Рейдерські схеми, які раніше застосовувалися насамперед для нахабного перерозподілу власності, вчора апробували в боротьбі за найвищу владу. Мішенню став поліграфічний комбінат «Україна» — єдиний, який друкує виборчі бюлетені. По різні боки барикад — команди Януковича і Тимошенко. Якщо депутати від Партії регіонів відстоюють на посаді гендиректора ПК «Україна» Валентина Музику, то чиновники з уряду Тимошенко за підтримки «бойовиків» намагалися всадовити в керівне крісло «свою людину» — Володимира Хомка.

«Регіонали» стверджують, що метою такої незаконної зміни керівництва комбінату є наміри БЮТ тишком надрукувати додаткові 1,5 млн. бюлетенів, які нібито використають у другому турі виборів Президента на користь Леді Ю. Натомість окремі юристи з БЮТ із цікавою рейдерською біографією все спростовують, називають подібні обвинувачення брехнею та дурістю.

В результаті комбінат «Україна» став предметом розгляду на позачерговому засіданні Ради національної безпеки, його взяли під охорону спецслужби.

Як і Арсеній Яценюк та Анатолій Гриценко, Віктор Ющенко в другому турі виборів голосуватиме і проти Тимошенко, і проти Януковича. «Моя «галочка» буде стояти в третій колонці — «не підтримую жодного з кандидатів». Але це моя приватна думка», — заявив чинний Президент у п’ятницю ввечері в ефірі програми «Велика політика» телеканалу «Інтер». При цьому глава держави ще раз закликав співгромадян прийти 7 лютого на дільниці.

Парламент пішов на канікули, вчора Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив про завершення сесії. Нова, VI, сесія почнеться 2 лютого. Але лише формально, бо перший тиждень депутати працюватимуть у комітетах і фракціях, а на пленарне засідання зберуться вже після другого туру президентських виборів.

Новий посол Росії ще не встиг виїхати з Москви, а навколо його приїзду в Україну вже розгорається скандал. Як стверджує газета «Коммєрсант», у вірчих грамотах, які очільник російської дипломатичної місії має вручити Президентові України, не буде вказане прізвище глави дер­жави. Відтак президентський секретаріат, за даними видання, має намір рекомендувати Міністерству закордонних справ не приймати у наступника Віктора Черномирдіна копій цих грамот, оскільки їхня «анонімність» є «порушенням усіх дипломатичних норм і спробою принизити главу України».

Дорогі українці, шановні співвітчизники!

Щиро вітаю всіх вас із великим українським святом — Днем Соборності.

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка».

Це витяг із Універсалу Директорії Української Народної Республіки. 22 січня 1919 року цей документ підписав Винниченко як Голова Директорії і члени Директорії — Петлюра та інші політичні діячі. 91 рік тому Акт Злуки явив усьому світові колосальну життєву силу нашої нації. Розділена кордонами ворогуючих імперій, вона через століття пронесла ідею єдності й здійснила її, щойно історія дала для цього найменший шанс.

В Акті Соборності — велике послання для нас, сьогоднішніх українців, і для наших нащадків.

Результат першого туру виборів на Закарпатті — перемога Віктора Януковича — виявився несподіваним для багатьох закарпатців. Адже за останні п’ять років найзахідніша область України голосувала за «помаранчевих», які в більшості країн асоціюються насамперед із європейським вектором, і на минулих виборах до ВР тут переміг блок Віктора Ющенка. А нинішня перед­виборча кампанія Януковича в краї нічим особливим примітна не була (хоча Партія регіонів таки має свою обласну газету, на відміну від БЮТ).

Сьогодні закривається V сесія Верховної Ради. Депутати перед останнім днем роботи зібралися з силами й ухвалили кілька важливих рішень.

Одна з помітних ухвал учорашнього дня — зміни до законодавства щодо обмеження споживання та продажу пива та слабоалкогольних напоїв.

Старші журналісти і ті, яким випало навчатися на журфаці в міжсезоння між загниванням соціалізму та перебудовою, добре пам’ятають одну з основних тез марксистсько–ленінської теорії про засоби масової комунікації, які є одночасно джерелами інформації, пропаганди та агітації. Якщо абстрагуватися від колишньої ідеологічної основи визначення та сучасних демократичних декларацій про об’єктивність у ЗМІ, варто визнати: пропаганди й агітації у цю виборчу кампанію — особливо на телебаченні — було більше, ніж інформації.