Вкрадена екзотика

Вкрадена екзотика

Огороджений металевою сіткою шматок гідропарку, де живуть різні тварини та птахи, користується величезною популярністю як у тернополян, так і у гостей міста. При цьому і проблем у зоомістечка вистачає — коштів на харчування його мешканців постійно бракує, тож співчутливі відвідувачі не раз приносять більше, аніж «у кишені, щоб з руки погодувати».

Ганьба у кіловатах

Безпрецедентний досі для області випадок зареєструвала днями відповідна служба відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго». Контролери Збаразьких електромереж спіймали «на гарячому» не будь–кого, а самого голову місцевої районної ради Зеновія Ляха (до райради пройшов за списками БЮТ. — Авт.). Як повідомили «УМ» у відділі роботи з громадськістю ВАТ «Тернопільобленерго», непорозуміння з енергетиками виникали в цього пана й раніше. Уперше у крадіжках електроенергії його запідозрили у 2004 році, але тоді він зумів викрутитися, встигнувши зірвати встановлений на лічильнику «жучок», коли контролери районних електромереж вже стояли на порозі. Але висновків, очевидно, не зробив.

Останній рейс «ПАЗика»

Останній рейс «ПАЗика»

Ніщо не віщувало біди, коли в суботу з приміської автостанції Тернополя вирушив у звичний ранковий рейс невеликий приватний автобус. Від Тернополя до села Скоморохи, куди він прямував, — якихось півгодини їзди цілком безпечною дорогою, але саме на ній трапилося непоправне і поки що не зрозуміле. О пів на десяту ранку ПАЗ–32053 із 25 пасажирами наблизився до нерегульованого залізничного переїзду поблизу села Прошова, куди з боку Тернополя якраз у цей час прибував пасажирський дизель–поїзд. Як повідомили «УМ» в обласній Державтоінспекції, світловою та звуковою сигналізацією переїзд обладнаний, навіть якби вона не спрацювала — видимість у тому місці цілком достатня, аби вчасно побачити і почути наближення потяга, машиніст якого сигналив. Тим паче надворі стояв білий день і була нормальна погода.

Справа на 10 млн.

Тиждень тому лідери фракцій БЮТ і «НУНС» Іван Кириленко та Микола Мартиненко зареєстрували проект постанови парламенту про скасування позачергових виборів до Тернопільської облради. Ще зовсім недавно Верховна Рада більшістю голосів проголосувала за проведення таких виборів, підтримавши клопотання голови Тернопільської облдержадміністрації. Виборчий процес уже йде повним ходом, і раптом — такий фортель! У регіоні всі перебувають у легкому шоці: невже Тернопільщина повернеться до фактично непрацюючої облради, де зійшлися у клінчі Блок Тимошенко й «Наша Україна»?

Смердюче і особливо небезпечне

Смердюче і особливо небезпечне

Ця проблема дамокловим мечем висить над містом давно, але, схоже, аж тепер влада змушена буде вживати термінових і кардинальних заходів, бо ситуація справді стала, висловлюючись мовою шахістів, «патовою»: єдине сміттєзвалище неподалік Тернополя, яке не існує за документами, загрожує тисячам людей вірусами вже з настанням весни.

Тернополяни вирвалися на «Свободу»

Тернополяни вирвалися на «Свободу»

Ось уже два тижні Тернопільщина готується до позачергових виборів обласної ради. Після гучних сварок у середовищі «помаранчевих» тутешнє голосування 15 березня стане своєрідним західноукраїнським «праймеріз» — новим рейтинговим зрізом, особливо цікавим у світлі можливих дострокових виборів до Верховної Ради України. Поточні соціологічні дослідження підтверджують прогнози багатьох політологів: чим більше сваряться блоки Ющенка й Тимошенко, тим вищим стає рейтинг націоналістів. За деякими даними, ВО «Свобода» на Тернопільщині майже зрівнялося за показником народної підтримки із БЮТ.

З видом на Бандеру

З видом на Бандеру

Попри всі неприємні й тривалі колізії, про які «УМ» не так давно писала, минулої п’ятниці в Тернополі нарешті відкрили пам’ятник легендарному Степану Бандері. У досить людному урочистому відкритті взяв участь онук свого славного діда і його повний тезка Степан Бандера–молодший. А постав монумент у самому центрі міста – якраз навпроти фасаду адміністративної будівлі обласних ради та адміністрації. Відтак тернополяни відразу почали жартувати на тему, що, може, хоч тепер, під постійним «наглядом» істинного патріота України, дві гілки обласної влади полишать хронічні внутрішні міжусобиці і дружно запрацюють на загальне благо.

Від чуда до чуда

Від чуда до чуда

Одна з найменших в Україні за площею Тернопільська область зібрала на своїй території велику кількість духовних святинь та місць, куди з благоговінням поспішають сотні тисяч віруючих з усіх куточків країни і навіть зарубіжжя. Далеко за межами регіону відомі, зокрема, його Почаївська лавра, Зарваницький духовний центр, численні стародавні храми та інші святині. Туристичні маршрути давно прокладено майже до всіх святинь, але зовсім нещодавно з’явилася ідея облаштувати новий, не зовсім звичайний, який би об’єднав місцезнаходження основних чудотворних ікон краю — Почаївської, Зарваницької, Тернопільської, Теребовлянської та Буцнівської. І якщо дві перші, приміром, добре відомі, то історія двох останніх може стати відкриттям для багатьох.

Гордіїв вузол ослабили

Як уже писала «УМ», наприкінці листопада голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь звернувся до Верховної Ради України з поданням щодо призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради. Аргумент керівника виконавчої влади регіону зводився, зокрема, до того, що небажання керівництва облради розв’язати існуючий усередині депутатського корпусу конфлікт, постійне нехтування вимог закону з боку голови обласної ради призводить до її фактичної недієздатності. Прикладом цього є блокування засідань, судові суперечки, а відтак — неприйняття низки важливих для області рішень. Справді, облрада — паралізована через суперечку між таборами «тимошенківців» і «Нашої України» щодо визнання/невизнання депутатського статусу частини обранців.

Жебракуйте, але не йдіть

Жебракуйте, але не йдіть

Скільки нових персоналій приходило до влади в Україні, стільки разів представники регіональних засобів масової інформації чули обіцянки, що державну пресу таки роздержавлять, а, відповідно, редакційні колективи матимуть більше свободи дій, аби перейти з режиму дотування із місцевих бюджетів на самоокупність. Утім кожна влада розуміє, що «кишенькові» ЗМІ їй украй необхідні для маніпуляції думкою населення «на місцях». Та якщо у попередні роки це «розуміння» супроводжувалося виділенням необхідних, на покриття примх тих чи інших політичних сил, коштів, то в період світової кризи низка державних ЗМІ опинилася в ситуації, коли і грошей на них не вистачає, і працювати в таких умовах стає нестерпно.