Його люблять і ненавидять однаково палко. Його прес–конференцій завжди з нетерпінням чекають журналісти. Ніхто з українських футбольних тренерів не «відзначився» такою кількістю медіа–скандалів, як Віталій Кварцяний. Безпосередній, надзвичайно емоційний і вразливий, він був і залишається таким. Не дуже зручним, бо може різати правду у вічі. Вболівальники луцької «Волині» готові вибачити Кварцу все, бо тільки він зміг втілити їхню мрію — побачити улюблену команду в прем’єр–лізі. І це Кварцові вихованці сьогодні грають за провідні українські та відомі закордонні клуби. Це він зараз став депутатом міськради від «Фронту змін», щоб змінити ставлення міста до футболу і спорту.

Я зустрілася з віце–президентом і головним тренером ФК «Волинь» Віталієм Кварцяним після 19–го туру першості України, коли команда вже пішла на зимову перерву. Перед тим він переніс зустріч, «щоб не наврочити». Бо, мовляв, як тільки після низки перемог дасть десь інтерв’ю — відразу йде смуга програшів. Наступні матчі «Волинь» справді провела успішно, тож у Віталія Володимировича був хороший настрій. Лучани ввійдуть у 2011 рік із непоганим результатом: у турнірній таблиці вони піднялися на шосту сходинку і вже претендують на потрапляння в єврокубки — це при тому, що навесні ще грали в нижчому дивізіоні. Не маючи ані достатньо часу, ані фінансів, Кварцяний зумів довести, що він може.

Частота зустрічей (десяток — за дев’ять місяців!) нового Президента України зі своїм колегою із Москви — це вже не дипломатія. Це — пропасниця. Кремлівська верхівка поспішає: куй залізо, не відходячи від Банкової. Втамувавши першу хіть до «співпраці», Москва переходить до наступного кроку — налагодження горизонтальних зв’язків своїх сателітів. Спочатку Янукович ніби випадково опинявся на спільних прийомах із самозваними президентами окупованих грузинських областей. А сьогодні до Києва приїздить «зразково–показова» автономія самої РФ — Республіка Мордовія. Гості — високого рангу: заступник голови ради міністрів Мордовії Михайло Сезганов, міністр національної політики Олександр Лузгін, директор Поволзького центру фінно–угорських народів Юрій Мішанін. Двоє останніх — ключові фігури гуманітарної політики Мордовії. У Києві вони візьмуть участь у міжнародній конференції «Культурний та історичний зв’язок фінно–угорських народів. Україна — Російська Федерація».

Єгипетська опозиція вчора визнала свою поразку на парламентських виборах, які відбулися минулої неділі. У першому турі жоден зі 130 кандидатів від провідної опозиційної партії «Брати–мусульмани» не здобув депутатського мандата, і лише кілька з них вийшли в другий тур, який відбудеться 5 грудня. Це при тому, що на попередніх виборах п’ять років тому ця політична сила здобула 88 із 508 депутатських місць, тобто майже п’яту частину від складу депутатського корпусу.

...У Холонів потрапила тоді, коли ще не вщухли післявиборчі пристрасті. Як і чотири роки тому, за посаду сільського голови у Холоневі змагалося четверо достойників. Усі — люди знані, авторитетні, й балотувалися теж не вперше. Але холонівці знову проголосували за чинного голову Олександра Мартинова. І якщо у 2004–му він обійшов своїх конкурентів трохи більше як на тридцять голосів, то нині відрив був солідний — понад триста. Але сказати, що все село із сусіднім Новоставом однозначно сприйняли перемогу Олександра Акакійовича, не можна. Дехто відверто казав: «Нащо нам грузин? Невже своїх нормальних людей не вистачає?»

Минулої неділі в Молдові відбулися дострокові парламентські вибори, призначені через нездатність нинішнього складу парламенту обрати нового президента країни. Політична погода в сусідній з Україною державі змінювалася цілком синхронно з погодою реальною. У неділю, коли ще залишалося тепло, результати провідних екзит–полів засвідчили перемогу правлячої тепер прозахідної ліберально–демократичної коаліції в складі трьох партій, яка набирала від 56 до 64 відсотків голосів. За усередненими результатами екзит–полів, комуністи мали отримати 29 мандатів, а правляча коаліція — 72. А вчора з першим снігом з’явилися перші результати підрахунку голосів, за якими на виборах лідирувала Партія комуністів Молдови.

Британські фахівці з ком­п’ютерних технологій вирахували, який день був найнуднішим у ХХ ст. Як повідомляє «Дейлі рекорд», таким виявилося 11 квітня 1954 року, коли у світі не відбулося жодних визначних подій.

Політична ситуація на Галичині, попри намагання «донецької» влади, поступово зайшла в глухий кут. Як з’ясувалося, на одній харизмі Віктора Януковича і відповідному адміністративному ресурсі далеко не заїдеш — у Львові політики влади не бояться, хоча й заграють iз нею. Місцеві вибори продемонстрували, що одного бажання «Регіонів» «розрулювати» проблеми замало — доведеться домовлятися з місцевою опозицією і йти на поступки.

Учора в Києві знову зібрався велелюдний мітинг. Акція підприємців зібрала майже стільки учасників, як і в понеділок. Тобто вулична активність тримається на досить високому рівні. Відра, які бізнесмени використовують замість барабанів, за час «податкової епопеї» вже добряче погнулися, але гучно гримлять і надалі.

На додачу до економічних вимог протестувальники дедалі чіткіше заявлять і політичну — проведення парламентських виборів навесні 2011 року. Вчора бізнесмени планували влаштувати пікет під стінами Центральної виборчої комісії, яка відмовилась оголосити вибори за графіком чинної Конституції. Активісти вважають, що ВР, яка ухвалила горезвісний кодекс, мусить якомога швидше скласти повноваження.

Європарламент, який кілька разів переносив розгляд резолюції щодо України, вчора нарешті ухвалив цей багатостраждальний документ за спрощеною процедурою — простою більшістю. Текст резолюції, який депутати напередодні обговорювали до пізнього вечора, де в чому виявився навіть жорсткішим, ніж прогнозували скептики. Як повідомляє «Главком», європарламентарії констатують, що місцеві вибори відбулися «за правилами», але висловлюють жаль з приводу зміни виборчого законодавства перед самою виборчою кампанією. Також у резолюції наголошується, що «після президентських виборів у січні 2010 року зросла кількість тривожних ознак ерозії демократії і плюралізму». Про це, зокрема, «свідчить поводження з деякими неурядовими організаціями» та скарги журналістів на тиск із боку власників ЗМІ щодо висвітлення певних подій. Євродепутати «наполегливо закликають український парламент ухвалити проект закону «Про доступ до публічної інформації» відповідно до європейських та міжнародних стандартів».