапори та плакати, лаялися або просто включали «на всю котушку» музику.