Детонатор на полігоні

— Ох і прославили наше село! На всю Україну, — бідкалися законослухняні мешканці Поворська, коли всі засоби масової інформації нещодавно повідомили новину про «подвиг» трьох місцевих підлітків, які примудрилися розколупати авіаційну бомбу. Хлопці, зрозуміло, знайшли її на військовому полігоні. Пішли в ліс по гриби, а забрели на територію Повурського полігону, де після навчань залишилися бомби, що не вибухнули. Їх ще просто не встигли знешкодити. І хоч небезпечна знахідка, як годиться, була обгороджена, і табличка застерігала: «Обережно, не чіпати! Боєприпас, що не вибухнув», але чи то хлопчача цікавість узяла гору, чи усвідомлено підлітки вирішили на вибухівці підзаробити, — вони перенесли бомбу в інше місце і від’єднали... гайковим ключем детонатор...

Зацьковані інновації

Зацьковані інновації

«Коли тільки створювалися технопарки, то у співробітників очі горіли від ентузіазму. А тепер ми як зацьковані після всіх перевірок і заяв політиків на кшталт того, що скільки у нас є технопарків, стільки буде і кримінальних справ», — каже виконавчий директор технопарку Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Олександр Мазур. Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона є провідним в Україні. Тут вперше у світі було створено високочастотне зварювання м’яких живих частин, і на сьогодні в Україні успішно прооперовано 10 тисяч хворих. Американські фахівці назвали цей проект «проривом у хірургії ХХІ століття». Робота одержала Державну премію України, захищена патентами України, США, Австралії. Також у технопарку ІЕЗ ім. Є. О. Патона створено найкращі у світі машини для стикового контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, що є лідерами на світових ринках та захищені 42 патентами. До речі, вони виграли тендер на реконструкцію залізниць Китаю. Проте державної підтримки технопарки не отримують — навпаки, урізається навіть те фінансування, яке передбачено законом.

Льодовий період

Льодовий період

Державну цільову програму «Хокей України» Кабінет Міністрів України прийняв ще в 2007 році. Вона передбачає будівництво льодових майданчиків майже в кожному регіоні країни. Чотири ковзанки — у Калуші, Донецьку, Харкові й Херсоні — мали ввести в дію ще минулого року, але будівництво затрималося. Нарешті позавчора перша ластівка проекту втілилася в життя у столиці Донбасу.

Засмагали Едик із Васею...

Резонансне затримання російських злочинців сталося цієї неділі на одному з пляжів курортної Феодосії. Вдалу спецоперацію провели співробітники ГУБОЗ МВС спільно зі своїми кримськими колегами. Як повідомила «УМ» керівник прес–служби ГУБОЗ Олена Мельник, бійці спецпідрозділу «Сокіл» затримали так званого «злодія в законі» на прізвисько «Вася Бандит» та лідера організованого злочинного угруповання «Подольскіє» на прізвисько «Едик». Приводом для затримання стало те, що обидва перебували у міждержавному розшуку за здирництво та інші тяжкі злочини, скоєні переважно у Підмосков’ї, у Подольському районі.

Кавунів — як сміття

Ідея проведення, без перебільшення, безпрецеден­тної акції виникла у голови Херсонської облдержадміністрації Бориса Сіленкова. Для обміну вже закуплено понад 25 тонн ягоди. Акцію підтримують практично всі гілки влади регіону, а її фінансування відбувається за сприяння однієї політичної партії, повідомили «УМ» у Херсонській ОДА. «Таким чином, влада має намір зацікавити херсонців у дотриманні чистоти на вулицях міста. Якщо буде доведено ефективність подібного заходу, акція надалі проводитиметься систематично», — розповів «УМ» начальник прес–служби ОДА Олександр Децик.

Вона не боялася глибини...

Вона не боялася глибини...

Першого вересня серед щасливих першокурсників економічного факультету Національного університету «Києво–Могилянська академія» не було черкащанки Насті Чепи. 20 серпня її поховали в Черкасах. Ровесниця української незалежності 17–річна Настя була щирою патріоткою України. Вона не соромилася носити синьо–жовтий галстук і говорити українською мовою. В неї були великі плани: дівчина мріяла стати політиком і зробити Україну кращою. Була переконана, що покоління, яке народилося і стає на ноги в незалежній Україні, обов’язково здійснить це. Настя хотіла, аби її співвітчизники жили так само, як у Великій Британії чи Франції, де вона не раз бувала. А в держави не вистачило кисню, аби її врятувати...

Держава реанімує «Червону руту»

«Усе залишилося на рівні початку 90–х років, а то й 80–х, — каже виконавчий директор фестивалю «Червона рута» Мирослав Мельник. — Це надуманий репертуар, який не користується попитом у 99% населення. Місцеві автори не мають можливості вийти зі своїми піснями на велику сцену, їх не підтримують обласні й центральні теле– та радіоканали. Люди живуть самі по собі. Функцію популяризації таких виконавців мають узяти на себе фестивалі, у тому числі «Червона рута», яка знаходить невідомих музикантів і перетворить їх у відомих».

«Не можу жити без своєї школи!»,

«Не можу жити без своєї школи!»,

Першого вересня подвір’я Тернівської середньої школи традиційно сколихне дитячий сміх і радісний щебет однокласників. Діти ділитимуться тим, хто як провів канікули, які цікаві книжки прочитав за літо, вчителі обговорюватимуть навчальні плани, а батьки «першачків» благословлятимуть дітей на перше побачення з класом. І, як завжди, хвилюватиметься Тамара Павлівна Дардан, навіть попри те, що керує цим навчальним закладом уже понад 37 років. У 1953 році вона прийшла вчителювати в село Тернівку Смілянського району Черкаської області і працює там дотепер. Свого часу жінка дійшла до самого Леоніда Брежнєва, аби отримати кошти на зведення нової школи. І нині заслужений працівник освіти України Тамара Дардан каже, що без школи не може жити. Тому й працює так довго. Вона чи не найстарша директорка в Україні: 27 вересня їй виповниться 79 років.