Відтепер у Києві побільшало пам’ят­них знаків: нещодавно на Подолі, а саме на ­вулиці Юрківській, 34а, урочисто відкрили пам’ятну табличку, яка свідчить про рекордну повінь у столиці 1931 року.

Київські медики не пригадують чогось подібного за останні десять років. Уже два тижні їм без жодних адекватних пояснень затримують зарплатню. Регіональний орган управління — Головне управління охорони здоров’я при міській адміністрації — як води у рот набрало. Лікарям не дозволяють говорити про проблему та писати скарги. Керівники столичних лікарень лише розводять руками — мовляв, грошей нібито не стало через єврочемпіонат.

Певне «покращення» поки що прийшло лише до працівників міської станції швидкої допомоги. Їм 11 липня таки виплатили зарплату за минулий місяць. У решті медзакладів, якими опікується місто, а не безпосередньо міністерство, лікарі працюють на правах волонтерів.

Після багаторічних обіцянок уже колишнього мера Леоніда Черновецького про будівництво мережі велосипедних доріжок у Києві керманич міськадміністрації Олександр Попов демонстративно взявся за справу і словом, і «ділом».

У Києві запрацювало вертолітне таксі. Його запустила авіакомпанія «Ютейр Україна» і компанія «Амадеус Ко». Остання, до слова, отримала 2,18 га під будівництво вертолітного майданчика для Януковича на Парковій алеї. На сайті «ексклюзивного трансфера на вертольоті» наводять беззаперечні переваги такого виду транспорту — і статус та ексклюзивність, і чудовий оглядовий простір. Як зазначають у прес–службі «Амадеус Ко», вертолітне таксі виконує не лише польо­ти за вже існуючими маршрутами, а й перельоти з погодинною орендою вертольота. «Перельоти здійснюють на двомоторних гвинтокрилах Eurocopter. Сучасні геліокоптери, наявні в парку аеротаксі, гарантують швидке, комфортне й безпечне пересування клієнтів», — зазначають у компанії.

Британський дослідницький центр Economist Intelligence Unit (який належить журналу Economist) визнав Київ найбруднішим містом Європи. Основні причини — велика кількість вихлопних газів, невпорядковані смітники й погана водопровідна вода. Забруднення повітря спричинила тотальна автомобілізація населення, яка в останні роки била всі рекорди. Навіть економічна криза не переломила цю динаміку, лише тимчасово пригальмувавши зростання кількості автомобілів, відзначають екологи.

«УМ» нещодавно вже писала про те, як амбітні молоді люди з–під крила лояльних до голови міськадміністрації фракцій проводять в усіх районах Києва маніпулятивні громадські збори. На них збирають підписи на підтримку першого столичного референдуму. Мета цієї затії — не тільки отримати «добро» від киян на проведення цього «віча», а й проагітувати за ключове його питання — затвердження нового генерального плану столиці. Звичайно, не забувши при цьому наголосити на всюдисущому «покращенні», яке місту несе Олександр Попов.

Із того часу хвиля, яку запустив голова адміністрації, стала помітно потужнішою — крім згаданих зборів, підписи тепер збирають просто на вулиці — у «фірмових» ятках iз жовтими прапорцями «Перший референдум киян», із яких роздають поліграфічну продукцію з Поповим, випущену за міський кошт. До «просвітницької роботи» підключили і зірок естради та спортсменів — вони розпливаються у посмішках на агітках–лайтбоксах, обіцяючи і кращий транспорт, і більше скверів, і захист Лаври і Дніпрових схилів.

«УМ» вирішила з’ясувати, як проходить законспірована передвиборча кампанія ставленика «регіоналів» і чому питання, винесені на референдум, називають маячнею або утопією.

В Україні стартував сезон відпусток: хтось мріє про море, хтось — про гори. А комусь до вподоби й звичайні оглядові екскурсії найбільш відомими містами України. У трійку найулюбленіших туристичних «точок» нашої держави, безумовно, потрапляє і столиця. У Києві є на що подивитися не тільки туристу–новачку — «стольний град» приховує чимало невідомих і цікавих фактів навіть для корінних киян. Тож ніколи не пізно вирушити на екскурсію навіть рідним містом. Про цікавинки, байки й туристичні секрети столиці «УМ» розповіли представники спільноти «Захоплюючий Київ», яка об’єднує істориків та києвознаців. Разом з екскурсоводом спільноти Ганною Шевчук ми й собі вирушили на пошуки невідомого Києва.

Звичайний день. Я спускаюся в метро, де на мене чекає поїздка тривалістю півгодини. Сідаю на вільне місце, підіймаю очі й бачу... рекламу. Повертаю голову вправо, вліво — реклама. Підіймаю голову догори — реклама і на стелі. Здається, мені нема куди від неї дітися.

Колись тут археологи знайшли залишки могильників Зарубинецької культури (II — IV століття нашої ери): на межі XІХ—ХХ століття на цьому місці виникло поселення робітників–залізничників. Тепер територія Батиєвої гори примітна через комунальні проблеми — мешканці багатоповерхівок вулиці Заломова кілька років скаржаться на проблеми з вивезенням сміття — КП «Батиївське», яке цим займається, попри численні скарги мешканців, ситуацію ігнорує. А кияни потерпають від смороду переповнених контейнерів, які ніяк не приберуть у закриті приміщення чи бодай подалі від вікон мешканців.

Термінал F аеропорту «Бориспіль» — нічим не гірший, ніж аеровокзали багатьох середніх європейських міст. Усе нове, сучасне, блищить мармурова підлога. Українські написи дублюються англійською мовою.