Як виявилося, за ним скучили. Середина дев’яностих — два перші міжнародні фестивалі, і аж тепер третій. Але ж який! «Ініціатором фестивалю став композитор, керівник сумського джаз–ф’южн бенду Aramis Володимир Прихожай, — розповів керівник асоціації «Органум» і організатор багатьох фестивалів, у тім числі й нинішнього, Орест Коваль. — Він мене штовхав у спину, збирав кошти, запрошував учасників. І ось ми нарешті зібралися!».

До суду направлено справу щодо заступника Ро­менського міського голови з питань промисловості, транспорту і зв’язку пана К. Слідчий відділ прокуратури області під час досудового слідства встановив два факти отримання ним хабарів. За подібною посадовою спокусою зазвичай приховується зловживання службовим становищем. Отже, спокуса перша. Мав бути знятий із посади директор КП «Ромнитранссервіс». У грудні минулого року просто в коридорі міськради він передав заступнику голови К. тисячу двісті гривень, аби залишитися у своєму кріслі. Ніби й не така велика сума, але ж недарма кажуть, що апетит приходить під час їди.

Про те, що на сесії Сумської міськ­ради порушуватимуть питання щодо зміщення міського голови, було відомо заздалегідь. Про це підказував попередній хід подій — ініціювання міського референдуму щодо його відставки та визнання збору підписів значною мірою сфальсифікованим, надривні сесії, чутки, плітки та інтриги...

П’ятдесятирічного Андрія Баликова знайшли у його машині в лісосмузі Нижньопіщанського лісництва Сумського району з численними колото–різаними ранами. Міліціонери встановили, що з автомобіля таксиста пропала автомагнітола «Соні» та ключі від машини. Вдалося вияснити, що востаннє його авто служби таксі «089» бачили напередодні ввечері в одному з районів Сум. Хто найняв таксі, хто бив водія, забравши, по суті, дріб’язок із його машини, наразі з’ясовують.

Зірвані бігборди, розбиті ліхтарі на головній площі Кіровограда, гілки дерев на дорогах, обірвані електродроти — на просторах Кіровоградської області стихія розгулялася не на жарт. Позавчора з дитячих садочків малюків забирали раніше і на таксі — батьки боялися несподіваних ускладнень по дорозі додому. І справді, як повідомили в прес–службі управління МНС у Кіровоградській області, на житлові будинки та лінії електропередач упало більше 20 дерев.

Ці млинці смакували мені як ніколи. Можливо, тому, що пригощали ними пацієнти Сумського обласного центру ранньої соціальної реабілітації дітей–інвалідів. Вони самі їх і напекли, до речі. Куштувала їх у мальовничому селі Рибці, де розташована база центру — соціально–трудовий комплекс «Відродження». Звичайно, зараз тут дітей менше, ніж влітку. На човні не поплаваєш, та й на конях, катання на яких допомагає дітям видужувати, довго не погуляєш. Але дітям тут подобається завжди. «Як удома», — кажуть. До того ж протягом останнього року тут вони багато чому навчилися і стали значно самостійнішими. Ось і млинці — витвір рук тих дітей, які освоювали напрям «кулінарія».

Видатному педагогу та письменнику Антону Макаренку в березні виповнюється 120 років. Старше покоління напевне пам’ятає його «Педагогічну поему», що свого часу була надзвичайно популярною книгою. Молодші пригадають прообраз директора у не менш відомому колись фільмі «Республіка ШКІД»... А наскільки важлива для нас, сьогоднішніх, його педагогічна спадщина?

«У сусідньому будинку стріляють!». Отримавши таке повідомлення, співробітники Путивльського райвідділу міліції одразу виїхали на місце пригоди. Провівши обшук, і справді виявили пістолет «вальтер» та п’ять набоїв. 21–річний хлопець розповів, що збр­ою знайшла його мати. Взявшись наводити порядок у домі, вирішила почистити пічку в підвалі, якою не користувалися десятиліттями. У ній і натрапила на зброю. Судячи з усього, сховали його туди ще у часи війни. Можливо, людина, яка залишила пістолет, загинула, а можливо, не змогла повернутися до сховку. Так «вальтер» і пролежав у старій грубці.

«Каті Ющенко від Маші та Марини» — так підписала свій малюнок чотирирічна пацієнтка хірургічного відділення лікарні Марина Ков’єва. І, попри велику кількість людей, таки зуміла вручити його Катерині Михайлівні. Мабуть, тому, що голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» звертала увагу саме на дітей, намагаючись з ними поспілкуватись. А ще — з мамами, які вибирали мить, щоб «позапрограмно» підійти до першої леді зі своїми болями та проблемами.

Якщо в місті зупиняється транспорт, це, звісно, проблема. У Сумах минулого тижня зупинилися маршрутні таксі. Чи проблема, коли не ходять таксі? Певно ж, не така велика, бо є ще тролейбуси та автобуси — основний вид міського транспорту. Є, але в Сумах вони давно перестали бути основними. Цю роль упродовж років виконували саме «маршрутки», які давно вже не таксі. Їх появі хтось радів: з одного кінця міста до другого потрапляєш одним транспортом. Хтось нарікав: розвелося цих «маршруток» — вулицею не проїдеш. Усі обурювалися низькою якістю обслуговування. Але, пропускаючи тролейбуса, зупиняли рукою проїжджу «маршрутку»: час — гроші, хай дорожче, але швидше.