Сьогодні в 14 із 18 провінцій Іраку проходять загальні парламентські вибори та вибори до місцевих органів самоврядування, повідомляє «Франс пресс». Для країни це друге випробування на демократію. Перші вільні вибори відбулися 2005 року. Сьогоднішнє голосування контролює ООН та 800 спостерігачів. 15 мільйонів іракців із правом голосу мають обрати 440 депутатів національного парламенту з 14,4 тисячі зареєстрованих кандидатів, серед яких — майже чотири тисячі жінок. Кандидатів на місця в радах провінцій та на посади губернаторів, які займаються розподілом закордонної фінансової допомоги на місцеві проекти реконструкції, — ще більше.

Учорашня газета зі старими новинами годиться хіба що на обгортковий папір. А от у Німеччині позавчорашні газети набули неабиякої популярності. Англійський видавець Пітер МакДжі почав розповсюджувати тут видання часів націонал–соціалізму під назвою: «Газети як свідки». Відразу знайшлися критики, котрі розцінили це як цинізм і абсолютно не прийнятне для Німеччини явище. Сам МакДжі побачив два шляхи використання старих газет: закрити їх в архівах або... оприлюднити. І він обрав другий шлях, пояснюючи це дещо ідеалістичними причинами: історія має жити, а суспільство — отримати можливість дискутувати. Можливо, йдеться й про фінансовий успіх, адже його проект реалізується уже у вісьмох європейських країнах.

Після сварки прем’єр–міністра Туреччини Реджепа Та­їпа Ердо­гана з прези­ден­том Ізраїлю Шимоном Пересом під час дискусії в рамках Світового економічного форуму в Давосі вчора вранці тисячі турків з ентузіазмом вітали главу уряду як героя в аеропорту Стамбула, повідомляє «Франс пресс». До натовпу з турецькими та палестинськими прапорами і траспарантами з написами «Вітаємо тебе, переможцю Давоса» та «Хай увесь світ бере приклад з нашого прем’єра» Ердоган звернувся: «Я не вождь племені, я прем’єр–міністр Туреччини, тому я зробив те, що мав зробити».

Правління японського концерну «Тойота» вважає за необхідне вилучити у власників 1,3 млн. уже проданих по всьому світу автомобілів — для ремонту несправних пасків безпеки та вихлопних труб.

МЗС Франції викликало посла Ізраїлю в Парижі, щоб він дав пояснення з приводу обстрілу у вівторок європейського дипломатичного конвою на пункті перетину кордону Ерез між Сектором Газа та Ізраїлем. Конвой очолював французький консул у Єрусалимі Ален Ремі. «Ми чітко заявили йому свій протест у зв’язку з цим недружнім актом. Ми також звернули його увагу на поставки гуманітарної допомоги в Газу, які, на жаль, не можуть здійснюватися в повному обсязі лише через один пункт перетину кордону», — заявив речник МЗС Франції Ерік Шевальє.

Україна прагне вже цього року завершити процес приєднання до Договору про європейське енергетичне співтовариство — це дасть можливість частково убезпечитися від «газових війн», подібних січневій. Для більшої прозорості діяльності України Президент Віктор Ющенко заявив про скликання 23 березня інвестиційної конференції з питань модернізації нашої газотранспортної системи. І, нарешті, позаяк ТЕО проекту Євразійського нафтотранспортного коридору на базі нафтогону «Одеса—Броди» вже готове, пропонується об’єднати зусилля України, Польщі, Чехії та інших зацікавлених держав Центральної Європи та Кавказу для практичної реалізації цього довгобуду. Про всі ці наміри глава Української держави поінформував своїх візаві — президента Польщі Леха Качинського та прем’єр–міністра головуючої в ЄС Чехії Мірека Тополанека під час позавчорашньої зустрічі у Вроцлаві (цей саміт замістив собою форум у Давосі, куди Віктор Ющенко відрядив секретаря РНБО Раїсу Богатирьову).

Рішення про будівництво атомної електростанції президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив ще на початку минулого року. Майже рік спеціальна комісія обирала майданчик для АЕС. Зрештою, було вирішено побудувати станцію в Островецькому районі Гродненщини, за 40 км від найбільшого білоруського озера Нароч і за якихось два десятки кілометрів від кордону з Литвою. А нещодавно обрали й генпідрядника — реактор для першої білоруської АЕС поставить російська компанія «Атомстройекспорт».

Від минулого вівторка грецькі фермери тримають акцію протесту проти цінової політики уряду. Вони заблокували переходи на кордонах із Болгарією та Туреччиною, зробивши заручниками ситуації тисячі водіїв–далекобійників, зокрема й українських, та перекрили тракторами ключові дорожні розв’язки всередині країни. Біля кордону з Болгарією утворилася колона вантажівок довжиною 20 кілометрів. Голодним водіям, які ночують у машинах уже 10 діб, надає медичну допомогу та забезпечує харчами і водою болгарський Червоний Хрест.