Акція протесту проти погіршення рівня життя латишів, скликана позавчора на 17.30 на Домській площі Риги, зібрала майже 20 тисяч учасників. Ця маніфестація стала наймасовішим народним виступом із часу відновлення незалежності Латвії. Мітинг, який організували 30 громадських та політичних рухів і профспілки, пройшов загалом мирно. Протестанти вимагали негайного розпуску сейму (парламенту) та відставки уряду, а закінчили масовим співом пісень. Але найгірше було попереду.

Позавчора в Парижі на 75–му році життя помер славетний французький кінорежисер Клод Беррі. Минулої суботи він потрапив до клініки «Сальпетрієр» із порушеннями мозкового кровообігу, причиною якого став інфаркт.

Добігає кінця президентство Джорджа Буша. Позавчора хазяїн Білого дому організував останню прес–конференцію як президент, а на завтра заплановане його останнє звернення до народу.

Авторитетна міжнародна неурядова організація Freedom House («Дім свободи») оприлюднила черговий щорічний звіт про стан зі свободою у світі. Аналітики «Дому свободи» аналізують обсяги права та свобод людей у світі вже більше трьох десятків років. У вступі до найсвіжішого звіту говориться: «2008–й став третім поспіль роком, упродовж якого свобода у глобальному вимірі зазнала занепаду. Такий відкат особливо помітний в африканських країнах регіону Сахари та в країнах колишнього Радянського Союзу, за винятком Прибалтики, хоча від браку свобод потерпають і багато інших регіонів світу. Більше того, занепад свобод збігся з силовими діями проти демократії в багатьох країнах із потужними авторитарними режимами, включно з Росією та Китаєм».

Те, що відбувається в Секторі Газа, не можна назвати війною, бо для війни, як і для танго, потрібні двоє. Ослаблений ізраїльтянами ХАМАС і не намагався зупиняти танки інтервентів, бо не має для цього жодних засобів. Палестинські ракети, якими Ізраїль мотивує свою каральну операцію, — це саморобні «пшикалки», виготовлені зі звичайної труби, що наповнюється селітрою чи іншими сільськогосподарськими хімічними добривами. Ці ракети спричинили смерть трьох ізраїльських цивільних, але за кожного з них ізраїльтяни розстріляли щонайменше по сотні палестинців.

За тиждень до інавгурації Барак Обама дав велике інтерв’ю телеканалу ABC News, в якому чітко визначив плани на перші сто днів свого президентства. Насамперед наступний президент США визнав, що йому навряд чи вдасться швидко закрити в’язницю в Гуантанамо, де утримують людей, підозрюваних у тероризмі. Принаймні в найближчі сто днів. Як відомо, острівна в’язниця, яку Сполучені Штати орендують у Куби з ХІХ століття, є єдиним пенітенціарним закладом США, на який не розповсюджуються норми американського правосуддя. Ця тюрма викликала обурення правозахисників, адже там застосовували тортури до ув’язнених, вину яких ще не довели. Загалом же Обама заявив, що за головну мету має змінити антитерористичну політику країни, а не розбиратися в прорахунках поперед­ньої адміністрації США.

Рада безпеки ООН із четвертої спроби вчора вночі нарешті прийняла резолюцію, якою вимагає негайного припинення збройних дій у Секторі Газа та повного виведення ізраїльських військ. За цю резолюцію під номером 1860 проголосували 14 із 15 членів Ради безпеки. Цього разу США не вдалися до права вето, а просто утрималися при голосуванні. Текст резолюції приготували британські експерти, а потім арабські країни внесли до нього деякі поправки. США, Франція та Велика Британія спочатку пропонували прийняти лише заяву стосовно ізраїльсько–палестинського конфлікту, але арабські країни наполягли на резолюції, яка буде зобов’язучою з правової точки зору для всіх країн–членів ООН, включно з Ізраїлем. Резолюція «засуджує будь–яке насилля та агресію, скеровані проти цивільного населення, та всі акти тероризму».

З першого січня Чехія перебрала від Франції на наступні півроку головування в ЄС. Це перша з країн колишнього Варшавського договору, якій випала така честь. Для маленької держави це також велика відповідальність, оскільки вона не має відповідного досвіду і одягає майку лідера в дуже тяжкі часи: невирішеність ситуації з Лісабонською угодою, економічна та фінансова кризи, енергетична безпека, яка вимагає вирішення в замерзлій без російського газу Європі. Прага, узявшись за ці справи, вже в перші дні головування набила ґулі.