«Поїзди «Хюндай» цiлком надiйнi i розрахованi на українськi зими, тож спокiйно витримають роботу при низьких температурах» , — так було обіцяно в жовтні прес–службою «Укрзалізниці» з посиланням на слова керiвника проекту компанiї Hyundai Rotem Джей Кхо Лi. Не страшні «Хюндаю» навіть люті морози. Пан Лі запевняв: «За умовами контракту, наш потяг повинен працювати при температурі мінус 40». Але перша ж зима й легкі заморозки призвели до масової зупинки «Хюндаїв». Лише минулої суботи в різних куточках України без електрики й обігріву зупинилися чотири корейські поїзди. Буксирування дорогих «інтерсіті» старими маневровими тепловозами типу ЧМЕЗ — це вже не одноразовий анекдот, а повсюдне явище. Проект Бориса Колеснікова, що залишився нам у спадок від Євро–2012, провалився й знеславився. За деякими даними, саме через це міністр втратив керівну посаду й мусив перейти на роботу в парламент. А скільки цей проект «з’їв» державних коштів?

Статистичне відомоство Євросоюзу підбило підсумки третього кварталу — й на світ знову, вдруге після 2008 року, з’явилося слово «рецесія». Обсяг ВВП 17 країн єврозони знизився у третьому кварталі на 0,1%. Минулого кварталу, як ми пам’ятаємо, було також падіння, навіть ще стрімкіше — на 0,2%. Це значить, що у європейській економіці відбувається повільний, некритичний спад. І про вихід з кризи, який «запланували» на цей час, говорити завчасно.

Острівком стабільності — у європейському, не українському розумінні цього слова — служить Німеччина. Її внутрішній валовий продукт, усупереч загальній тенденції, додав у третьому кварталі 0,2%. У другому Німеччина також мала плюс і навіть трохи більший — 0,3%. У порівнянні з аналогічним періодом 2011 року маємо плюс 0,9%.

Останніми місяцями промисловий схід нашої країни все щільніше «сідає на шию» державному бюджету. Повторювати нині, як мантру, твердження, що, мовляв, «Донбас усіх годує», наважуються хіба що найзапекліші уболівальники діючої влади, об’єктивна ж статистика свідчить, що в цілому індустріальний регіон споживає більше, ніж виробляє. При цьому левова частка дотацій припадає на провідну галузь, вуглепром.

Нинішньої осені високі ціні на видобуте паливо спричинили чергову кризу перевиробництва, цього разу на копальнях холдингу «Красноармійськвугілля» — і це попри прогнози на сувору, морозну зиму. Та вихід із глухого, здавалося б, економічного кута існує, і навіть не один.

Український бюджет нині щедро годує іноземців. «Якщо подивитися на держзакупівлі, то побачимо, що їх бюджет — 300 мільярдів гривень. Частка ж вітчизняного товаровиробника мізерна, не більша, ніж 20—25%, — констатував голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ на дев’ятому з’їзді цієї організації. — Таким чином, державний бюджет дає заробити закордонному виробнику, а не власному. Я не маю нічого проти іноземців, але ми мусимо захищати своїх співвітчизників».

«У понеділок сталася без перебільшення історична подія. На території Одеської області розпочалася реалізація Національного проекту «LNG–термінал», — заявив, відкриваючи вчорашнє засідання Кабміну Прем’єр–міністр Микола Азаров. І, як це іноді буває, мав рацію! Подія виявилася навіть більш історичною, ніж думав Прем’єр: вперше за багато років український уряд з таким ганебним шумом сів у брудну калюжу!..

Ви помітили, як різко, ніби утнуло, з кола тем, обговорюваних чиновниками різного рівня, щезли саморобні донецькі шахти–копанки? Ніби ще недавно будь–який начальник, причетний до питань енергетики, вважав за необхідне поспівчувати нелегальним шахтарям зі смертельно небезпечних «дірок», мовляв, мусимо негайно вирішувати наболілу проблему. А регіональне керівництво демонструвало старанність у рейдах по місцях кустарного видобутку «чорного золота» (правда, про ті засекречені заходи копанкарі гарантовано дізнавалися заздалегідь). А нині — тиша та благодать.

Один iз неозорої плеяди видатних синів донецької землі, міністр регіонального розвитку та будівництва Анатолій Близнюк, схоже, ніяк не впишеться у ландшафт Печерських пагорбів. Із моменту, коли його висмикнули з материнських териконів на посилення вертикалі влади до холодного Києва, спілкування з народом у цього чиновника не клеїться, і хоч ти йому що! І старається ж людина, пробує, по–звичному, по–робочому, по–донецькому, з необхідним надривом, надломом та точно виваженим відсотком зверхності, а виходить, як кажуть, повний порожняк!

Тільки зайнявши пост Прем’єр–міністра, наш шановний Микола Янович Азаров одразу ж узявся за першочергове — порятунок економіки. Станом на вчорашній день ця титанічна робота не тільки триває, а й постійно набирає нових форм, виглядів і модифікацій.

Минув тиждень, як російський газ почав надходити до України, всупереч усім правилам географії,... із Заходу. Вітчизняна ГТС знову запрацювала у реверсі, транспортуючи закуплений у Німеччині природний газ українським споживачам. Минулими вихідними фахівці підбили перші підсумки експерименту: наша держава отримала 8 млн. кубометрів палива. До кінця року ми маємо отримати 56 млн. кубометрів, а всього контракт передбачає 1,4 млрд. кубів — із можливістю збільшення до 4–5 і навіть 10 млрд. Вартість «німецького» палива становить близько 380—390 доларів за тисячу кубів.

Минулих вихідних другий iз п’яти регіональних реактивних лайнерів Ан–148, закуплених авіакомпанією «Ангара», злетів та взяв курс на Іркутськ, де базується авіаперевізник.

Сибіряки обрали Ан–148, перш за все, завдяки його здатності працювати в аеропортах зі злітними смугами різної якості, включаючи ґрунтові, засніжені та вкриті галькою. Ця можливість відрізняє літак від багатьох конкурентів. Окрім того, новий Ан сертифікований по IIIA категорії ІКАО. Це значить, що він може заходити на посадку в умовах, коли видимість близька до нуля, що також актуально для погодних умов даного регіону.