Згадувати дні Помаранчевої революції для тих, хто жив нею сім років тому, — надскладна справа. І не тільки тому, що не хочеться скочуватися до банального пафосу, патетики. «Про це легше говорити сторонньому спостерігачеві, — каже Роман Безсмертний, «завгосп» і комендант Майдану. — Інша справа, що дивитися й бачити — це різні речі».

Безсмертний усі 60 днів від початку Помаранчевої революції до інавгурації Президента Ющенка провів на Майдані серед людей. Лише раз піднявся на сцену — але вже через рік після Майдану. І от маємо вже сьому річницю «помаранчевих» подій... Перед тим як давати це інтерв’ю з нагоди Дня Свободи, Роман Петрович попередив: розказати все про революційні дні він не зможе. І марно було чекати від пана Романа емоційних зворушливих спогадів про пережите. «Я не можу розказувати такі речі з однієї простої причини — мені до горла підкочує клубок, — зізнався політик. — У мені ще жива емоція, яка не дозволяє говорити про Помаранчеву революцію як про звичайну історичну подію. Для когось Майдан — це трибуна, гасла. Для мене ж це — величезна глиба: від бомжів, які селилися у переході під майданом Незалежності, до переговорів у Маріїнському палаці. І де тут те, що достойне возвеличення, а що — горьковська «яма»? Відстань дуже коротка. Я бачив, як проявлялася ницість людська, і як шляхетність злітала до небес. Бачив, як трансформувалися люди. Чому це ставалося, досі пояснити не можу».

У цій розмові з Романом Безсмертним ми все ж ворушимо спогади, намагаємося робити висновки і прогнози з нагоди річниці Помаранчевої революції.

Мустафа Джемілєв, відомий дисидент та правозахисник, — один із найдоступніших народних депутатів України. Він запросто запрошує журналістів на інтерв’ю до своєї київської квартири і на запитання завжди відповідає щиро, скурюючи цигарку за цигаркою. Нині Джемілєву доводиться давати чимало коментарів — Мустафа–ага заявив про рішення йти з посади голови Меджлісу кримськотатарського народу. Водночас у Криму з’явився новий «багнет» — призначений прем’єром автономії Анатолій Могильов, давній недруг татар. А відтак — нові теми для роздумів.

Про те, як живеться у Криму під владою «донецьких», яким буде майбутнє Меджлісу і як із кримських татар намагалися зробити групу підтримки Партії регіонів, Мустафа Джемілєв розповів «Україні молодій».

Від учорашнього розширеного засідання Кабміну за участю Президента України журналісти чекали гарячих новин та знесених чиновницьких голів, адже про відставку кількох міністрів уряду Азарова подейкують уже давно.

Історія цього полотна, напівдетективна і фантастична, почалася ще за радянських часів: 44 роки тому до Дніпропетровського художнього музею нікому не відома пані Міндіна принесла стару дощату картину.

Учора світ перетнув історичну позначку — на планеті народився семимільярдний мешканець. І хоча ця подія має досить символічний характер (адже достеменно ще не відомо, на якому континенті і в яку хвилину народився саме той, «ювілейний», малюк), відзначати 31 жовтня 2011 року як історичну подію заходилися в усьому світі.

У справах щодо героїзації Бандери та Шухевича новий «сюжетний» поворот: Вищий адмінiстративний суд відмовив у допуску до провадження Верховного Суду справи про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери і головнокомандувача УПА Романа Шухевича звання Героя України. Нагадаємо, після рішення Вищого адмінсуду 2 серпня про дегероїзацію Бандери та Шухевича залучені сторони захисту мали намір звернутися за правдою до Верховного Суду. Однак, за законом, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі подається до Верховного Суду через Вищий адмінсуд. При цьому вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого адмінсуду, яка формується без участі слуг Феміди, які постановили оскаржуване рішення. Ухвала ВАСУ однакова для всіх заявників (а таких було добрий десяток): судове рішення у справі Бандери та Шухевича не може бути оскаржене у Верховному Суді. Мотивація така: усе те, про що пише заявник у своєму клопотанні, свідчить лише «про неоднакове застосування норм процесуального права, а не матеріального». Що не є, мовляв, підставою для допуску до перегляду.

Хронічний головний біль і порохова дiжка для всієї України — вітчизняна «комуналка» знову в центрі уваги: з 15 жовтня офіційно стартує опалювальний сезон. Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства Анатолій Близнюк божиться: галузь готова до початку роботи. Залишилися, мовляв, лише окремі місцеві проблеми, які «не є критичними у регіональному вимірі». «Ми впевнено говоримо про майже стовідсоткову готовність об’єктів теплоенергетики надавати тепло», — зазначає головний «комунальник» країни. За його словами, найважливіше тепер, щоб споживач був готовий прийняти це тепло — себто розрахувався вчасно за послуги.

У кабінеті В’ячеслава Брюховецького, почесного президента Національного унiверситету «Києво–Могилянська академія», дуже багато книжок, а на столі для нарад — велетенський келих, наповнений корками з–під вина. «Це для того, щоб шокувати відвідувачів», — посміхається пан В’ячеслав.

У «могилянців» уже найближчими днями буде привід наповнити той келих черговою порцією корків — академія відзначатиме 20–річчя свого відновлення. 19 вересня 1991 року вийшло розпорядження Голови Верховної Ради, з якого почалося відродження Києво–Могилянської академії і нова сторінка в історії української вищої школи.

Про те, як це відбувалося, чого вдалося досягти «могилянцям» і чого вони ще прагнуть, говоримо із В’ячеславом Брюховецьким.

Народні депутати розродилися черговою «геніальною» ідеєю «на благо нації». Тепер парламентарії вирішили подбати про зовнішній вигляд українців, бо ті «неправильно» вдягнені. Відтак минулого четверга Верховна Рада ухвалила (поки що лише в першому читанні) законопроект із забороною носити камуфляжний одяг та використовувати національну символіку у формі особам, які «не мають на це прав».

Якщо закон набуде чинності, без улюбленого камуфляжу типу «дубок», «флектарн» тощо залишаться пейнтболісти й історичні реконструктори; буде запроваджено штрафи для мисливців та рибалок, охоронців, продавців форменого одягу й просто любителів стилю «мілітарі». Навіть прогресивній соціалістці Наталії Вітренко доведеться надягати на риболовлю більш «гламурний» одяг.

При цьому експерти, аналізуючи ініціативу законотворців, сходяться на одному: нові «камуфляжні» правила битимуть насамперед по правих та патріотичних організаціях, чиї активісти полюбляють військову форму. Готуються додаткові репресивні заходи для тих, хто «не по формі» не тільки одягається, а й думає.

Трагікомедійний серіал під назвою «пенсійна реформа» завершився: після чергових «косметичних» правок, внесених Верховною Радою, пенсійний закон підписав Президент України. Відтак пенсійна «революція» остаточно стартує з 1 жовтня: буде вам тепер і обіцяне підвищення пенсійного віку для жінок, і нова «математика» зі знаком «мінус», і обмеження максимальних пенсій. Цікаво, що пенсійна реформа, ухвалена в нічних баталіях Верховною Радою ще два місяці тому, мала б уже працювати. Але парламентарії, кажучи молодіжним сленгом, «провтикали» в ухваленому законі норму, за якою б довелося практично всім пенсіонерам додати до пенсії зайві дві–три сотні гривень. Помітивши свій «ляп», депутати мусили ще раз «редагувати» пенсійний закон, щоб, не дай Боже, зайва копійка не перепала простим смертним. Тепер, шановні виборці, можете спати спокійно: все пораховано і зекономлено! І ухвалено главою держави.