Інформаційний простір Донеччини має свої стійкі особливості — можна, скажімо, швидше побачити зворотний бік Місяця, ніж уздріти українське видання в тутешньому кіоску. Причому, що найбільш парадоксально, така ситуація стала абсолютно нормальним(?) явищем саме в роки незалежності. Хоча на прикладі однієї із найстаріших обласних газет можна переконатися — у переважно російськомовному краю шанувальників українського слова ніколи не бракувало.

Зниженням цін зокрема і поліпшенням рівня життя взагалі в ході виборчих перегонів нікого не здивуєш: що-що, а обіцяти напрочуд «щедрі» кандидати — мастаки. Однак те, що насправді почалося відбуватися в майже півмільйонній Макіївці вже після закінчення виборів, городяни і досі сприймають із певною недовірою. І спантеличено чухати потилиці таки є серйозна причина. Адже міська влада рішуче взялася зменшувати розцінки на житлово-комунальні послуги.

Про перипетії протистояння між Президентом Віктором Ющенком та донецькою рекламною компанією «Плазма», мабуть, пора знімати серіал. Тим більше що до хепі-енду тут ще далеко. Підтвердженням цьому стала й чергова «серія» непростих відносин — Апеляційний суд Донецької області відреагував на скаргу «Плазми» і скасував рішення Ворошилівського районного суду міста за позовом Віктора Ющенка про відшкодування із рекламної фірми моральних збитків.

У ході виборчих перегонів до Донецька завітав був і один з імовірних майбутніх керівників області (в усякому разі, певні політичні сили активно «сватали» його на це місце). І коли на зустрічі з журналістами зайшлося про чинного «губернатора», столичний гість зазначив лише одне: він, мовляв, добре знає, що свого часу Вадим Чупрун «не рвався на цю посаду».

На початку місяця терпець гірників шахти імені Горького урвався, i вони відмовилися опускатися під землю, вимагаючи виплати боргів по зарплаті. Трудовий конфлікт адмінiстрації вугільного підприємства тоді вдалося залагодити більш-менш оперативно. Отримавши гроші, відшукані в резерві, шахтарі знову приступили до роботи. Проте про вирішення всіх інших проблем, що обсіли шахту, аж ніяк не йдеться. І це підтвердилося на недавній нараді в Мінвуглепромі України, де вирішувалася подальша доля двох десятків нерентабельних шахт. До переліку підприємств, що будуть закриватися в наступному році, потрапили і донецькі «горьківці».

За рік із хвостиком керування Донеччиною Вадима Чупруна «звільняли» з посади багато разів. Більше свого часу «йшли» тільки його попередника Віктора Януковича, який, попри всі розмови про відставку, просидів у керівному кріслі ОДА цілу п'ятирічку. Утім подібний стаж Чупруну вже не загрожує — в ході засідання Кабміну стало відомо про написану ним заяву на звільнення.

«Піст», тобто напівголодне існування, своїм дітям 35-річна мешканка одного з горлівських селищ влаштувала аж ніяк не через власну неабияку набожність. Просто всі гроші, навіть ті, що отримувала за зібраний старшими дітьми металобрухт, ішли на спиртне. Тому, як виживали за подібних умов малолітні мешканці занедбаної й холодної «халупи», можна тільки здогадуватися. Та факт залишається фактом — вага 15-річного старшого сина становила всього 19 кілограмів...

Виборчий марафон кандидатів у депутати місцевих рад Донеччини став забігом різких контрастів: одні учасники подолали дистанцію легко й невимушено, а інші не змогли дістатися до омріяного фінішу навіть на своїх чотирьох. Приміром, як і очікувалось, серед новообраних депутатів Донецької облради переважну більшість складають члени Партії регіонів. Причому цього разу перевага «синьобілих» більш ніж вражаюча — 120 мандатів зі 150! Інші три десятки місць в облраді поділили між собою всього три політичні сили: 13 мандатів дісталося Блоку Вітренко «Народна опозиція», 10 — Соцпартії і 7 — КПУ.

Недавні вибори, порівнюючи зi спустошливими тайфунами, теж все частіше називають жіночими іменами. Причому при підрахунку збитків нині за голови хапаються найбільше ті, хто донедавна дуже скептично ставився до аксіоми: «Якщо ти не займаєшся політикою, політика займеться тобою». Приміром, у Донецьку це стосується комунальних підприємств міста, де після виборів тепер дружно нарікають на величезні збитки.

Оте відоме «Слово — не горобець» тепер у присутності посадових осіб одного з тутешніх автотранспортних ВАТ та філії державного госпрозрахункового закладу ліпше не згадувати. І зовсім не тому, що лютує пташиний грип. Бо у даному разі йдеться, швидше, про іншу пошесть — «диванну лихоманку», симптоми якої знайомі завдяки відомому майору з його кілометражем плівок.