У львівських Брюховичах триває Синод єпископів Української греко–католицької церкви, котрі зібралися, аби визначитися з новим главою найбільш прозахідної української Церкви. Як повідомляє департамент інформації УГКЦ, понеділковий день роботи, у котрий відбулося чотири голосування, завершився вечірнею. Жодної офіційної інформації щодо голосувань немає, адже учасники собору давали церковну «обітницю про нерозголошення», а жодних світських осіб на високе зібрання єпископів не запрошують.

«На вулицях лежать десятки тіл — не лише дорослих, а й дітей. Лікарню розбомбили, моїм вдалося лише повідомити, що вони сидять удома й бояться вийти на вулицю». «У моєї мами, яка працює в госпіталі у Мізді, все нормально — військових дій там немає». «Врятуйте — допоможіть зв’язатися з дочкою! З неділі не можу до неї додзвонитися — очевидно, авіація розбомбила антени мобільного зв’язку, інтернету теж немає...»

Такими розпачливими повідомленнями обмінюються на форумах в інтернеті родичі українських медиків, які працюють у буремній Лівії. Після початку воєнної операції «Світанок Одіссея» зв’язок із нашими співвітчизниками в Тріполі, Місураті, Збеї, Мізді й тим паче опозиційному Бенгазі фактично урвався. Україна вживає заходів для їх евакуації, проте організувати її нелегко, адже багато хто не має можливості навіть повідомити про місце свого перебування.

Обиратимуть нового Верховного архiєпископа у Брюховичах — дачному містечку під Львовом. На Синод злетілися понад чотири десятки греко–католицьких єпископів з усього світу, адже право обирати нового очільника Церкви перебуває винятково в їхній компетенції. Як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, робочий день єпископів розпочався з молебня до Святого Духа. Найстарший за єпископською хіротонією (за вислугою років. — Авт.) на Синоді Василь (Лостен) від імені всіх членів Синоду прочитав присягу: «Перед нами дуже важливе завдання: вибір глави нашої Церкви. Вірю, що жодні замішання не стануть нам на перешкоді, бо маємо віру в Бога, на якого покладаємося. Звичайно, що ми з вами та наш вірний люд Церкви молиться і вірить у добрий вибір, бо інакше бути не може. Ніхто з нас, кажу це з переконання, не керується дешевими земськими поглядами та передбаченнями, але всі бажаємо сповнити волю Божу якнайкраще».

У 12 регіонах Російської Федерації минулої неділі відбулися місцеві вибори. Результат цілком очікуваний: усюди переконливе лідерство утримала правляча партія «Єдина Росія». Як інтригу російські ЗМІ подають те, що в семи регіонах «єдинороси» не отримали понад 50% голосів, тобто самостійної більшості в законодавчих органах створити не зможуть. Серед лідерів виборчих перегонів також комуністи, партія «Справедлива Росія» та ЛДПР.

У листопаді минулого року «Україна молода» вже висвітлювала проблеми кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» та її полтавської філії. Не з усіма висновками, наведеними в тій статті, можу погодитись. Однак констатую: серед публікацій цієї тематики та, що з’явилася в «УМ», залишається найближчою до реалій. Тож саме в газеті, якій довіряю, хочу висловити власну точку зору. Напротивагу всім, хто хоче «погріти руки» біля цієї та інших кредитівок.

На парламентських виборах, які минулої неділі відбулися в Естонії, перемогу очікувано отримала правляча Реформістська партія. За даними Республіканської виборчої комісії, політичній силі на чолі з 54–річним прем’єр–міністром Андрусом Ансіпом віддали голоси 28,6 відсотка виборців, що гарантує їй 33 зі 101 місця в парламенті. Загалом за парламентські мандати змагалися представники дев’яти партій та 32 незалежні кандидати. За даними МВС Естонії, право участі у виборах мали більше 963 тисяч громадян Естонії, включно з 51 тисячею тих, хто мешкає за кордоном. Більше 27 відсотків естонських виборців скористалися з наданої законом можливості і проголосували достроково. 140 тисяч віддали голоси за посередництвом інтернету — ще під час президентських виборів 2007 року Естонія стала однією з перших країн, яка надала своїм громадянам можливість голосувати «віртуально» на загальнодержавному рівні.

Слiд зазначити, що нинішній член міськради Олександр Бердников здаватися на милість служби безпеки банку не збирався. Після неодноразових прохань і попереджень iз боку банкірів сплатити борг у розмiрi 10 млн. гривень чиновник... просто втік разом iз родиною у невідомому напрямку! Для того щоб проникнути в житло боржника, довелося ламати двері в присутності свідків і міліції. Як з’ясувала «УМ», раніше співробітники банку неодноразово намагалися «вибити» з екс–мера хоча б належні їм відсотки.

«Обов’язково спитай його про перспективи безвізового режиму. І вступу (України) в ЄС. І що він думає про демократію за Януковича. І... ох, чому я не знаю німецької!» — бідкається дівчина років 18, стоячи в черзі до актової зали — на зустріч студентів із міністром закордонних справ, віце–канцлером ФРН Гідо Вестервелле в Національний університет ім. Шевченка було не протовпитися.