Сьогодні минає останній день, коли партії, які хочуть узяти участь у дострокових виборах, мають подати свої списки до Центральної виборчої комісії. Потенційні лідери виборчої кампанії свою позицію оголосили. А що кажуть у тих партіях, які показали на минулих виборах непогані результати (більше одного відсотка голосів)? Чи будуть вони балотуватися цього разу?

Юрій Луценко дав згоду очолити список блоку «Народна самооборона» на позачергових виборах до парламенту. Засновниками цього блоку стануть партія «Вперед, Україно!» Віктора Мусіяки та Християнсько-демократична партія Володимира Стретовича. В неділю відбудеться міжпартійний з'їзд, який затвердить список блоку на вибори.

У середу опозиція почала безстрокову акцію «Геть зРаду!». Серцем маніфестації стала Європейська площа, де «помаранчеві» встановили сцену. Тепер вони змушені отаборитися тут, бо на майдані Незалежності засіли «регіонали».
Акція розпочалася по обіді, а вранці одним із народних депутатів, які чергували біля сцени, був Олексій Кучеренко. Поки «помаранчеві» готувалися до мітингу, він відповів на запитання «УМ». Інтерв'ю проходило у «вуличній» атмосфері: поруч крокували демонстранти, міліціонери, проїжджала баба Параска, висаджена на джип. Вулиця вплинула на слова Кучеренка. В тому сенсі, що його слова часто були запальними, а думки — досить оригінальними. І це при тому, що Кучеренка — людину небідну, колишнього «губернатора» часів Кучми, — в «Нашій Україні» вважають зовсім не «революціонером».

Відколи у Києві посилилася «вулична політика», щоранку неподалік своєї квартири у Святошинському районі столиці бачу однакову картину: понад два десятки великих і мікроавтобусів із табличками «Форум національної єдності». Це транспорт, який привозить до Києва прихильників коаліції із Житомирщини. Учора автобусів було більше — близько сорока. Представники коаліції вирішили додати масовості у свої акції. Саме в ці дні у Києві обіцяють стрімке підвищення політичної температури — по обіді свою безстрокову акцію мала розпочати опозиція...

Віктор Ющенко оголосив свій вирок нинішньому парламенту після дев'ятої вечора. Відтак консультації з керівництвом Верховної Ради тривали сім годин. Рекорд літніх переговорів зі стороною Януковича на Банковій не побили, але навіть за цей час журналісти встигли добряче змерзнути.

Починаючи з полудня понеділка, весь посполитий люд український прикипів до телеекранів та радіоприймачів, які передавали суперечливі сигнали з будинку на Банковій, де Президент радився з коаліціянтами й опозиціонерами про те, як би їх розпустити. Всі чекали передбачуваної розв'язки: Віктор Ющенко підписує і оголошує указ про розпуск Верховної Ради, а вона у свою чергу не розходиться і (виходячи за рамки повноважень) оголошує указ Президента неконституційним. Перше звершилося близько дев'ятої вечора, друге — за півгодини по тому. Погляди звернулися на Майдан. Саме «помаранчевий» Майдан мав, на загальну думку, дотиснути регіонально-комуно-соціалістичну більшість у Верховній Раді. Одразу по голосуванні у ВР лідери об'єднаної опозиції Юлія Тимошенко, В'ячеслав Кириленко та Юрій Луценко оголосили, що об 11-й вечора вийдуть на головну революційну арену країни й звернуться до народу. Журналісти і просто кияни сподівалися почути заклик «На Майдан!», а натомість почули таке знайоме слово... «стабільність».

Сказати чесно, йти на суботні акції в центр Києва було лячно. Але не через те, що «регіонали» підвезли з провінції тисячі демонстрантів. І не тому, що була інформація про можливі сутички і провокації. Переживав за Майдан — той, який постав у 2004 році, а потім був провалений у глибокий сон політичними чварами і людським розчаруванням. Були побоювання, що акція «зРаду — геть!», яку ініціювала опозиція, стане ще одним свідченням того, що Майдан — у глибокій комі.

У«Народного союзу «Наша Україна» знову буде вирішальний з'їзд. Він пройде в останній день березня — саме цієї суботи минає термін, який ще минулого року, ставши головою ради «НУ», означив Віктор Балога. Керманич президентського секретаріату прийшов до керівництва партією, щоб оновити її. Ніхто не приховував, що Балога в «Нашій Україні» — тимчасовий голова. Його місія полягала в тому, щоб зачистити проблемні місця під прихід уже повноцінного лідера. Тривалі дискусії закінчилися тим, що нині головним претендентом на лідерство в «НУ» є... Віктор Ющенко. Якщо, звісно, на те буде його добра воля.

Учорашнє засідання парламенту почалося з відра крижаної води, яке головуючий Олександр Мороз вилив на голови опозиції. Спікер оголосив про входження дев'яти депутатів із фракцій «Нашої України» та БЮТ до коаліції національної єдності. Так, саме єдності — вранці на своєму засіданні «антикризовики» вирішили перейменуватися. Хоча про яку «національну єдність» ідеться, коли до більшості приєдналася тільки дрібка «помаранчевих», і то «нечистокровних»? У народі «антикризову» коаліцію влучно охрестили «кризовою», а «антикризовиків» — «кирзаками». Тож від перестановки назв суть не змінюється. Значно важливіше — методи, якими послуговуються «кирзаки» під час скуповування хитких опозиціонерів (приміром, подейкують, що зміна орієнтирів «промисловцями і підприємцями» обійшлася у 50 мільйонів). А ще важливіше — загроза, яка постане тоді, коли процес перекуповування продовжиться, і «донецькі» справді матимуть конституційну більшість у 300 голосів.

Одна з асоціацій, яка викликає прихід весни, — це смак березового соку. Щойно морози відпускають задубілу землю, по стовбурах берези починає сочитися живильна волога. У наших географічних широтах віддавна збагачуються весняним даром цього дерева. Сік можна збирати, допоки не полопають бруньки. Саме зараз береза грає соком найщедріше.