Цього року селянам не вдасться заощадити на хімікатах: після зими більшість посівів озимих слабкі, сприйнятливі до хвороб і вимагають підвищеного захисту. Тож невнесення хоча б мінімальної кількості хімікатів може взагалі погубити врожай. Значний попит буде й на фунгіциди: через велику вологість у ґрунті підвищена кількість хвороботворних бактерій, які можуть призводити до грибків та цвілі. Окрім того, надлишок снігу й гарна зволоженість ґрунту сприятимуть швидкому поширенню бур’янів. Зекономити вдасться хіба що на інсектицидах: багато шкідників просто не пережили морозів.

Щороку родючість славнозвісних українських чорноземів зменшується, пропорційно збільшуючи обсяги необхідних на їхнє відновлення коштів. Говорять про це як науковці, так і чиновники, проте жодних радикальних дій і досі не видно, а штрафи за «неналежне користування» землею поки залишаються незначними. Перший крок до врегулювання проблеми зробили в аграрному міністерстві — уже з серпня почне діяти нова постанова про структуру сівозмін. Однак чим її недотримання загрожуватиме порушникам — поки не відомо.

На полицях магазинів повільно, але невпинно дорожчають хлібобулочні вироби. За даними МінАП, середня ціна на хліб в Україні зросла в середньому на 8—10 копійок. Тоді як на борошно вищого сорту — на 34 копійки більше і становить в середньому 6,27 гривні за кілограм.

Оптимістичний настрій фермерів, які займаються вирощуванням ріпаку, не змогла зламати навіть занадто морозна зима. Ще б пак: рентабельність культури при правильному вирощуванні й вдалій кон’юнктурі ринку може досягати ста і більше відсотків! Сприяє цьому і світовий попит на ріпак як сировину для біодизеля. Однак нові європейські вимоги до культури можуть не тільки значно підвищити її собівартість, а й у підсумку призвести до відмови від її вирощування.

Ситуація із гречаною крупою сьогодні трохи нагадує стан цукрового ринку кількарічної давності: відносно невисока прибутковість культури та відсутність ефективного регулювання структури посівних площ в Україні призвела до поступового зменшення площ під культурою. Як наслідок, торік аграрії виробили гречки рівно стільки, скільки споживаємо. Однак якщо найближчим часом не збільшити посівних площ, то за кілька років гречка, як і рис, стане винятково імпортним продуктом.

«Аграрії Криму і Херсонської області вже розпочали посівну кампанію. Проте цього року вона починається на два тижні пізніше, ніж зав­жди, — через несприятливі погодні умови», — розповів заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Загалом же цього року аграрії планують засіяти яровими зерновими близько 15,6 мільйона гектарів, що відповідає показнику попереднього року.

Працівники АПК активно готуються до посівної. Трошки зачекати їх змушує лише погода — чекають, доки зійде сніг. Незважаючи на морози, стан озимих культур особливої стурбованості не викликає ні в Мінагрополітики, ні в експертів ринку. Рясні снігопади, що принесли чимало неприємностей країні, позитивно відгукнуться аграріям влітку. Саме завдяки їм урожай озимих мусить бути дуже гарним, а виробництво сільгосппродукції зростатиме й надалі.

Більш ніж утричі за останні чотири місяці зросла вартість бульби — на прилавках магазинів ціна за кіло «другого хліба» підскочила майже до семи гривень. Крім того, якість теж погіршилася: картопля часто дрібна, а ще й подекуди уражена гниллю чи хворобами. Українців починають лякати дефіцитом картоплі, а виробники подумують про збільшення імпорту продукту — з теплих країн. Проте експерти переконують: вирішити проблему можна простіше — налагодивши великотоварне виробництво та збудувавши достатню кількість сучасних овочесховищ.

За останні три місяці ціни на олію зросли досить суттєво: середньостатистична пляшка подорожчала з 8,5 гривні до 10,5—11 гривень. Тоді як економічно обґрунтована ціна, на думку профільних експертів, не повинна перевищувати 9—9,5 гривні. Урядовці переконані, що винен у всьому експорт — його темпи перевищують допустимі норми. Боротися з цим явищем у Мінекономіки вирішили радикально — запровадженням квот на експорт соняшникової олії.

Минулого року українські аграрії зібрали досить непоганий врожай овочів — близько 8,3 мільйона тонн, що на п’ять відсотків перевищило показники 2008 року. Абсолютну більшість із цього обсягу зайняли овочі так званої «борщової групи»: морква, буряк, капуста і цибуля.