Україна стрімко втрачає свою нафтопереробну промисловість. У І півріччі на українських НПЗ було перероблено трохи більше 1,5 млн. т нафти, що на 43% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Цікаве порівняння: навіть у кризовому 2009 році ці підприємства переробили 2,5 млн. тонн. Завантаження вітчизняних заводів нині не перевищує 10% їх потужності. Всього ж шість українських НПЗ здатні перобляти 51 млн. тонн нафти на рік. Тобто ми переробляємо нафти у 34 (!!!) рази менше, ніж могли б.

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький наважився публічно визнати те, що давно перестало бути секретом для жителів регіону: індустріальний край поступово сповзає в прірву економічної стагнації, споживаючи більше, ніж заробляє. Зокрема, як підрахувало обласне Управління статистики, загальний обсяг виробництва з початку поточного року впав майже на 10 відсотків, а, наприклад, у багатому на святкові дні травні взагалі ледь сягнув 86% порівняно з тим, що було минулоріч. Чергова хвиля кризи особливо сильно зачепила машинобудування, де падіння показників становить 20,7%, сферу видобування неенергетичних корисних копалин та розроблення кар’єрів — на 17,8%, транспорт — на 15,6% , виробництво електроенергії — на 9%. Експорт товарів із Донецької області склав 4309,8 млн. доларів, або 87,4% до попереднього 2012 року, також не вельми успішного.

Наслідком стрімкого економічного штопору став факт перевищення на 2,7 млрд. гривень загальних збитків підприємств області над отриманими ними ж прибутками. Що це означає простими словами, годі, мабуть, пояснювати: колишній «промисловий локомотив», що задавав темп усій «господарці» країни, нині міцно усівся на шию державному бюджету.

Учора платіжна система «Веб Мані» на своїй сторінці у «Фейсбуці» заспокоювала численних клієнтів. «Наразі відновлено контроль «на верхній палубі». Але і це — наша маленька перемога. Всі наші зобов’язання перед тими, хто так довго чекав, будуть виконані», — пообіцяли у компанії.

Безсмертну технологію, за якою неважливо, як людина голосує, а все залежить лише від методики підрахунку цих голосів, нині, схоже, намагатимуться втілювати і в економіці. Звичайно, перші несміливі спроби саме такого підходу до проблеми зростання внутрішнього валового продукту і нинішня, і попередня влади намагалися робити й раніше. Але саме зараз про це почали говорити вголос.

Учора, нарешті, завершилася, на перший погляд, нелогічна і затягнута історія із приватизацією гіганта проводового зв’язку та оператора мобільної мережі 3G–компанії «Укртелеком». Недавній власник структури австрійська компанія «ЕРІС» підписала із ахметівською «СКМ» угоду купівлі–продажу 100% акцій компанії «Телекомінвест Лімітед» (Кіпр), якій, у свою чергу, належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ». А вже «ЕСУ» володіє 92,79% акцій «Укртелекому». Таким чином, ці 93% акцій автоматично потрапляють у володіння комерційній структурі родом із Донецького регіону. Вартість угоди та її особливі деталі розголошенню не підлягають.

Частка теплових електростанцій України у встановлених потужностях — 52%, натомість атомних електростанцій — 27%, дають вони відповідно 48,7% і 45,5% виробленої електроенергії. За часи незалежності добудовано три атомних енергоблоки, споруджується ГАЕС на Дністрі, але нашим, ще радянським, ТЕС щонайменше 35 років, строк їх служби вичерпався.

Не так давно паливний міністр Едуард Ставицький пояснив, чому саме згоріла Вуглегірська ТЕС — виявляється, чергова зміна порушила правила використання системи вуглеподачі, що призвело до накопичення вугільного пилу в машинному залі станції і до його займання. Про глобальні проблеми галузі чиновник традиційно не згадав.