Про свою захопливу подорож на сайті Максим Кідрук розповів у книжці «Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії», яка цього року стала лауреатом другої премії конкурсу «Коронація слова — 2009». «Мексиканські хроніки» — це справжня, повноцінна книга про мандрівки, написана живою українською мовою, — каже директор видавництва «Нора–друк» Елеонора Симонова. — Відразу після нагородження на «Коронації слова» Максима Кідрука наше видавництво взяло на себе видання його твору». Перипетії мандрівки молодого українця далекою країною привернули увагу і Президента України Віктора Ющенка, котрий придбав «Мексиканські хроніки» на XVI Львівському форумі книговидавців.

Мандрівна проза на сьогодні має колосальний успіх у читачів, тому, реалізувавши свою першу мрію, ім’я якій — Мексика, Максим нещодавно повернувся з мандрівки Південною Америкою — книга про пригоди там уже в роботі, а на часі — збори в Бразилію. Чому, як і навіщо — відповіді на всі запитання Максим дає читачам «УМ» особисто.

Повернути до древнього Острога, в стіни сучасної Острозької академії, унікальне видання Острозької Біблії 1581 року було найзаповітнішим бажанням ректора навчального закладу Ігоря Пасічника. Довгий час ця мрія залишалася лише мрією, оскільки на придбання раритетного видання потрібні були чималі кошти, адже нині у світі збереглося лише приблизно 260 примірників книги. Унікальна пам’ятка української культури XVI ст., видана Іваном Федоровим накладом у 1000—1500 примірників, відразу розійшлася по всьому слов’янському світові. І тепер окремі екземпляри першого повного видання Святого Писання церковнослов’янською мовою зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах, приватних колекціях здебільшого за кордоном. І ось у день святкування 15–річчя відродження академії один зі стародруків, подолавши дорогу в понад 400 років, повернувся до місця, де він уперше побачив світ. Важко передати словами почуття Ігоря Пасічника, коли меценат Острозької академії Віталій Гайдук передав йому унікальну святиню. Одягнувши білі рукавички, ректор академії узяв до рук відреставровану книгу та трепетно поцілував її.

Після виходу сюжету на телеканалі «1+1» про корупцію та хабарництво у православній церкві на Рівненщині митрополит Рівненський і Острозький УПЦ КП Євсевій своїм указом звільнив із посади Демидівського благочинного та спробував позбавити парафії батька одного з героїв сюжету, колишнього семінариста Тараса Рябчевського. Окрім того, єпархіальна рада рекомендувала Синоду УПЦ КП позбавити сану священнослужителів, які викривають зловживання у церкві (о.Юрія Велігурського, о. Степана Маринича, диякона Віталія Поровчука) та відлучити від Церкви трьох вірян: Тараса Рябчевського, Богдана Лимаря і Сергія Одарченка.

Пацієнтів та лікарів хірургічного відділення Рівненської обласної клінічної лікарні довелося терміново евакуйовувати в інші відділення, натомість до медичного закладу прибули рятувальники, адже виявилось, що з ладу вийшов магнітно–ядерний томограф, а вся лікарня залишилась без освітлення. Лише надвечір із Києва приїхали представники фірми–розробника томографа. Близько опівночі їм удалося ліквідувати причину «аварії». Магнітно–ядерний томограф вийшов із ладу, як вважають фахівці, через ремонтні роботи поза межами лікарні, під час яких було пошкоджено кабель, що постачав електроенергію до томографа.

Звернення до Президента Віктора Ющенка з проханням посмертно присвоїти екс–голові Рівненської облдержадміністрації, депутатові Верховної Ради чотирьох скликань Василю Червонію звання Героя України ухвалили депутати Рівненської обласної ради. Проект, запропонований фракцією Української народної партії, яку раніше очолював Червоній, минулої п’ятниці підтримав 41 депутат із 64 присутніх. Такої кількості голосів мінімально вистачило для прийняття рішення.

Цього хутора не знайдете на жодній карті України, адже навіть водій «маршрутки» «Рівне—Дермань» не міг підказати, де виходити, щоб потрапити в Плугаки. Допомогли місцеві люди. Показали і дорогу до садиби–музею «Плугаки». Адже, тієї осінньої погожої днини, коли сюди примандрував, на хутір завітали також учні Здолбунівської гімназії разом зі своїми наставниками. Його господар Микола Огородник, одягнутий у лляний костюм, зустрічав гостей біля воріт. У брилі та з батогом у руках, пан Микола виголосив правила поводження в садибі, й наголосив: «Всі наші гості роззуваються й заходять у двір босоніж». За приклад Сергійович був сам — адже на своєму хуторі ходить босим і влітку, і взимку. Отож побігати по зеленому моріжку мали змогу всі присутні.

Мати прокинулася, коли полум’я вже охопило будинок, розповіли у прес–центрі управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Рівненській області, й відразу кинулася по допомогу до сусіда. Чоловік, не роздумуючи, побіг рятувати дітей. Увійти через двері вже було неможливо. Тоді він розбив вікно й витяг із палаючої кімнати дворічних Настю та Артема. Знайти інших дітей йому завадили вогонь та дим. За цей час до місця трагедії приїхали пожежники, яким довелося здолати відстань у 50 кілометрів від райцентру до віддаленого села. Коли вогнеборці прибули до місця пожежі, дерев’яну будівлю вже повністю охопило полум’я й була загроза, що вогонь може перекинутися на сусідній будинок.

Колишнього главу Рівненської облдержадміністрації, лідера обласної організації Української народної партії, радикального політика Василя Червонія було вбито технічними засобами, вважають члени УНП. Однопартійці вимагають порушити кримінальну справу з приводу «умисного вбивства», замаскованого під випадковий удар блискавки. Відповідне звернення до Верховної Ради і Генпрокуратури ухвалили на позачерговій конференції облорганізації УНП.

Учора предстоятель Російської православної церкви Кирил таки дістався до «скандальної» Рівненщини і відслужив Божественну літургію в жіночому монастирі у Корці. А от у сам обласний центр візит сперш довелося скасувати. Втім, пообіді, коли це число «УМ» уже готувалося до друку, стало відомо, що патріарх «передумав» і на 5 хвилин таки заїхав до Свято–Воскресенського собору в Рівному. Але про все — по порядку.

Вітаючи молоді рівненські родини з отриманням нового житла, Віктор Ющенко зазначив, що протягом останніх чотирьох років підтримка молодих сімей, матерів, дітей–сиріт мала певні позитивні зрушення. Водночас, на сьогодні найслабшим місцем в економічній діяльності влади залишається недостатньо ефективна молодіжна житлова політика. Йдеться, зокрема, про відсутність фундаментальної національної програми, яка б вирішувала ключові питання у цій сфері.