На кшталт «Оскара» і «Золотої малини» в кінематографії літературний портал «ЛітАкцент» впровадив у життя новий рейтинг найкращих і найневдаліших творів сучасних українських авторів. 6 лютого у книгарні «Є» головний редактор порталу, професор Києво–Могилянської академії Володимир Панченко в супроводі мімічних акторів оголошував результати рейтингу за 2008 рік.
Думка читачів до уваги не бралася. Найкращі книги українською мовою за останній рік видані в Україні та за кордоном визначали експерти з різних регіонів — Донецька, Івано–Франківська, Черкас, Києва, Бахмача. «Для нас важливо, щоб експерти не належали до однієї спільноти. Це забезпечує їхню незаангажованість», — каже Володимир Панченко. Номінації присуджували Євген Баран, Ганна Біла, Кирило Галушко, Кость Москалець, Володимир Панченко, Василь Пахаренко, Олексій Сокирко, Людмила Таран, Роксана Харчук.

Великого художника з великими полотнами треба виставляти у великому музеї. Так обміркували тему виставки директор Київського музею російського мистецтва Юрій Вакуленко, куратор галереї «Колекція» Олег Байшев і сам Олександр Ройтбурд. Назва «2х3. Музейний формат» походить від розмірів полотен. «Це живопис музейного рівня. Ройтбурд дуже вплинув на розвиток сучасного мистецтва. Як би не дивно звучало, музей — це правильне місце для сучасного мистецтва», — каже директор галереї «Колекція» Дарина Жолдак, де востаннє, зовсім недавно, Ройтбурд і виставлявся.

«Це вже верх цинізму, коли підписант під сумновідомим «Обращением представителей творческой интеллигенции...» від 26 липня 2007 року, в якому українській мові відводиться місце загумінкового «нарєчія» недорозвинених гомункулів, висуває себе в здобувачі на лауреатство», — в «УМ» прийшов лист від запорізької інтелігенції. Підписант — це голова Запорізької спілки письменників Григорій Лютий. Але номінований на Шевченківську премію роман–пісня Григорія Лютого «Мама–Марія» сподобався шанованим літераторам. Іван Дзюба написав до твору передмову, Павло Загребельний назвав його другим за величиною після Шевченка, Микола Жулинський не втомлюється нахвалювати, яка це знахідка в літературі. То чи дадуть премію письменнику за твір, чи оцінюватимуть більше людину, яка підписалася під зверненням проти «України для українців», проти відзначення роковин Шухевича, проти ОУНівської риторики тощо.

«Я ніякий вже для вас не авторитет. У вас тепер інші кумири, — каже у романтичній комедії «Кохання у великому місті» Філіп Кіркоров. — Я святий Валентин. Тільки святого у мені ні хріна не залишилося. Я хочу вам допомогти або нашкодити. Віднині ви не зможете займатися коханням. Займатися можна спортом, займатися можна зароблянням грошей, але не коханням. Бо у спорті може бути травма, з роботи можуть звільнити, а від любові нікуди не дінешся. Щоб заслужити жінку, потрібно її полюбити. Ось так, кролики».

«Український дім фотографії» — новий проект відомого французького фотографа і художника з київським корінням Антона Соломухи і галериста з музичним відхиленням Павла Гудімова. Вже в березні стартує перший етап проекту — веб–портал, а далі... Далі — планів неміряно. Про них, між іншим, розказав «УМ» Павло Гудімов.

У п’ятницю в PinchukArtCentre презентували три паралельні масштабні експозиції: першу в Східній Європі персональну виставку британської художниці Сем Тейлор–Вуд, групову виставку сучасних художників «21 Росія» і в Project Room — роботи молодого японського фотографа Кейта Сугіура.

Указом Президента Віктора Ющенка 2009–й оголошено «Роком Марії Примаченко в Україні». Ще восени затверджено план заходів з підготовки і відзначення 100–ліття від дня народження цієї простої і геніальної поліської жінки. Ювілей почали відзначати ще наприкінці минулого року. Що зроблено, робиться і планується зробити, «УМ» спробувала дізнатися у фахівців, які причетні до святої справи.

«Ми поставили перед собою завдання, щоб це було нетрадиційна подача Марії Примаченко. Хочемо, щоб її твори були всюди — починаючи від дитячої іграшки, горнятка, одягу — до узагальнених образів. Кожен може прийти зі своєю ідеєю, — каже режисер проекту «Примаченко і Я» Сергій Проскурня. — Роботу над конкурсом доручив куратору «Я Галерея» Павлу Гудімову і директору «Родовід Галереї» Лідії Лихач.

Щось давненько ми не говорили про мову на нашій естраді, не скубли публічних людей за їхні «язики». А варто було б, бо ситуація останнім часом погіршилася, і це відзначив не один поважний експерт у підсумках року. Не будемо брати глобально, просто ввімкнемо телебачення. Молоді і талановиті почали співати по–російськи, старі і відомі — теж по–російськи. Хто не може, хто не хоче, а хто каже, що заробляти треба, а не мовне питання відстоювати. «УМ» обговорила мовне питання із зірками українського шоу–бізнесу.

Минулого року режисер Михайло Крупієвський і Тарас Чубай провели дводенне музичне театралізоване дійство–фестиваль «Наше Різдво», на яке були запрошені найкращі українські музиканти Тарас Чубай з гуртом «Плач Єремії», «Піккардійська терція», Олег Скрипка, Олександр Пономарьов, «Тартак», «Дивні», «Мертвий Півень», а також віртуозний американський гітарист Ал Ді Міола з нашим не менш віртуозним бандуристом Романом Гриньківим.