Так склалося, що ім’я Степана Бандери стало символом для націоналістичного руху, а сам Бандера ще за життя став живою легендою. Але час від часу варто пригадувати, що людина є частиною свого роду. А у випадку Степана Бандери слід згадати про предків, які заклали патріотичний підмурівок у майбутнього Провідника ОУН, про братів та сестер, що заплатили дорогу ціну за діяльність брата, про дітей, які з дитинства пережили разом зі своїм батьком те, що випало на його долю.

У суботу в Палаці «Україна» відбувся з’їзд партії «Єдиний центр». У промовах «єдиноцентристи» наголошували, що підставлятимуть Президентові плече оперативно і самовіддано, як ніхто інший. Тим самим відсовуючи з п’єдесталу «справжньої пропрезидентської сили» «Нашу Україну». Остання відрізнялася від «ЄЦ» талантом до несподіванок. Інтрига з присмаком скандалу раз по раз супроводжувала з’їзди «нашоукраїнців» — принаймні нудно було не завжди. Натомість «Єдиний центр» вразив іншим — тією частиною, яка стосувалася помпезності зібрання. Хор імені Верьовки заспівав «Боже великий, єдиний...», а керівництво «ЄЦ» — осанну Анатолію Авдієвському (керівникові хористів) — за вступ до «Єдиного центру». «Піккардійська терція» виконала «Ще не вмерла Україна». Відтак промовці почали щедро мусолити і Господа Бога, і апостолів Петра та Павла, чиє свято припало на 12 липня («Це знак!»), і, звичайно ж, Тараса Григоровича. Така собі українська варіація на тему КПРС. Тепер «Єдиний центр» може вважатися розбудованим і готуватися до парламентських виборів. Щоправда, Віктор Балога свою партію так і не очолив...

Мабуть, немає більш запеклих борців за права російської мови на українських теренах, ніж серед луганського «бомонду». От тільки чомусь ці «гаспада» і «таваріщі» замість того, щоб видавати зразки російської усної та письмової, говорять якимось «приблатньонним» сленгом і навіть доноси на своїх опонентів не вміють написати без граматичних помилок. Не кажучи вже про дубову стилістику цих «документів». То, може, байки про одвічну російськість захопленої ними території є, м’яко кажучи, перебільшенням?

Отже, у переддень свята Івана Купала розпочався фінал цьогорічної акції «Сім природних чудес». Якщо у минулому році українці обрали сімку історико–архітектурних чудес, то цього року визначаються із сімкою див рідної матінки–природи. Про хід акції та презентацію природних чудес з різних регіонів країни «УМ» неодноразово повідомляла. Те, що оголошення фіналістів організатори акції запланували провести на березі озера Світязь, на Волині, вказувало, що найбільше озеро країни з лікувальними властивостями однозначно потрапить до фіналу.

Національна першість, що завершилася минулої п’ятниці на столичному НСК «Олімпійський», зібрала майже всіх наших зірок «королеви спорту». Проте не всім із них вда­лося продемонструвати свої найкращі якості. Тому постало навіть питан­ня, чи брати їх до Пекіна.

Його Всесвятість Вселенський патріарх Варфоломій прийняв запрошення Президента України Віктора Ющенка взяти участь у святкуванні 1020–річчя Хрещення Русі в липні—серпні цього року. До секретаріату Президента надій­шло офіційне підтвердження з Константинополя: «Святий і Священний синод на своєму черговому засіданні розглянув запрошення відправити в Україну патріаршу делегацію для участі на торжествах 1020–річного ювілею хрещення Київської Русі.

На відміну від перших двох днів першості, коли по–справжньому цікавими були лише один–два номери програми, четвер порадував блиском зірок відразу в кількох секторах. Але успішним виступ на НСК «Олімпійський» вийшов далеко не для всіх фаворитів. Можливо, заважав гуркіт від робіт будівельників, яким чомусь саме під час змагань знадобилося знімати табло, чашу олімпійського вогню й сидіння.

35–річний заступник виконавчого директора ВАТ «Херсонобленерго» М., якого затримали на хабарі ще місяць тому, днями встановив своєрідний рекорд: за рішенням Суворівського райсуду Херсона, його було звільнено під заставу у 250 тисяч гривень. Як повідомила «УМ» прес–секретар ГУБОЗ МВС Олена Мельник, розмір застави є рекордним у практиці силовиків, що беруть цих самих хабарників «на гарячому».

«Чув, у клубі музика грає? — перемовлялися чоловіки на автобусній зупинці. — Це кобзарів випускають. Треба сходити». У холі будинку культури зібралося багато стрітівчан: щороку випуск кобзарської школи — подія для села. Але не тільки для нього. Адже і школа ця унікальна — єдиний в Україні сільський заклад, де готують майстрів гри на бандурі. Тому не дивно, що на свято з нагоди вручення випускних атестатів приїхало чимало поважних людей: корифей українського театру, актриса Галина Яблонська, голова Національної спілки кобзарів України Володимир Єсипок, голова Фонду імені Тараса Шевченка Людмила Красицька, народні депутати Верховної Ради України Володимир Макієнко й Олександр Скібінецький.

Зовсім не часто стикаєшся з мавпуванням, чи то пак копіюванням, нашого досвіду сусідами. Втім очевидно, минулорічна акція «Сім чудес України», так сподобалася братам–росіянам, що цього року вони вирішили провести подібний конкурс на теренах РФ. Нещодавно на Червоній площі було оголошено російську сімку переможців. Отже, сім чудес Росії — це гора Ельбрус, Долина гейзерів на Камчатці, озеро Байкал, природний пам’ятник «Стовпи вивітрювання» в Комі, Петергоф у Санкт–Петербурзі, Мамаїв Курган і статуя «Родіни–матері» у Волгограді та собор Василя Блаженного у Москві.