— Ох і прославили наше село! На всю Україну, — бідкалися законослухняні мешканці Поворська, коли всі засоби масової інформації нещодавно повідомили новину про «подвиг» трьох місцевих підлітків, які примудрилися розколупати авіаційну бомбу. Хлопці, зрозуміло, знайшли її на військовому полігоні. Пішли в ліс по гриби, а забрели на територію Повурського полігону, де після навчань залишилися бомби, що не вибухнули. Їх ще просто не встигли знешкодити. І хоч небезпечна знахідка, як годиться, була обгороджена, і табличка застерігала: «Обережно, не чіпати! Боєприпас, що не вибухнув», але чи то хлопчача цікавість узяла гору, чи усвідомлено підлітки вирішили на вибухівці підзаробити, — вони перенесли бомбу в інше місце і від’єднали... гайковим ключем детонатор...

«Коли тільки створювалися технопарки, то у співробітників очі горіли від ентузіазму. А тепер ми як зацьковані після всіх перевірок і заяв політиків на кшталт того, що скільки у нас є технопарків, стільки буде і кримінальних справ», — каже виконавчий директор технопарку Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Олександр Мазур. Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона є провідним в Україні. Тут вперше у світі було створено високочастотне зварювання м’яких живих частин, і на сьогодні в Україні успішно прооперовано 10 тисяч хворих. Американські фахівці назвали цей проект «проривом у хірургії ХХІ століття». Робота одержала Державну премію України, захищена патентами України, США, Австралії. Також у технопарку ІЕЗ ім. Є. О. Патона створено найкращі у світі машини для стикового контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, що є лідерами на світових ринках та захищені 42 патентами. До речі, вони виграли тендер на реконструкцію залізниць Китаю. Проте державної підтримки технопарки не отримують — навпаки, урізається навіть те фінансування, яке передбачено законом.

Державну цільову програму «Хокей України» Кабінет Міністрів України прийняв ще в 2007 році. Вона передбачає будівництво льодових майданчиків майже в кожному регіоні країни. Чотири ковзанки — у Калуші, Донецьку, Харкові й Херсоні — мали ввести в дію ще минулого року, але будівництво затрималося. Нарешті позавчора перша ластівка проекту втілилася в життя у столиці Донбасу.

Резонансне затримання російських злочинців сталося цієї неділі на одному з пляжів курортної Феодосії. Вдалу спецоперацію провели співробітники ГУБОЗ МВС спільно зі своїми кримськими колегами. Як повідомила «УМ» керівник прес–служби ГУБОЗ Олена Мельник, бійці спецпідрозділу «Сокіл» затримали так званого «злодія в законі» на прізвисько «Вася Бандит» та лідера організованого злочинного угруповання «Подольскіє» на прізвисько «Едик». Приводом для затримання стало те, що обидва перебували у міждержавному розшуку за здирництво та інші тяжкі злочини, скоєні переважно у Підмосков’ї, у Подольському районі.

Ідея проведення, без перебільшення, безпрецеден­тної акції виникла у голови Херсонської облдержадміністрації Бориса Сіленкова. Для обміну вже закуплено понад 25 тонн ягоди. Акцію підтримують практично всі гілки влади регіону, а її фінансування відбувається за сприяння однієї політичної партії, повідомили «УМ» у Херсонській ОДА. «Таким чином, влада має намір зацікавити херсонців у дотриманні чистоти на вулицях міста. Якщо буде доведено ефективність подібного заходу, акція надалі проводитиметься систематично», — розповів «УМ» начальник прес–служби ОДА Олександр Децик.

Першого вересня серед щасливих першокурсників економічного факультету Національного університету «Києво–Могилянська академія» не було черкащанки Насті Чепи. 20 серпня її поховали в Черкасах. Ровесниця української незалежності 17–річна Настя була щирою патріоткою України. Вона не соромилася носити синьо–жовтий галстук і говорити українською мовою. В неї були великі плани: дівчина мріяла стати політиком і зробити Україну кращою. Була переконана, що покоління, яке народилося і стає на ноги в незалежній Україні, обов’язково здійснить це. Настя хотіла, аби її співвітчизники жили так само, як у Великій Британії чи Франції, де вона не раз бувала. А в держави не вистачило кисню, аби її врятувати...

«Усе залишилося на рівні початку 90–х років, а то й 80–х, — каже виконавчий директор фестивалю «Червона рута» Мирослав Мельник. — Це надуманий репертуар, який не користується попитом у 99% населення. Місцеві автори не мають можливості вийти зі своїми піснями на велику сцену, їх не підтримують обласні й центральні теле– та радіоканали. Люди живуть самі по собі. Функцію популяризації таких виконавців мають узяти на себе фестивалі, у тому числі «Червона рута», яка знаходить невідомих музикантів і перетворить їх у відомих».

Про ці резонансні затримання викрадачів людей МВС повідомило тільки зараз, тоді як першого здирника убозівці арештували ще о п’ятій ранку в День Незалежності.

Першого вересня подвір’я Тернівської середньої школи традиційно сколихне дитячий сміх і радісний щебет однокласників. Діти ділитимуться тим, хто як провів канікули, які цікаві книжки прочитав за літо, вчителі обговорюватимуть навчальні плани, а батьки «першачків» благословлятимуть дітей на перше побачення з класом. І, як завжди, хвилюватиметься Тамара Павлівна Дардан, навіть попри те, що керує цим навчальним закладом уже понад 37 років. У 1953 році вона прийшла вчителювати в село Тернівку Смілянського району Черкаської області і працює там дотепер. Свого часу жінка дійшла до самого Леоніда Брежнєва, аби отримати кошти на зведення нової школи. І нині заслужений працівник освіти України Тамара Дардан каже, що без школи не може жити. Тому й працює так довго. Вона чи не найстарша директорка в Україні: 27 вересня їй виповниться 79 років.